xcounter
#

Щоб накопичити снаряди та ракети до M270 і достатньо NLAW, Британії потрібен час до 2026 року

11995
Британські парадні розрахунки ведуть вогонь із L118, ілюстративне фото з відкритих джерел
Британські парадні розрахунки ведуть вогонь із L118, ілюстративне фото з відкритих джерел

Головним обмежуючим фактором тут є недостатні виробничі потужності, що "переважують" собою політичну волю

Королівський інститут стратегічних досліджень (RUSI) свою чергову публікацію присвятив проблемі, чи зможе уряд Великої Британії вирішити проблему з боєприпасами для власних збройних сил. Зараз для британців є питання, як поповнити запаси своїх снарядів та протитанкових комплексів NLAW замість переданих для ЗСУ. І тут дослідники RUSI бачать ситуацію так.

Досі країни Заходу доволі обмежено замовляли у своїх виробників зброю. Через що, в свою чергу, західні компанії не були зацікавлені інвестувати в розширення виробничих потужностей своїх підприємств. Для ілюстрації автори публікації наводять таку розбивку: в поточному році Locheed Martin планує виготовити всього 169 винищувачів F-35 (тобто по 14 літаків у місяць), а от корпорація Boeing цьогоріч видавала по 31 авіалайнер Boeing-373 Max в місяць, не кажучи уже про "планери інших типів".

Читайте також: Армія США уже 3 місяці говорить про більше виробництво 155-мм снарядів, але грошей від Конгресу все нема
Процес виробництва F-35, ілюстративне фото від Defense News

Тим більш, що верстати для виготовлення складної зброї мають важливу особливість – таке обладнання не примусиш виготовляти більше зброї простим "поворотом тумблера", потрібно переналаштовувати виробничі процеси по всьому підприємству та по всьому ланцюжку поставок.

Зараз провідні оборонні компанії країн Заходу можуть похвалитись наявністю значних портфелів замовлень: наприклад, MBDA - на 18,3 мільярди доларів, Raytheon - на 63 мільярди доларів, Lockheed Martin - на 28 мільярдів доларів. Але на цьому місці в підприємств західного ОПК може виникнути ілюзія, що вони зараз начебто здатні опанувати всі наявні замовлення. Як приклад, автори RUSI наводять бажання Польщі отримати аж 200 систем M142 HIMARS, і ставлять при цьому таке питання – а наскільки після цього доступними стануть ракети GMLRS, якщо зважити, що "довжина" черги складатиметься уже з 12 країн + США як головний експлуатант.

Відвантаження ракет GMLRS із цеху заводу корпорації Locheed Martyn, ілюстративне фото з відкритих джерел

Або ще один приклад для ілюстрації – армія США в жовтні 2022 року видала замовлення на поставку перших 200 LWCLU – новітніх легких пускових установок для FGM-148 Javelin, фактичні поставки таких ПУ почнуться не раніше 2025 року – стільки часу знадобиться на "збірку" всього виробничого ланцюжка. Армія США також хоче, щоб обсяг річного виробництва "Джевелінів" виріс із 2 тисяч до 4 тисяч одиниць, такий показник американська промисловість зможе "вижати" не раніше 2026 року.

Свій розлогий роздум автори RUSI увінчують так. Уряд Великої Британії повинен розуміти, що впродовж наступних 12 місяців проблему дефіциту боєприпасів не вдасться вирішити ніяк, навіть "директивним методом". Бо нестача виробничих потужностей переважує собою політичну волю.

Цех по виробництву FGM-148 Javelin на заводі корпорації Locheed Marteen, ілюстративне фото з відкритих джерел

Відповідно, уряду Великої Британії доведеться орієнтуватись на проміжок в 2025-2026 роки як на той період, коли нарешті вдасться поповнити запаси NLAW, артилерійських снарядів, ракет до M270 та інших типів боєприпасів для Королівських збройних сил.

Читайте також: Пентагон хоче купити рекордний запас зброї, в списку – майже 1 мільйон снарядів та майже 2 тисячі ATACMS