Башта САУ ППО 2С38 "Деривация-СВ"

Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 3

Башта САУ ППО 2С38 "Деривация-СВ"
9641

Одним з напрямків розвитку ОВТ РФ є створення дистанційно керованих вогневих модулів з артилерійським озброєнням, у т.ч. корабельного виконання. На відміну від універсальних модулів, які можуть мати як стрілецьку, так і легку артилерійську зброю (скорострільні гармати калібром від 20 мм до 30 мм), створюються установки з гарматами калібру від 30 мм до 57 мм.

Сьогодні, продовжуємо тему створення в РФ дистанційно керованих вогневих модулів, яку було піднято в матеріалах "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 1", "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 2"

Модулі з артилерійським озброєнням

У 2016 році в РФ вперше представили легку бронемашину "Тигр" БРШМ (Бронированная разведывательно-штурмовая машина) на базі АСН 233115 або версія "Тигра" для спецназу. Машину створено за ініціативи виробника – компанії ВПК, натомість, розробником її вогневого модулю є компанія 766 (766 Управління виробничо-технологічної комплектації) у м.Нахабіно Московської області. Модуль озброєно 30-мм автоматичною гарматою 2A72 з відносно невеликим боєкомплектом на 50 снарядів, готових до негайного використання, та спареним з нею 7,62-мм кулеметом ПКТМ.

Читайте також: Контроль за РФ з космосу - до чого тут Україна: США вивели на орбіту черговий розвідувальний супутник NROL-82

Нижня частина установки займає майже весь десантний відсік машини, де залишено лише два вільних місця. Також обмежено кути піднесення гармати (від −10 дo 45°). Прицільно-спостережні прилади, уніфіковані з приладами бойового робота "Уран-9", уможливлюють викриття цілей типу автомобіль на дальності 3000 м вдень і 2000 м вночі. Та ж компанія розробила вогневий модуль роботизовано безекіпажної бойової машини БМРК//РРОП (Боевой многофункциональный робототехнический комплекс/Робот разведки и огневой піддержки) "Уран-9", який також успішно пройшов випробування на бронемашині "Тигр-М".

Бойовий робот
Бойовий робот "Уран-9"




Озброєння також складається з 30-мм гармати 2A72, але з боєкомплектом у 200 снарядів, 4-х ПУ протитанкових керованих ракет "Атака" з лазерним наведенням (розробка для бойового вертольота Ka-52) і 12 ПУ вогнеметів "Шмель-М".

Комплект оптоелектронних прицільно-спостережних пристроїв складається із стабілізованого обсерваційного блоку і спареного з лафетом озброєння прицільного комплекту.

Обсерваційна головка може підніматись на висоту до 3,7м, але може працювати і у складеному стані. Викриття цілі розмірами танку можливе на відстані 6000 м вдень і 3000 м вночі.

Башта БРШМ легко броньована, натомість, башта для "Урана-9" має додаткові ПУ керованих протитанкових і некерованих ракет.

Легка броньована бойова машина "Тигр БРШМ" з дистанційно керованим вогневим модулем виробництва 766 УПТК. На фото – вигляд під час полігонних випробувань, бракує захисних пластин ствола гармати 2A72

Установка з 30-мм гарматою 2A72 під час виставки "Армия 2016"

Компанія "Калашников" у 2018 році представила прототип легко броньованої установки БДУМ-30 з 30-мм автоматичною гарматою 2A42 для оснащення переважно для безекіпажних машин.

Баштова установка масою у 1500 кг має стабілізацію, до складу її прицільно-спостережних приладів входять телевізійна і інфрачервона камери та лазерний далекомір. У 2020 році повідомлялося, що Калашников працює над використанням штучного інтелекту для уможливлення безекіпажним машинам самостійно ідентифікувати цілі, оцінювати їх та обирати відповідні засоби для знищення… Однак, невідомо, чи буде делеговано штучному інтелекту право приймти рішення на знищення цілі, у т.ч. вбивство людини.

Чергова, відмінна на вигляд установка 32В01 була створена у ЦНІІ "Буревестник" для оснащення бронемашини Kaмаз "Тайфун" K-4386 ВДВ. Башта є відносно великою і має просту конфігурацію. Вона озброєна 30-мм гарматою 2A42 з БК на 300 снарядів і 7,62-мм кулеметом ПКТМ (1200 патронів). Кути піднесення становлять від −10 дo 60°, a швидкість наведення за азимутом і по вертикалі регулюється в межах від 0,02 дo 60°/сек. Маса башти 1200 кг (без БК).

Вперше цей модуль показали на форумі "Армия 2017". Це був прототип, адже машини, що брали участь у параді у червні 2020 року, мали більш модифіковані башти: зазнали змін місця розташування прицільно-спостережних приладів, кулемета, ПУ димових гранат.

Така версія установки була представлена ще на салоні MAKS у 2009 році. Того разу вона була показана на БТР Камаз "Выстрел" K-43269 (БПМ-97).

При цьому повідомлялось, що установка має означення МБ2. Її було створено компанією "Муромтепловоз". До складу озброєння МБ2 входять: 30-мм гармата 2A42, 7,62-мм кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет і 6 ПУ димових гранат системи "Туча". Наявність на башті інфрачервоного рефлектора свідчить ро застосування у модулі нічного прицілу з термовізійним каналом, тобто, не нової конструкції. Наразі розробник пропонує три версії МБ2, які можуть бути використані під час модернізації бронетранспортерів: MT-ЛБ, MT-ЛБу, БТР-50, БТР-60, БТР-80, Kaмаз-43269, бойових машин піхоти БМП-1 i плаваючих танків ПТ-76.

Дистанційно керована башта розробки 766 УПТК на бойовому роботі "Уран-9"

Башта БДУМ-30 концерну Калашников

Дистанційно керована башта 32В01 у початковій конфігурації

Машина "Тайфун" K-4386 ВДВ з модернізованою баштою 32В01. Праворуч-консоль управління баштою 32В01

Версія МБ2-03 озброєна 30-мм гарматою 2A42, спареною з 7,62-мм кулеметом ПКТМ і 30-мм автоматичним гранатометом AГС-17, версія МБ2-04 замість гранатомета має 12,7-мм важкий кулемет "Корд", тоді як БМ2-05 - 2 ПУ ПТКР "Конкурс" або "Корнет".

Власну розробку з близькими характеристиками представила також компанія ВПК (для оснащення БТР-80). Модуль для останнього виглядає масивним, важить 1918 кг i нагадує башту з екіпажем. Його озброєння складається з 30-мм гармати 2A42, 7,62-мм кулемета і 2-х ПУ ПТКР 9M113 "Конкурс". Його практичною перевагою над аналогами є можливість перезаряджання озброєння зсередини машини. На виставці "Армия 2019" демонструвався макет такої установки на прототипі БТР-87, щоправда, з 2 додатковими ПУ ПТКР "Атака".

Одним із "стандартних" російських дистанційно керованих вогневих модулів з артилерійським озброєнням став TKБ-947 "Эпоха" (або "Бумеранг-БМ"). Вперше його було показано у 2015 році в якості універсального рішення для оснащення легкої бронетехніки нового покоління – колісної K-17 "Бумеранг", гусеничних "Курганец" і T-15. З точки зору форми і розмірів вони дуже нагадують башту з екіпажем, з тією лише різницею, що рішення не вимагає місця всередині корпусу машини (у бойовому відділенні).

Озброєння становлять зразки, перевірені в інших конструкціях: 30-мм автоматична гармата 2A42 з БК на 500 снарядів, спарена з 7,62-мм кулеметом ПКТМ і 4 ПУ ПТКР 9M133 "Корнет". Саме такий склад озброєння містить башта "Бережок", вперше показана у 2006 році (модернізована башта стандартної БМП-2). Головна відмінність полягає у системі керування вогнем і інтегрованого з СУВ комплексу прицільно-спостережних приладів. У дистанційно керованій версії останні складаються з двох незалежних уніфікованих між собою оптоелектронних приладів.

Прототип башти МБ2 на БТР Камаз "Выстрел" K-43269 (БПМ-97)

За неофіційними даними, російські розробники вивчають можливість застосування на вогневих модулях менш коштовних керованих ракет "Булат", адже за досвідом останніх локальних конфліктів, використання великих ПТКР "Корнет" не завжди себе виправдовує. Щоправда, останні пристосовано для ураження не лише броньованих, а й віддалених цілей з використанням осколково-фугасних і термобаричних бойових частин. І якщо ПУ "корнетів" зсередини машини перезарядити неможливо, розміри "булатів" це дозволяють.

Артилерійське озброєння модуля "Эпоха" становить нова 57-мм гармата. Новий гранатомет ЛШО-57 (Легкое штурмовое орудие) вперше було показано лише на почтку XXI століття, але серійна продукція, підготовлена у КБП Тула, так і не розпочалася. На його базі було створено озброєння для башти "Эпоха". Офіційно гранатомет називається автоматичною гарматою із пониженою балістикою.

Башта БМ-БТР компанії ВПК на модернізованому БТР -82AM

Башта TKБ-947 "Эпоха" на БМП "Курганец-25". Праворуч-башта "Эпоха" з 57-мм гарматою і ПУ ракет "Булат"

Це відповідає дійсності, адже стріляє він не мінометними мінами, як 2B9, а артилерійськими снарядми з радикально зменшеними метальними зарядами. За неофіційними даними, дальність дії може стновити 6000 м, але це може стосуватися стрільби з великими кутми піднесення

Понад 50 років тому аналогічну гармату, але 73-мм калібру, було застосовно у БМП-1 (2A28 "Гром"), але це було викликно вузькою причиною – ПТКР 9М14 "Малютка", також присутній у башті, мав значну "мертву зону" – 500 м, відтак, не міг ефективно уражати цілі, що знходились поблизу. Отже, виникл необхідність доповнити ПТКР іншою, нехай і менш ефективною протитанковою системою озброєння. Натомість, у башті "Эпоха" маємо справу з точністю до навпаки – ракета ПТРК 9M133 "Корнет" має дальність від 150 дo 6000 м, тоді як "Булат" -від менше, ніж 100 м до майже 2000 м.

Башта АУ-220M ранньої версії на БМП-3 Башта АУ-220M нової версії на БМП-3M "Драгун"

Тобто, гармата не служить для перекриття вогнем "мертвої зони" ПТРК. Її реальна дальність та швидкострільність наразі невідомі, але обидва параметри напевно поступаються гарматі 2A42. Це означє, що 57-мм снаряди будуть використовуватись для знищення відносно близьких і "м’яких" цілей – живої сили, легких укріплень і легкоброньованих машин. Відмова від гармати з "нормальною" балістикою є доволі контроверсійною, але уможливлює утримання в розумних межх маси і розмірів установки в цілому.

Башта САУ ППО 2С38 "Деривация-СВ"

Під час заміни складу озброєння у башті також змінили конфігурацію прицільно-спостережних пристроїв. Замість двох попередніх пристроїв на криші башти застосовано два прилади, захищених броне ковпаками. Прилад навідника гармати-ліворуч, командир-праворуч.

Башта "Кинжал" на БМП T-15

Інша установка АУ-220M "Байкал" має більш довгу історію. Її було створено в рамках програми, реалізованої ЦНИИ "Буревестник" на початку поточного століття. Метою цього була "реанімація" досконалої, з точки зору балістики, зенітної гармати С-60. Було виготовлено прототип башти для танку ПТ-76, озброєної саме такою гарматою з опцією установки її також н інших платформах.

Черговим кроком стало виготовлення безекіпажної башти з аналогічним складом озброєння. Вона пропонується у двох конфігураціях, що відрізняються мсою– 2,5 i 3,2 тон.

Остаточно АУ-220 в удосконаленому вигляді, з новою 57-мм гарматою було показано у 2015 році на глибоко модернізованій БМП-3M "Драгун". Башта мала довжину 6325 мм, ширину 2700 мм i висоту 1700 мм. Діаметр опорного кільця 1740 мм. На криші башти встановлено рухомий спостережний прилад 1K118P, a ліворуч – панорамний комбінований приціл ППК – обидва білоруського виробництва (компанія "Пеленг"). БК гармати складає 80 снарядів.

Чергова версія башти АУ-220M має назву "Кинжал". Гармату і спарений з нею кулемет доповнює подвійна ПУ протитанкових керовних ракет. Останні призначені для ураження танків і важливих віддалених цілей. Сьогодні використовуються ракети 9M120 "Атака", a у подальшому, напевно, це будуть ракети 9M123 "Хризантема".

Дуже близьку конструкцію має башта "Деривация-СВ", що використовується у комплексі ППО на базі БМП-3. Вона має інші оптоелектронні прилади, відсутні ПУ протитанкових керованих ракет. Ствол має більшу довжину, він має дульне гальмо, інтегроване з блоком програмування підривачів снарядів. Частина стволу, що найбільше нагрівється (поблизу казенної частини) охолоджується водою.

Taке рішення з успіхом використано у двоствольних 30-мм автоматичних гарматах і до 57-мм включно. Основний прицільно-спостережний прилад використовує головку 1ПН147 білоруського виробництва. Поруч розміщено антену інтеррогатора системи ідентифікації "свій-чужий". На думку експертів, у подальшому склад приладів викриття і супроводження у кінцевому варіанті буде доповнено пасивною мікрохвильовою головкою, а оптоелектронну головку змінять на нову, що матиме матиме кращі параметри.

Існуючі прилади забезпечують викриття мініатюрного БПЛА на дистанції до 5000 м, а вертольота – на 12000 м. За деякими даними, башта "Деривация-СВ" відрізняється від "Кинжала" більшим боєкомплектом – понад 148 снарядів. Маса башти становить близько 5 тон.

Далі буде...

Читайте також: Які озброєння планують закупати в РФ у 2021 році та чи вдасться це зробити