У РФ активно працюють над новим озброєнням для перспективних літаків та вертольотів. Зміни стосуються також малокаліберних ракет.
Після розробки кількох типів нових 80-мм ракет, незалежно від того, керовані вони чи некеровані, надійшов час змінити також блоки озброєння, призначені для транспортування та пусків 80-мм ракет бойовими та багатоцільовими вертольотами. Нову систему ракетних блоків було розроблено Науково-технологічним центром "Заслон" у Санкт-Петербурзі.
Читайте також: МО РФ та старообрядці: російські ССО готуються до партизанської війни на своїй території
Ракетні блоки нової конструкції відрізняються від попередніх рішень передусім своїм модульним виконанням. Система ракетних блоків з касетами модульної конструкції має промисловий індекс 9-A-5013. Його призначення - транспортування та використання 80-мм некерованих та, з високим ступенем ймовірності - також керованих ракет класу «повітря-земля» типу С-8 та перспективних С-8КЛ. Стрільбу можна здійснювати як окремими ракетами, так і залпами. Ракетні блоки підвішуються на точках зовнішньої підвіски на бойових вертольотах типу Мі-28, Ка-52, Мі-35 та багатоцільових вертольотах типу Мі-8. Блоки виготовляються у варіантах з 10-, 15-, 20- і 25-трубними пусковими установками.
Ракетні блоки складаються з пускових модулів трьох типів, які взаємопов’язані механічно, електрично та електронно. По-перше, це базовий модуль з 10 пусковими трубами Б8В10, на корпусі якого передбачений штатний замок для кріплення на балочному утримувачу в якості зовнішньої підвіски. Другий тип – це додатковий 10-ствольний модуль K8В10, тоді яктретій тип – додатковий 5-ствольний модуль K8В5.
Додаткові модулі не мають замків для кріплення на зовнішній підвісці. Натомість вони мають кріпитися до корпусу основного модуля. Дизайн блоку передбачає безконтактний контроль процесу обміну інформацією. Це означає, що конструкція блоку розроблена з огляду на використання ракет з програмованою бойовою частиною та керованих ракет.
Б8В10-УВ відрізняється від інших аналогів, що стоять на озброєнні, не лише можливістю адаптувати кількість пускових труб під кожне конкретне завдання, а й апаратурою для програмування зброї. Вбудована апаратура передає інформацію від системи управління озброєнням вертольоту на корисне навантаження-ракети з керованим підривом, кориговані ракети, міні-дрони або дрони-камікадзе.
У виробництві знаходяться варіанти модулів виключно для стрільби некерованими ракетами, а також для стрільби керованими ракетами або ракетами з програмованою бойовою частиною. Модульна концепція дозволить максимально ефективно використовувати вертольот, одночасно оптимізуючи його загальну вагу та аеродинамічний опір.
Базовий модуль з 10 пусковими трубами Б8В10 – в центрі; додатковий 10-ствольний модуль K8В10 – праворуч; додатковий 5-ствольний модуль K8В5 – праворуч.
Базовий підвісний модуль з 10 пусковими трубами має довжину 1806 мм, ширину 499 мм і висоту 366 мм. Його маса становить 82 кг, максимально допустима маса зарядженого модуля - 252 кг.
Ракетний блок на 15 пускових труб конструктивно утворюється додаванням до базового 10-ствольного модуля знизу додаткового 5-ствольного модуля. Зовнішні розміри такої комбінації модулів становлять: довжина 1828 мм, ширина 499 мм і висота 494 мм. Маса порожнього блоку становить у 117 кг, максимально допустима маса зарядженого блоку – 372 кг.
20-ствольний ракетний блок складається з базового модуля, до якого знизу кріпиться додатковий модуль з 10 пусковими трубами. Такий блок має довжину 1828 мм, ширину 499 мм і висоту 616 мм. Його маса порожнім становить 133 кг, максимальна з ракетами – 473 кг.
Найбільший ракетний блок на 25 пускових труб (стволів) конструктивно виконаний у вигляді комбінації головного модуля, до якого знизу прикріплений один додатковий модуль із 10 пусковими трубами, а під ним - додатковий модуль із 5 трубами. Цей блок має довжину 1850 мм, ширину 499 мм і висоту 743 мм. Маса блоку порожнім становить 168 кг, максимально допустима маса зарядженого блоку – 500 кг.
Ініціювання пуску ракет в блоці є контактним. Блок живиться від постійної напруги 27 В. Мінімальний інтервал пуску окремих ракет з блоку становить 0,1 секунди. В одному ракетному блоці може бути розміщено та використано до п’яти різних типів керованих або некерованих ракет калібру 80 мм. Використання блоків можливе в діапазоні температур навколишнього середовища від –60 ° C до +60 ° C, в умовах пилу, роси, сонячного світла, ожеледі тощо. За даними розробника, кожна пускова труба модулів розрахована на 100 пусків ракет. Плановий термін технічної експлуатації ракетного блоку становить 15 років.
Спочатку новий блок НАР розроблявся для вертольота Ми-28НМ, але він може використовуватися усіма вертольотами ЗС РФ, що мають СУО, тобто, Ми-28, Ка-52, штурмові версії Ми-8 тощо. Закладено можливість перепрограмування СУО цих машин для можливості використання не лише звичайних НАРів, а й «розумних ракет».
Раніше Defense Express висвітлював тему створення в РФ дистанційно керованих вогневих модулів, яку було піднято в матеріалах "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 1", "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 2", "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 3", "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 4". Також ми писали про російський універсальний ракетний комплекс "Сель", радіолокаційний комплекс 103Ж6 та інше.
Читайте також: Які озброєння планують закупати в РФ у 2021 році та чи вдасться це зробити
