xcounter
БТ-3Ф з модулем Охотник від НПО Электромашина

Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 1

БТ-3Ф з модулем Охотник від НПО Электромашина

Одним з напрямків розвитку ОВТ для ЗС РФ останнім часом є створення дистанційно керованих вогневих модулів стрілецької зброї, що поряд з виконанням вогневих завдань за призначенням має на меті захистити в бойових умовах особовий склад від вогню противника.

Поява дистанційно керованих вогневих модулів відповідає основним тенденціям розвитку ОВТ у XXI столітті і передбачає створення дистанційно керованих безекіпажних башт, озброєних кулеметами, гранатометами тощо, для оснащення важкої та легкої бронетехніки, інженерних машин і навіть кораблів і катерів.

Модулі зі стрілецькою зброєю

Найбільшим попитом на ринку ОВТ користуються відносно легкі і невеликі за розмірами модулі, оснащені стрілецькою зброєю – кулеметами і автоматичними гранатометами. По-перше, такі системи є універсальними у застосуванні і можуть бути використані на різних платформах, а по-друге, вони мають відносно низьку вартість і не вимагають використання у виробництві дефіцитних компонентів і матеріалів – використовуються виключно готові елементи – оптоелектронні пристрої, зброя, системи стабілізації тощо.

Читайте також: Які озброєння планують закупати в РФ у 2021 році та чи вдасться це зробити

За експертними оцінками, в РФ проектів таких модулів не бракує, за своїми параметрами усі вони не дуже відрізняються.

Робот МРК-27БТ, Defense Express
Робот МРК-27БТ з першим російським дистанційно керованим модулем

Першою спробою було створення вогневого модуля для робота МРК-27 БТ у Московському Державному Технічному Університеті ім.. Н.Е. Баумана (МГТУ) у 2009 році. Насправді це була доволі примітивна рама з сервоприводами, оптоелектронною головкою і фіксаторів для кріплення різних видів озброєння (7,62-мм кулемет ПКТМ, два гранатомети РПГ-26, два вогнемети "Шмель" і дві потрійних пускових димових гранат "Туча". Оператор керував роботом на відстані до 500 м.


Spaitech


Робот МРК-002, Defense Express
Робот МРК-002

Наступним бойовим роботом був МРК-002-БГ-57 Волк-2/Тайфун-M, створений компанією НТЦ НІРКОМ i виготовлений на Іжевському Радіозаводі спільно з "УралВагонЗаводом". Його вперше було показано у 2013 році. Дистанційно керована установка робота включала 12,7-мм кулемет, який можна було замінити на автоматичний гранатомет.

Модуль мав стабілізацію у двох площинах, а прицільно-спостережний блок включав: автомат супроводу цілі, балістичний обчислювач, і термовізійну камеру. Передбачалась можливість устаовки також тактичної РЛС з функцією прицільного і спостережного пристрою. Модуль "Волк-2" пов'язується з охороною частин РВСН, де з 2015 року використовується для охорони стартових позицій балістичних ракет.

Робот Нерехта, Defense Express
Робот Нерехта з установкою, створеною у КБ Дісплей

Дистанційно керована гусенична платформа "Нерехта", розроблена на заводі ім. В.А. Дегтярьова у м. Ковров, відносять до модульних платформ і має випускатися у кількох конфігураціях. До цього часу відомі фото версії з 12,7-мм кулеметом "Корд" і стабілізованим прицільно-спостережним блоком з термові зором, телевізійною камерою і лазерним далекоміром.

Зазначені конструкції створювалися спеціально для конкретних дистанційно керованих платформ. А з метою розробки легкого, універсального модуля для різних платформ, на базі КБ Кіровського електромеханічного заводу (КЕМЗ) у 2012 році створили компанію "Оружейные мастерские" (третім партнером проекту стала компанія НТС "Элинс"). У 2013 році було виготовлено перший зразок модуля.

Конструкція відрізнялася просунутими рішеннями, наявністю бронезахисту, озброєння і прицільно-спостережних приладів, стабілізованих у двох площинах. Управління вогнем здійснювалося як навідником, так і командиром, з можливістю цілевказу командиром для навідника, автоматичного супроводу цілей, стрільби у випадку браку електрики і навіть викриття спостережних приладів противника.

Дистанційно керована танкова установка 6П17, Defense Express
Дистанційно керована танкова установка 6П17 з 12,7-мм кулеметом НСВ

З часом від частини зазначених рішень відмовилися на користь спрощеної конфігурації, до того ж більш дешевої у виробництві й більш практичної. Прицільна голівка ПК-СУ отримала дві телевізійні камери: ширококутову та оснащену телеоб’єктивом, термовізор і лазерний далекомір. Зображення з приладів передавалися на 17-дюймовий монітор. Платформа має стабілізацію у двох площинах. В якості озброєння могли використовуватись: 7,62 – мм кулемет 6П7K ПКTM з 250 патронами, 12,7-мм кулемет 6П49 "Корд" зі 150 патронами або 40-мм автоматичний гранатомет АГС-40 з 20 гранатами.

Перезаряджання - ручне. Додатково у передній частині встановили 4 ПУ системи "Туча" для відстрілу димових гранат 3Д6 i 3Д17 або стрільби осколковими гранатами БК (Боеприпас кассетный). Маса установки не перевищує 250кг, габарити 1675×1070×740 (мм). Діапазон кутів піднесення ствола становив від −20 до 70°, a швидкість наведення – не нижче 30°/сек. Державні випробування відбулися у 2013-2014 роках. Виявлені недоліки було усунуто та у 2017 році модуль прийняли на озброєння ЗС РФ під назвою БМДУ-У (Боевой модуль с дистанционным управленим-универсальный) "Арбалет-ДМ".

Дистанційно керована БМДУ Арбалет, Defense Express
Дистанційно керована БМДУ Арбалет

У 2020 році ЗС РФ демонстрували серійні бронемашини "Тайфун-К" з модулями "Арбалет-ДМ" з 12,7-мм кулеметами "Корд". Невдовзі КЕМЗ створив власний вогневий модуль, подібний до "Арбалета" під назвою ДПУ (Дистанционно управляемая пулеметная установка) "Нарцисс", також з кулеметом "Корд" з БК на 150 патронів. ДПУ має масу у 300 кг і оснащений прицілом ПКП (Прибор командира панорамный) з 10-дюймовим монітором. Модуль стабілізований у двох площинах. Втім, перезаряджання надалі здійснюється в ручному режимі.

Чергову пропозицію представив КЕМЗ (як виробник) разом із компанією "Оренбургские мастерские" - йшлося про вогневий модуль, маса якого без озброєння становила 185 кг при розмірах 980×940×817 (мм). Він передбачає можливість установки: 7,62-мм кулемета ПКТМ, 12,7-мм кулемета "Корд", 30-мм автоматичного гранатомета AГС-30 або 40-мм АГС-40, а також 4-х ПУ гранат "Туча", "Штора" або БК.

Діапазон кутів піднесення становить від −20 дo 70°. Прицільно-спостережні прилади КП ВМ розроблено компанією ELSI (Новгород) у 2017 році. До оптоелектронної головки інтегровано ширококутову і довгофокусну чорно-білі ТВ-камери, тепловізор і лазерний далекомір. Відповідно, ці прилади дозволяють викривати ціль розміром з людину на відстанях 300, 2000 і 700 м. Дальність дії далекоміра – 2000 м. Маса головки становить 20 кг, ще 2 кг припадає на блок перетворювача (конвертора) зображення, що служить до передачі останнього до системи спостереження машини. Модуль планувалося протестувати на автомобілях AMН233114 "Тигр-М".

БМДУ-У Арбалет-ДМ, Defense Express
БМДУ-У Арбалет-ДМ на бронемашині Тигр-М

Челябінська компанія "Электромашина" (у складі холдингу "УралВагонЗавод"), у 2016 році розробила власний вогневий модуль, озброєний 12,7-мм кулеметом "Корд" з боєкомплектом у 250 патронів. Його маса без озброєння бронезахисту становить 210 кг. Швидкість наведення становить 45°/сек. Діапазон кутів піднесення від −15 дo 70°. Прицільно-спостережна голівка інтегрує: дві ТВ-камери, тепловізор i лазерний далекомір.

Для спостереження і прицілювання використовується ТВ-камера з широким і обмеженим кутами зору (відповідно, 8 i 1,5°). Поле зору тепловізора становить 6°, a дальність дій лазерного далекоміра - до 10 km. Зображення з цих пристроїв передається на 10-дюймовий монітор. Висота модуля 670 мм, довжина 1628 мм. Приціл і озброєння стабілізовано.

Модуль 5ЕС16У Охотник, Defense Express
Модуль 5ЕС16У Охотник

У 2018 році представлено модифікований модуль 5EЦ16У "Охотник". Його доповнено 4 ПУ гранат "Туча", РЛС викриття наземних цілей на дальності до 600 м, системою спостереження за навколишньою обстановкою з 4 нерухомими камерами і датчиками викривання лазерного опромінювання (на корпусі машини). Передбачена можливість управління "Охотником" за допомогою виносного пульта, тобто, модуль може бути встановлений на без екіпажних платформах.

Чергову версію цього модуля на гусеничному БТР БT-3Ф i двохосній версії машини "Тайфун-K" 53949 представили у 2019 році. Вона відрізняється наявністю легкого бронювання. Модуль має дещо відмінну конструкцію.

Легкоброньована версія модуля , Defense Express
Легкоброньована версія модуля "Охотник"

Далі буде...

Читайте також: Радіоелектронна боротьба: аналіз арсеналу Росії