Проблема з аеродромною інфраструктурою Повітряних Сил України, яка є певною перепоною в отриманні західних винищувачів, може бути вирішена. Про це повідомив міністр оборони України Олексій Резніков у ефірі національного телемарафону.
Під час нього він відповів на запитання щодо навчання українських льотчиків, нагадавши, що фінансування підготовки на західних машинах включено у проект бюджету США, але поки він пройшов лише затвердження у Конгресі, далі його очікує погодження Сенатом та підпис президента США. Тому шанс того, що наші льотчики почнуть опановувати літаки сучасної генерації є.
Читайте також: Зенітні Gepard нарешті добрались до України: тепер залишилось знайти їм місце у строю
"Питання в тому, які саме це літаки будуть. Всі мріють про F-16, я б теж про них мріяв, але треба зробити дещо з аеродромами. Ми провели консультації з фахівцями, вони сказали, що в принципі можливо буде дещо дообладнати на аеродромах. Тому, я думаю, ми будемо здатні приймати літаки і такого класу", - зазначив Олексій Резніков.
До цього, через проблему з аеродромною інфраструктурою, як альтернативу американським літакам розглядався шведській JAS 39 Gripen від Saab. Основною, але не офіційно оголошеною, причиною вважалось вимога до якості злітно-посадкових смуг. Мовляв, шведська машина призначена для експлуатації з поганих смуг.
І необхідно справедливо зазначити, що аеродроми Повітряних Сил України мають покриття з бетонних плит. Воно дійсно відрізняється від покриття на аеродромах НАТО, які мають або плити більшого розміру, або, зазвичай, взагалі суцільне покриття.
Чи можуть з них злітати F-16 чи F-15 - відповідь доволі проста та доведена на практиці під час спільних навчань з повітряними силами США, які проходили у Миргороді та Старокостянтинові. Але маємо зазначити, що перед візитом, зокрема, F-15 смугу закривали на доволі довгий ремонт.
Водночас можливість не означає бажаність. Наприклад, покриття на шведських авіабазах, де базуються Gripen, ніяким чином не характеризується словосполученням "неякісна смуга".
Та й взагалі, якщо порівняти якість і типи смуг для різних літаків в схожих кліматичних умовах то можемо показати наступне.
Це смуги з авіабаз у Польщі, Україні, Швеції та Фінляндії де базуються, відповідно, F-16, МіГ-29, Gripen та F/A-18. І дійсно, щось з якістю покриття аеродромів в Україні необхідно робити. Водночас хто точно можe не турбуватись за якість смуги - це якраз шведи, попри те, що у Gripen значно слабші вимоги.
Також не варто забувати, що у деяких країнах НАТО цілком сталою є практика базування військових літаків у цивільних аеропортах.
Більше того, використання автомобільних трас ніяким чином не говорить про вимоги літака до покриття (скоріше навпаки, говорить про вимогу до автошляхів). І зокрема F-16 чи F-15 також цілком можуть використовувати автотраси для зльоту та посадки. Звісно не постійно і не у повсякденній експлуатації.
Також треба зазначити, що для цього на трасах передбачені спеціальні ділянки з посиленим полотном. Саме такі "ерзац-смуги" існують на деяких автошляхах і в Україні.
Але до аеродромної інфраструктури відноситься не тільки сама смуга. У шведського Gripen є ще одна відмінність, існує інформація, що він використовує паливо для комерційних пасажирських лайнерів та цивільної авіації Jet A1, а не, наприклад, стандартне натівське паливо для винищувачів JP-8, або за старим стандартом JP-4.
Останнє стало навіть причиною призупинення учаті Gripen у польотах над Лівією у 2011 році, бо на італійській військовій авіабазі такого палива не було. Водночас чи відноситься це до нової версії JAS 39E/F з двигуном F414-GE-39E - офіційної інформації немає.
І в цьому випадку, відносно сумісності з іншими країнами НАТО, продемонстровано якраз негативний приклад. Коли нібито позитивна особливість, бо Jet A1 дешевший за JP-8, стала проблемою. Водночас вишукувати літак, який зможе експлуатуватися у специфічних вимогах, замість того, щоб привести все необхідне до ладу, можливо, не найкращий варіант.
Але головне, як, до речі й підкреслив Олексій Резніков, розпочати навчання українських пілотів якомога швидше. Щоб після прийняття вже виключно політичних рішень ми не втрачали потім час. І саме цей процес вже налагоджений, що дозволяє майже одразу після передачі озброєння пускати його у справу. А саме це, враховуючи строки навчання пілотів винищувальної авіації, є вкрай важливим.
Читайте також: HIMARS з шаленою швидкістю пройшлися по складах боєприпасів армії РФ: скільки об’єктів знищено за місяць
