Reuters із посиланням на заяву Торгово-промислової палати Німеччини (DIHK) пише, що зараз німецькій промисловості гостро не вистачає 2 млн кваліфікованих працівників. Через що промислові гіганти Німеччини у минулому 2022 році втратили 100 мільярдів євро потенційного доходу. Про гострий дефіцит персоналу заявили зокрема 67% опитаних виробників електротехніки, 67% машинобудівних підприємств та 65% виробників автотехніки.
Схоже, що такі кадрові проблеми у німецькій промисловості можуть на макро-рівні пояснити нам деякі речі, які досі у нас викликали фрустрацію в контексті допомоги зброєю від Німеччини для України – наприклад, як так, що всього 40 БМП Marder для ЗСУ доведеться "шкребти" і зі стройових частин бундесверу, і з "запасів промисловості". Або ж як так, що усього 15 танків Leopard 2 для Словаччини взамін переданих БМП-1 для ЗСУ німецька промисловість буде ремонтувати аж 1 рік.
Читайте також: Німеччина звітує про зброю для України на понад 2 мільярди євро, але є один нюанс
В одному із своїх оглядів Королівський інститут стратегічних досліджень (RUSI) так описував одну з причин стагнації британської оборонної промисловості – оскільки стабільних замовлень на зброю не було, оборонні підприємства Великої Британії не займались системно питанням потужностей та кадрів. Тому, наприклад, щоб відновити лише запаси переданих снарядів та NLAW для ЗСУ, британцям буде потрібен час аж до 2026 рік.
Схоже, рівно така сама тенденція ударила й по стану німецької оборонної промисловості – раз стабільних замовлень не було, то й кадрами ніхто системно не займався. За що німцям та всьому цивілізованому світу зараз і доводиться розплачуватись.
Наприклад, протягом 2011-2022 року бундесвер отримав від концерну Krauss-Maffei Wegmann (KMW) близько 400 колісних бронемашин Boxer різних модифікацій. Але якщо протягом 2011-2015 років німецька армія замовляла поставку в середньому до 70 машин на рік, то з 2015 по 2021 рік – лише близько 30 машин в середньому на рік.
Або ж інший приклад – лише у жовтні 2021 року Міноборони Німеччини заявило про початок програми модернізації бойових машин піхоти Marder 1A3. За цією програмою, до початку 2023 року Rheinmetall мало поставити бундесверу 71 модернізовану БМП, вартість робіт – в середньому 1,7 мільйона євро по кожній з машин. На той момент уже було заявлено, що на оновлених "Мардерах" уже поставили пускові для протитанкових ракет MELLS замість ПТРК Milan. І на такому тлі темп модернізації в 70 бронемашин за 1,5 року складно назвати бодай пристойним.
Окремий цікавий момент – із складськими запасами Marder, котрі Rheinmetall начебто був готовий поставити Україні "тут і зараз", був би лише дозвіл Шольца. Якщо у квітні 2022 року концерн заявляв про наявність 100 готових до поставки БМП цього типу, які б можна було поставити для ЗСУ, то у жовтні 2021 року Rheinmetall заявляв про значно більший запас – 250 машин Marder.
І тут не варто виключати варіант, за якого через нестачу кадрів навіть складські "Мардери" насправді негласно розбирались на запчастини. Тому, наприклад, Берліну й довелось "на ходу міняти концепцію" по наданню Marder для ЗСУ – якщо спочатку мова була про 40 машин із запасів промисловості, то тепер про 40 одиниць за формулою "запаси промисловості + наявність бундесверу".
Ці «кадрові» нюанси німецької промисловості для нас мають значення ось у чому. Наші колективні очікування від Німеччини поки тримаються на рівні "Берлін просто має віддати нам усі куці запаси своєї бронетехніки".
Але хто зна, раптом Німеччина ще здатна "стрибнути вище голови", відмобілізувати свою промисловість та розгорнути настільки масштабне виробництво в інтересах ЗСУ, що для цього справді підходитиме епітет "ленд-ліз".
Читайте також: Чи зможуть німці виготовити для ЗСУ новітні САУ RCH-155 швидше, аніж за 3 роки
