Відповідну інформацію повідомила голова Військово-морського підкластеру (відокремлений підрозділ громадської спілки "Морський Кластер України"), директорка НВК "Клівер" Оксана Врублевська.
"Наразі підприємство проводить на своїх потужностях роботи з ремонту та модернізації флагману українського військового флоту – фрегата "Гетьман Сагайдачний" (ймовірно, мова йде про партнерство з ДПЦК по цьому проекту). А з 2023 року очікує турецькі корвети Ada для доукомплектування відповідно до вимог ВМСУ", - розповіла вона в інтерв’ю виданню ІА "ОПК".
Читайте також: Як ділять $2,3 млрд британського кредиту на розвиток ВМС України: бажання, ризики та переплати

Нагадаємо, за початковими планами, добудовуванням принаймні першого корвету Ada (корпус якого наразі виготовляється в Туреччині на верфі кораблебудівної компанії STM) для Військово-морських Сил України мали займатися на приватному миколаївському суднобудівному заводі "Океан".

Наприкінці грудня 2020 року навіть повідомлялося про укладання відповідного Меморандуму між "Океаном" та Державним оборонним концерном Турецької Республіки, а весною минулого року на українському підприємстві почали роботи з відновлення сухого доку.

Однак пізніше стало відомо, що турецька STM, начебто, через невідповідний технічний стан потужностей заводу "Океан" відмовилась від співпраці з ними за цим проектом. Після цього ймовірними новими партнерами турецьких корабелів могли стати або "Нібулон", або ДП "Миколаївський суднобудівний завод".

Водночас варто зауважити, що державний МСЗ знаходиться у ще більш скрутному становищі, ніж "Океан" (фінансово взагалі в стані банкрутства), а його виробничі потужності не оновлювались ще з радянських часів.

Своєю чергою, суднобудівний-судноремонтний завод "Нібулон" хоч і має дуже сучасне обладнання (за ствердженнями експертів найбільш сучасне серед українських верфей) й може будувати судна та кораблі довжиною до 140 метрів, не має власного сухого (чи плавучого) доку.

Тобто будувати великі судна "з нуля" на оновленому стапельному майданчику на "Нібулоні" можливо, а ось проводити "сухі" докові роботи з вже побудованим корпусом великого корабля – ні. Тільки те, що можна робити на плаву.

Власне, через відсутність сухого доку (який є в "Океану" та МСЗ), докову частину капітального ремонту допоміжного корабля ВМСУ А715 "Олександр Охріменко" (довжина цього судна 61 метр, водотоннажність - 2258 тонн; довжина корвета Ada - 99 метрів, водотоннажність – 2400 тонн) працівникам "Нібулону" доводиться робити на орендованому в МСЗ плавучому доку.
Читайте також: ХДЗ "Палада" почав будівництво композитного плавдоку на замовлення Хорватії