Україна дуже серйозно націлилась на шведський винищувач Gripen, водночас й сам його виробник, Saab, готовий, як показує пропозиція для Індії, для вкрай широкої кооперації. І цілком можливо розраховувати не просто на нову машину для Повітряних сил, а на локалізацію виробництва, трансфер технологій та самостійне обслуговування та модернізацію.
Тобто, об'єктивно, умови на яких можливо домовитись зі Швецією відносно Gripen - шикарні. Але головним питанням залишається місце у строю цієї машини. Бо американський F-16 вже визначено винищувачем, який буде основним в Україні.
Читайте також: Дві країни з "коаліції винищувачів" та Lockheed Martin погодили потрібний крок на шляху до передачі Україні F-16
Але на цю ситуацію треба дивитись ширше. При цьому значно ширше - у перспективі середини 30-х років та значно далі. Й чому саме такий строк добре пояснює Румунія, яка відносно вживаних F-16 перебуває в абсолютно тотожній ситуації.
Її норвезькі вживані F-16, були вироблені у той самий час, на тих саме заводах, що й винищувачі для Нідерландів та Данії. І саме тому Бухарест планує у середині 30-х років перейти на F-35 й найближчим часом зайняти чергу за цими машинами довжиною у 8 років.
Тобто саме у середині 30-х Україні також потрібно буде мати відповідну кількість нових винищувачів вже у боєздатному стані зі строками завершення їх експлуатації десь на рівні вже 80-х років. Водночас Україна навряд зараз зможе зайняти ту саму чергу за F-35, особливо, якщо поточний цінник на них перевищив 200 млн доларів за літак.
Звісно можливо замовляти нові F-16, але строки їх виробництва прямо вказують, що робити це також краще у найближчий час. У Lockheed Martin планують вийти на темп у 48 машин лише у 2025 році, а поточні замовлення виконувати до 2027-2028 років. Тобто чим далі Україна буде відкладати замовлення, тим довші будуть строки очікування. А в результаті Україна може отримати той же легкий винищувач, але у новій версії F-16V block 70/72, чи актуальнішу на той час.
І тут можливо повернутися до доволі популярної теми під назвою F-16 проти Gripen. Але замість цього краще просто подивитися на результати участі Gripen у тендерах.
У 2018 році Болгарія обрала між Gripen C/D та новим F-16V, але тут технологічна перевага безумовно була за новою версією американського літака. Й зрештою менша ціна на Gripen навряд це могла компенсувати, й Софія оформила угоду на 8 американських винищувачів із цінником 162,5 млн доларів за один F-16. Цей рік приніс ще одну "поразку" Gripen, який програв, знову ж, конкуренцію F-16V у Словаччині.
Й цьому ж році Хорватія обрала між вживаними ізраїльськими F-16C/D Barak після модернізації та Gripen C/D. В результаті вибір впав на F-16, але закупити ізраїльські машини не вийшло через бюрократію на міжнародному рівні. В результаті, замість шведських машин уряд країни доволі несподівано закупив 12 вживаних французьких Rafale F3R за близько 1 млрд євро. До речі, вживаним Rafale шведський винищувач програв у Індонезії.
Звісно Gripen не міг конкурувати з F-35 й тому вибір саме винищувача п'ятого покоління у тендерах замість представників 4+ покоління, включно з Gripen, були цілком закономірні у Канаді, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Норвегії, Швейцарії та Польщі.
Але просто брати цю статистку буде несправедливо. По-перше, Gripen C/D має менші можливості за Gripen NG. По-друге, є вагома різниця в об'ємі, бо навряд Україна захоче обмежитись 8-12 машинами. А головне - безпекова ситуація до 2022 року, зараз та у найближчі десятиріччя абсолютно різні.
Й в цих умовах на перше місце можуть вийти такі речі, як об'єми виробництва, швидкість постачання, а також, враховуючи об'єми - локалізація. Тобто умови на яких можливо буде закупити літаки. І якщо шикарні умови від Saab - це реальність, то ось Lockheed Martin буде доволі складно зацікавити у тому, щоб локалізувати виробництво F-16. Бо у Польщі PZL Mielec, яка є частиною американського оборонного гіганта, вже хоче найближчим часом вийти на показник до 80% у виробництві корпусу цього винищувача.
Й звісно залишається питання місця у строю Gripen NG. Але якраз низька вартість льотної години та простота експлуатації роблять його просто ідеальним "основним" винищувачем, який буде виконувати основну роботу мирного часу у патрулюванні повітряного простору, та всю "чорну роботу" під час бойових дій.
А ось відносно машини, умовно - для завоювання переваги у повітрі, то тут якраз вивільняється значний простір для інших варіантів. При цьому за рахунок Gripen NG, локалізованого виробництва та обслуговування, це питання можливо буде відтермінувати та, можливо, перескочити через покоління.
Читайте також: Масова атака дронів по РФ від Пскова до Брянська: все про дійсно чудові результати
