Україна представила власні оборонні проєкти та потреби, які могли б отримати фінансування в межах європейської кредитної програми SAFE. Мова йде про безпілотники, боєприпаси та ракети.
В Міністерстві оборони додають, що метою цього є завантаження вітчизняного ОПК довгостроковими контрактами до 2030 року. Також зазначається, що в України все ще існує потреба в європейських засобах ППО, артилерії, бронетехніці, ракетах та боєприпасах.
Читайте також: У Франції говорять про потребу у гусеничній БМП після того, як поставили всю армію на колеса
Власні проєкти в межах програми SAFE були представлені й країнами ЄС, з яких виділено сфери авіації, БПЛА та наземне озброєння. Раніше ми вже розповідали про те, яка продукція була визначена Польщею для цього.
Варто нагадати, що ініціатива Security Action For Europe (SAFE) дозволяє залучити кредити до 150 млрд євро для закупівлі продукції європейського та українського ОПК. В загальному для участі в програмі потрібна спільна закупівля кількома країнами-членами ЄС, але у перший рік додане виключення, що дозволяє звертатися одному учаснику.

Оскільки фінансування залишається одною з найбільших проблем оборонної промисловості України, то участь в цій програмі була б дуже доречною. При цьому вітчизняна продукція вже продемонструвала свою ефективність на полі бою та змогла зацікавити партнерів.
Щодо того, про які конкретні вироби йде мова, то з високою ймовірністю туди входять далекобійні засоби ураження, серед яких точно наявні ударні БПЛА, як от Ан-196 "Лютий", та дрон-ракети "Пекло". Це вже випробувані в бою засоби, які навіть отримували фінансування від країн-партнерів.

Якщо йти далі, то майже напевне було запропоновано крилату ракету "Нептун", яка за час повномасштабної війни з РФ перетворилася з протикорабельного засобу на далекобійну зброю, яка вже застосовується по рашистах. Також можна припустити й подання балістичної ракети "Сапсан", щодо готовності, виробництва та застосування якої останнім часом з’явилося багато новин.
Щодо інших безпілотників, то з високою ймовірністю мова йде про FPV-дрони, морські дрони та наземні роботизовані комплекси (НРК). Перші дві категорії вже фінансувалися європейськими партнерами, тож дуже легко проходять у такій категорії.

Якщо ж говорити про БПЛА літакового типу, то тут все складніше та не факт що було розглянуто. Великою мірою це можна віднести до тенденції країн ЄС щодо фінансування закупівель відповідної власної продукції.
Як вже зазначалося раніше, Міністерство оборони України заявило про зацікавленість у співпраці щодо закупівлі та навіть спільному виробництві європейського озброєння, тож цікаво було б і це розглянути. З засобами ППО все просто, оскільки, за винятком дронів-перехоплювачів ЄС має загалом кращі розробки, починаючи від різних зенітно-ракетних комплексів та закінчуючи зенітною артилерією.

Щодо бронетехніки вже все не так однозначно, бо вітчизняний оборонно-промисловий комплекс може запропонувати широкий спектр перевірених в бою бронеавтомобілів. При цьому вони за меншу вартість виробництва не поступаються у можливостях іноземним аналогам.
Однак, при розгляді далі стає зрозуміліше про що скоріше за все мова йде про важку бронетехніку, як от повноцінні бойові машини піхоти та танки, яких існує дефіцит у Силах оборони. Тут ЄС може запропонувати CV90 та Lynx, причому останню планують локалізувати в Україні, що додає привабливості проєкту.

Також цікавим було б замовлення танків Leopard 2, оскільки наразі майже вичерпані можливості щодо постачання радянських та старих машин. Цей варіант має проблему у вигляді використання ізраїльських комплексів активного захисту, які скоріше за все не дозволять постачати до України.
Останнім пунктом варто згадати боєприпаси, що виробляються як і вітчизняним, так і європейським ОПК. Оскільки вони постійно залишаються в дефіциті, то використання всіх можливостей для постачання є лише закономірним кроком.

Можна побачити, що попри нюанси Україна може залучити кошти від ЄС на багато цікавих та потрібних засобів, які знадобляться Силам оборони. Наразі питання залишається за країнами-партнерами та Єврокомісією, які прийматимуть фінальні рішення.
Читайте також: На що здатен український важкий логістичний НРК PROTECTOR, який допустили до експлуатації в ЗСУ