Всі новини навколо придбання Україною JAS 39 Gripen E активно розглядають ситуацію з усіх боків: від строків реалізації до локалізації та озброєння. Одначе у всій цій історії є важливий момент - двигун, який виготовляється у США та має постачальника з дещо "підмоченою" в останній час репутацією.
Мова йде про F414 від General Electic Aerospace, який був розроблений на основі іншого - F404. Останній встановлювався та встановлюється на безліч літаків, з яких важливий випадок з індійським Tejas через те, що виробництво винищувачів серйозно відстало від графіка через затримки з постачанням двигунів на роки.
Читайте також: Якщо Saab готовий відкрити виробництво Gripen в Україні, то на який потужностях та скільки часу це займе
Тобто існує ймовірність, що така ситуація виникне і з потенційним контрактом на Gripen E для України. Враховуючи обсяг замовлення, то необхідно буде наростити випуск бортів, а отже і потребу в компонентах, що може викликати додаткові затримки.
Наразі F414 використовується у виробництві винищувачів F/A-18E/F Super Hornet, яке наразі заплановане закінчитися у 2027 році. Тобто після цього найбільше навантаження на даний елемент зменшиться, даючи додаткові можливості для інших замовників.
Щодо попередніх постачань для проєкту від General Electric, то американці не скаржилися для нових бортів. Одначе варто пам’ятати, що там завжди дають пріоритет внутрішньому замовленню, а затримки відбулися для Кувейту.
З іншого боку цей двигун використовується у південнокорейському KAI KF21 Boramae у нинішньому варіанті 4+ покоління, який має скоро піти у серійне виробництво. Звісно, очікується створення варіанту з власним аналогом, але це плани на майбутнє.
Щодо Індії, то F414 планується ставити аж на Tejas Mk2, який ще у розробці та ще взагалі не підіймався у небо, а також перспективні винищувачі, як от AMCA п’ятого покоління. Плюс там планують досить масштабну локалізацію, яка хоч і не матиме певних критичних технологій, але частково розвантажить загальні ланцюжки.
Щодо місцевого виробництва, то шведська Volvo бере участь у виробництві цих двигунів та є давнім партнером General Electric. Тобто ще один додатковий помічник у виконанні замовлення, хоча, звісно, залежність зберігається.
Загалом варто згадати, що багато затримок були викликані карантином з 2020 року, що, як снігова куля, назбирало купу невчасно виконаних контрактів для багатьох компаній. Водночас зараз це вже суттєво виправляється, тож теоретично без таких масштабних форс-мажорів повторитися не має.
Іншим важливим аспектом щодо двигунів є їхнє походження загалом, через що Gripen підпадає під дію ITAR. Мова про міжнародні правила торгівлі зброєю, які призначені для запобігання потрапляння американських технологій до недружніх країн.
Звісно, зараз скоріше за все США дасть дозвіл на експорт до України, водночас це накладає певні обмеження щодо подальшого постачання та експлуатації. Така ситуація може стати гарним козирем для політичних вимог у майбутньому.
Безумовно, це стосується всієї американської зброї, включно з тими самими F-16, але про такий момент завжди варто пам’ятати. Хоч би що там було, але Gripen серйозно покладається на імпорт компонентів з різних країн.
Наразі у шведів нема альтернативи для F414, хоча і ходили різні чутки про пошук варіантів. Досить ймовірно, що розробку нового двигуна розпочнуть вже для проєкту винищувача шостого покоління.
Отже, двигун був і залишається однією з найважливіших частин літака, що може серйозно пригальмувати будь-яку програму, як ті ж турецькі KAAN. Тож не варто забувати про вплив компонента і на потенційний український контракт. Водночас поки що ні Швеція, ні Бразилія не скаржилися на темпи постачання F414. Це дає певну надію вважати, що проблем в українських Gripen тут не виникне.
Читайте також: Яка різниця між Gripen C/D, що будуть у 2026 році та Gripen E/F, які будуть не раніше 2028 та чи можна їх модернізувати
