Основу сил РЕБ РФ, який останнім часом російські військові науковці прагнуть віднести до окремого роду військ СВ, складають наземні, авіаційні частини та підрозділи РЕБ, що входять до складу об'єднань та з'єднань видів Збройних сил.
Одною з найбільш оснащених частин ЗС РФ є 15-а окрема бригада РЕБ Верховного головного командування (ВГК) (н.п.Тула), створена у 2009 р. Дане з'єднання практично повністю оснащене сучасними засобами РЕБ, які прийняті на озброєння.
Читайте також: РЕБ України: "Мандат" на монополію в ефірі
Крім бригади ВГК з 2009 р. у кожному військовому окрузі сформовані окремі центри радіоелектронної боротьби (на сьогодні їх п’ять), частина з яких переформовані в окремі бригади радіоелектронної боротьби (16-а окрема бригада РЕБ (н.п. Курськ), 17-а окрема бригада РЕБ (н.п. Хабаровськ), 18-а окрема бригада РЕБ (н.п. Єкатеринбург), 19-а окрема бригада РЕБ ( н.п. Ростов-на-Дону)). Виняток становить сформований у Криму центр РЕБ, підпорядкований командуванню Чорноморського флоту.
За останні роки у РФ інтенсифікувався процес розробки, виробництва та оснащення військ РЕБ сучасними зразками
Крім бригад, у кожному окрузі є ще й окремі батальйони, наприклад, окремий батальйон РЕБ, що підпорядковується командуванню Центрального військового округу і базується в м. Енгельсі Саратовської області. Завдання таких батальйонів - прикриття особливо важливих цивільних і військових об'єктів.
До складу бригад та центрів РЕБ входять «стратегічні» батальйони, оснащені комплексами «Мурманськ-БН», а також тактичні - з комплексами «Інфауна» на базі БТР, станції перешкод Р-330Ж «Житель» та Р-934. Крім двох батальйонів в бригадах і центрах є і окремі роти - одна оснащена комплексами «Красуха-2О» і «Красуха-С4», а інша - комплексами «Леєр-3».
У 2016-2017 рр. почали створювати постійно діючі тактичні роти з боротьби з безпілотною авіацією. Їх основу складають військовослужбовці контрактної служби, сержантський і офіцерський склад, які є фахівцями в питанні ведення боротьби з дронами за допомогою засобів РЕБ. До складу підрозділу включаються засоби ППО, авіації і снайперські підрозділи.
За останні роки значно інтенсифікувався процес розробки, виробництва та оснащення військ сучасними зразками. Науково-технічні досягнення, сформовані в рамках державних програм на 2015 та 2020 роки, дозволили завершити державні випробування широкого спектру нових зразків техніки РЕБ, серед як «Мурманськ-БН», «Інфауна», «Красуха-2О», «Красуха-С4» та «Леєр-3», так і більш нові «Борисоглебськ-2», «Алургіт», «Москва-1», «Пародист», «Лорандіт-М», «Лісочок», «Поле-21», «Шиповник Аеро» та ін. Кожен з новостворених та прийнятих на озброєння засобів РЕБ вирішує власну задачу та займає відповідне місце в побудові військ.
Стратегічний рівень
На стратегічному рівні завдання щодо розвідки та придушення ліній зв'язку у короткохвильовому діапазоні на дальності до 5000 км (підтверджень, що комплекс має такі характеристики, немає) вирішує станція "Мурманськ-БН", а пасивне виявлення джерел радіовипромінення, ведення радіотехнічної розвідки, управління засобами радіоперешкод та радіоелектронного подавлення на дальності до 400 км покладене на комплекс РЕР та РЕБ "Москва-1".
Далі йдуть 1Л269 "Красуха-2О", який призначений для постановки перешкод літакам дальнього радіолокаційного виявлення (в першу чергу Е-3 "АВАКС") і може глушити їх на дальності кілька сотень кілометрів та 1РЛ257 «Красуха-С4», який використовують для придушення радіолокаційних станцій повітряного базування, в тому числі на апаратуру розвідників Е-8 і У-2. (На думку розробників і військових умовах 1РЛ257 зможе ставити перешкоди також головкам самонаведення ракет «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM, а також РЛС управління зброєю зенітно-ракетних систем «Петріот»).
Оперативний та тактичний рівень
Для вирішення завдань на оперативному та тактичному рівнях застосовуються наступні засоби:
- багатофункціональний комплекс РЕБ РБ-301Б «Борисоглебськ-2» - для придушення систем супутникового зв'язку та радіонавігаційних систем КХ та УКХ діапазонів;
- комплекс Р-330Ж "Житель" (не новий, але модернізований комплекс) - для постановки радіоперешкод переносним та мобільним наземним станціям (абонентським терміналам) систем супутникового зв'язку, а також для перехоплення та придушення каналів управління БПЛА;
- комплекс "Репелент-1" - для вирішення завдань радіотехнічної розвідки і радіоелектронного придушення радіозасобів малорозмірних безпілотних літальних апаратів та їх наземних пунктів управління;
- комплекс "Шиповник-Аеро" - для забезпечення радіомоніторингу та блокування виявлених каналів літальних апаратів;
- комплекс "Леєр-2" - для проведення радіорозвідки, виявлення джерел радіовипромінювання та здійснення радіо придушення радіоелектронних засобів (РЕЗ), а також для імітації роботи РЕЗ різного озброєння та техніки;
- комплекс «Леєр-3» (у складі декількох безпілотних літальних апаратів «Орлан-10») - для подавлення, переважно, стільникового зв'язку (хоча спектр застосування ширший);
- комплекс "Лорандіт"/"Лорандіт-М" - для радіоконтролю, пеленгування і подавлення радіоелектронних засобів УКХ радіозв'язку;
- комплекс "Інфауна" - для забезпечення захисту авто- і бронетехніки, особового складу підрозділів від мінно-вибухових пристроїв з радіодетонатором (за рахунок малогабаритного передавача перешкод "Лісочок"), виявлення та придушення засобів оптичної розвідки та радіозв’язку в частинах РЕБ батальйонного рівня;
- "Ртуть-БМ" - для протидії керованому озброєнню, а також боєприпасам, обладнаним радіо підривниками, а також для глушіння сигналів УКХ зв’язку;
- "Свєт-ВСГ" - комплекс РЕБ позиційних районів РВСП;
- «Арбалет-М» та його модернізована версія «Арбалет-МР» - для пошуку, перехоплення та подавлення засобів радіовипромінення (в першу чергу транкінгового та стільникового зв'язку).
Повітряний сегмент нових засобів РЕБ представлений, в основному, ідеологічно близькими до станцій «Красуха-2О» та «Красуха-С4» (постановка потужних вузько смугових направлених перешкод) - комплексами «Ричаг-АВ» та «Хібіни». Якщо апаратура РЕБ «Ричаг-АВ» встановлюються на вертольоті Мі-8 (повна назва - вертоліт Мі-8МТПР-1 зі станцією перешкод «Ричаг-АВ») і призначена для придушення цілей в радіусі кількох сотень кілометрів, то комплекс радіоелектронної боротьби «Хібіни» призначений для встановлення на літаки Су-34 і здатний ставити потужні шумові перешкоди, вести радіотехнічну розвідку, а також захищати не лише окремі машини, але і здійснювати груповий захист.
Повітряний сегмент РЕБ також представлений комплексом індивідуального захисту на принципах радіоелектронної боротьби «Вітебськ» (експортна версія «Президент-С»), який призначений для захисту авіатехніки від зенітних ракет противника з інфрачервоними, радіолокаційними або комбінованими головками самонаведення.
Окремо до авіаційного сегменту відноситься літак Іл-22ПП «Порубщик» з комплексом радіоелектронної боротьби. Він призначений, у першу чергу, для придушення зв'язку і АСУ противника. Може використовуватися в якості літаючого командного пункту управління засобами радіоелектронної боротьби, здатний самостійно вести радіотехнічну і радіоелектронну розвідку. Повітряно-космічні сили планують закуповувати Іл-22ПП «Порубщик».
Загалом, за оцінками російських експертів, нові розроблені засоби вперше дозволяють забезпечити можливість радіорозвідки та радіоподавлення інтегральних систем зв'язку та передачі даних колективного користування, в 1,5-1,8 рази збільшити вірогідність селекції об'єктів придушення, скоротити час реакції в 10 разів. Крім того, вони здатні забезпечити приховане, вибіркове за місцем та (або) системним адресом блокування абонентських терміналів стільникового зв'язку та збільшити розмір зони ефективного дії за рахунок застосування нетрадиційних (неенергетичних) способів інтелектуального блокування абонентських терміналів зв'язку.
До основних переваг російської техніки РЕБ також можна віднести велику дальність дії, широку номенклатуру об'єктів, на які здійснюється вплив, можливість реалізації гнучкої структури управління як комплексами, так і окремими зразками техніки, що функціонують автономно і в складі пов'язаних пар, здатність комплексної та ефективної дії на широку номенклатуру радіоелектронних та комп'ютерних систем та засобів, висока стійкість в умовах протидії засобам радіоелектронного ураження, а також надійність, ремонтопридатність та ергономічність.
Крім того, з метою мінімізації загрози бути знищеними після виявлення засобами РЕР, основний акцент на створенні засобів РЕБ оперативно-тактичного та тактичного рівня зроблений на мобільності, що дозволяє швидко вийти з-під удару, а також своєчасно вийти на вигідні позиції для нанесення чергової електромагнітної атаки.
Проблемні аспекти
В процесі розвитку сил і засобів РЕБ РФ слід виокремити наступні проблемні питання.
1. Як показує досвід сучасних війн і військових конфліктів, засоби РЕБ при неправильному застосуванні однаково відчутно впливають як на противника, так і на власні війська. В РФ зроблені певні висновки після війни в Грузії, коли процес придушення грузинських РЛС літаками Ан-12ПП одночасно впливав і на російські станції, які перебували на відстані 100-120 км від зони постановки перешкод, а наземні станції РЕБ СВ РФ однаково подавляли лінії зв'язку як грузинських, так і власних військ.
Однак, вирішити однозначно цю проблему, навіть за умови підвищення рівня селекції та точності нанесення радіоелектронних ударів, РФ поки не вдається. Крім того, під час створення нових комплексів оборонною промисловістю не враховується той факт, що у районі конфлікту працюють і цивільні радіоелектронні засоби - канали зв'язку, які обслуговують «швидку допомогу», підрозділи МНС та поліції, які бувають безпосередньо задіяні в процесі організації забезпечення діяльності військ.
2. Якщо проаналізувати представлену російською промисловістю лінійку продукції РЕБ (особливо це стосується виробів компанії «КРЕТ»), то низка цих виробів є продовженням комплексів, розроблених в 70-80-х рр. Так, наприклад, «Красуха-2О», «Красуха-С4», «Ричаг» та «Москва-1» з'явилися у середині-кінці 90-х, але їх реалізація загальмувалася через хронічне недофінансування.
В процесі створення комплекси, звичайно, допрацьовувалися та вдосконалювалися, але базові підходи залишилися незмінні. Більшість комплексів зроблено за одним принципом - постановка потужних шумових перешкод, що має як недоліки, так і переваги. Крім того, до недавнього часу практично не використовувалися міліметровий та террогерцовий діапазони, які в даний час все частіше і частіше привертають увагу виробників не тільки радіоелектронного обладнання, але і високоточної зброї.
Розробникам РЕБ потрібно «закривати» всі ці канали, а це досить велика смуга, а значить, потрібні складніші засоби радіоелектронної боротьби, що, в свою чергу, призводить до збільшення масогабаритних показників станцій перешкод і зменшення їх рухливості.
3. Незважаючи на заяви представників оборонної промисловості та державних чиновників, залежність в іноземних комплектуючих залишається. За приблизними підрахунками вона становить від 5 до 10 %. Тому введені санкції проти Росії негативним чином позначилися на перспективах виготовлення серійних зразків РЕБ.
На сьогодні триває процес заміни іноземних складових на російські аналоги з необхідними характеристиками, однак це впливає на якість продукції та її вартість. Тим не менш, можна прогнозувати, що рано чи пізно РФ вдасться вирішити наявні проблеми та замінити іноземні комплектуючі у власних засобах РЕБ.
4. Є певні труднощі з браком професійних кадрів. Переважна частина працівників відповідної галузі вже має поважний вік, а молодь не зацікавлена йти на роботу на запропоновану заробітну платню.
5. Є потреба у модернізації виробничої бази підприємств-учасників державного оборонного замовлення, які залучені у виробництві, в тому числі, високотехнологічної техніки. Відомо, що до 2015 р. велика частина устаткування, передбачуваного до закупівель в рамках програм технічного переозброєння підприємств, проводилась в країнах ЄС і США. Зараз це ускладнено.
6. Унаслідок розриву відносин з європейськими країнами є проблеми з поновленням ліцензійного програмного забезпечення при виконанні перспективних НДДКР.
Матеріал підготовлено аналітичною групою Defense Express
Читайте також: "Зоопарк", "Мандат" та "Кольчуга": про долю проектів "Іскри" в інтерв'ю з директором Юрієм Пащенко
