Своєчасне викриття, ідентифікація та супроводження повітряних цілей є одним з важливих завдань сучасних і перспективних засобів ППО-ПРО усіх країн світу. Незважаючи на стрімкий розвиток різних технологій пасивного викриття повітряних цілей, активні РЛС все ще залишаються першоджерелом отримання інформації про повітряну загрозу.
Однією з кількох країн світу, здатних розробляти та виготовляти РЛС майже всіх класів, тобто тих, що мають замкнений цикл виробництва, є РФ. Саме тут було вперше було розроблено та виготовлено багатодіапазонні радіолокаційні комплекси (РЛК) у складі кількох (2-3) РЛС, що працюють у різних діапазонах хвиль. Отримані від різних РЛС дані комбінуються, що дозволяє використовувати переваги окремих діапазонів хвиль.
Читайте також: "Стратегия" радіолокації: РФ створила новий комплекс моніторингу надводної обстановки навколо окупованого Криму
Ймовірно, першим таким багатодіапазонним комплексом активного викриття слід вважати РЛК 55Ж6М «Небо-M», що створений Нижегородським науково-дослідним інститутом радіотехніки. Наразі цей комплекс знаходиться у серійному виробництві для ЗС РФ, а також пропонується на експорт.
Комплекс складається з 3-х РЛС (метрового, дециметрового і сантиметрового діапазонів хвиль) та модуля бойового управління. Іншими рішеннями в сфері активного спостереження є також багатодіапазонні РЛК 55Ж6MM «Небо-MM» та 103Ж6.
В архітектурі РЛК 55Ж6ММ збережено командний модуль та радіолокаційний модуль метрового діапазону, що відомі з попереднього РЛК 55Ж6М, які доповнено радіолокаційним модулем дециметрового діапазону хвиль абсолютно нового проекту. Комплекс поєднує в собі переваги обох діапазонів (метрового та дециметрового), має велику дальність і спроможність відстежувати аеродинамічні та балістичні повітряні цілі.
Радіолокаційний комплекс 103Ж6 має менші розміри і масу. Метою його створення було отримати рішення з високим рівнем мобільності. Архітектура 103Ж6 поєднує в собі радіолокаційний модуль метрового діапазону хвиль (адаптований до варіанту РЛС повітряного спостереження 1Л125 «Ниобий-СВ»), радіолокаційний модуль сантиметрового діапазону хвиль (цілком новий проект), модуль управління та додаткове обладнання.
Мобільний РЛК 103Ж6 призначений для викриття і супроводження існуючих і перспективних засобів повітряного нападу противника в умовах застосування останнім інтенсивних пасивних та активних електронних перешкод (у т.ч. перспективних типів, малорозмірних, створених за технологіями малої помітності stealth, ідентифкації державної належності повітряних цілей (завдяки вторинному радіолокаційному запитувачу), визначення напрямків джерел активних електронних завад, видача радіолокаційної інформації, дальності тощо відповідним користувачам і взаємодія з комплексами автоматизованої системи управління.
Радіолокаційний комплекс 103Ж6 також може використовуватися для контролю параметрів польотів власної авіації (функції авіаційного контролю). Використання радіолокаційного модуля метрового діапазону покращує можливості РЛК щодо викриття і супроводження малопомітних повітряних цілей (засобів повітряного удару).
До складу РЛК 103Ж6 входять: радіолокаційний модуль метрового діапазону хвиль РЛМ-M (Радіолокаційний модуль – метровий); радіолокаційний модуль сантиметрового діапазону РЛМ-С (Радіолокаційний модуль – сантиметровий); командний модуль MБУ (модуль бойового управління); модуль автономної системи енергопостачання МСАЭС (модуль системы автономного энергоснабження); модуль MЖTO-M (Модуль жизнеобеспечения и технического обслуживания) для забезпечення технічного обслуговування та постачання запасних частин для радіолокаційних модулів. Всі модулі встановлені на спільному 4-вісному автомобільному шасі КАМАЗ-63501 8х8.
Радіолокаційні модулі метрового і сантиметрового діапазонів хвиль РЛК 103Ж6 мають антенні блоки з активною фазованою решіткою (ФАР) з круговим антенним скануванням. За даними виробника, радіолокаційні модулі РЛМ-М та РЛМ-С працюють не самостійно, а у взаємній адаптивній синергії. Такий підхід дозволяє уніфікувати переваги різних діапазонів хвиль, але водночас певною мірою змусив конструкторів погіршити деякі параметри модуля метрового діапазону РЛМ-M. Останній забезпечує велику відстань викриття і супроводження усіх типів повітряних цілей (у т.ч. малопомітних цілей категорії LO/VLO – з низьким та дуже низьким демаскуючих ознак), своєю чергою, модуль сантиметрового діапазону забезпечує високу точність у вимірюванні кутових координат цілей.
Обидва типи радіолокаційних комплексів за модулем мають систему автоматичного та автоматизованого управління, з розміщенням робочих місць операторів на відстані 15 км від позиції РЛК.
РЛК 103Ж6 фіксує і контролює повітряні цілі по азимуту повного кола (360°), діапазон спостереження по висоті 45°, швидкість відновлення інформації 5 або 10 секунд (швидкість обертання антенних блоків 12 об/хв. або 6 об/хв).
Розробники РЛК 103Ж6 стверджують, максимальна дальність дії комплексу становить 400 км, максимальна висота цілей до 40 км і максимальна радіальна швидкість - до 3600 км/год. Повітряна ціль з ефективною поверхнею розсіювання у 1 кв м на висоті 30 км викривається на відстані до 360-400 км.
Радіолокаційний комплекс 103Ж6 в автоматичному режимі одночасно контролює координати щонайменше 1000 повітряних цілей (з яких щонайменше 100 можуть бути джерелами активних завад). Під час викриття і відстеження балістичних або критичних аеродинамічних цілей на особливо великих відстанях (літаки радіолокаційного спостереження та розвідки AWACS, літаки-заправники тощо) передбачено можливість роботи РЛК у режимі огляду визначених секторів.
Загальний час розгортання радіолокаційного комплексу 103Ж6 з похідного стану у бойовий становить 30 хвилин, час згортання з бойового у похідний стан – 20 хвилин.
Раніше Defense Express висвітлював тему створення в РФ дистанційно керованих вогневих модулів, яку було піднято в матеріалах "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 1", "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 2", "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 3", "Ідентифікація ворога: російські дистанційно керовані вогневі модулі. Ч. 4". Також ми писали про російський універсальний ракетний комплекс "Сель".
Читайте також: Перспективи розвитку радіолокаційних станцій у світі
