Дещо нелогічна ситуація вийшла: керівництво "Укроборонпрому" розробило проект "Стратегії розвитку кораблебудівної галузі до 2030 року", але дані про це можемо побачити лише на профільних ресурсах, що стосуються транспортної тематики, а не оборонної.
Тут логіку порушили уже самі представники Концерну, бо свої кораблебудівні плани вони стали публічно обговорювати з представниками "цивільного" суднобудування, а не з представниками українського ОПК чи Військово-Морських Сил України.
Читайте також: "Битва" за винищувач для Повітряних Сил: що пропонують Мінстратегпром та Укроборонпром
Власне, який же набір "проектних" рішень для розвитку вітчизняної суднобудівної галузі пропонує "Укроборонпром", можемо побачити ось у цьому тексті, що був розміщений на сайті порталу ЦТС. Цей текст і будемо використовувати як "опорний".
Так от, за цим документом, Концерн планує, що до 2030 року в нашій країні ВМС України зможуть виконати усі свої поточні кораблебудівні програми, буде збудовано до 200 нових цивільних суден, створено 8 тисяч нових робочих місць у суднобудівній галузі, і заодно – по річковим маршрутам в Україні будуть перевалювати до 60 мільйонів тон вантажів щороку.
Щоб досягти таких результатів, на думку авторів проекту Стратегії, потрібно спочатку створити орган, що управлятиме розвитком суднобудування (тут, схоже, Концерн нескромно натякає на себе).
Ну і також – запустити інструменти фінансової підтримки, як то компенсація до 40% від розміру лізингового платежу чи вартості нового плавзасобу, або ж компенсація до 70% від ставки за банківським кредитом. Де брати на це гроші – Концерн пропонує забирати з "цивільного" сектору економіки, а саме – забирати в Адміністрації морських портів України до 50% її доходу (тут мова про суму до 5 мільярдів гривень).
За цим проектом Стратегії можна винести "поверхове" судження: керівництво "Укроборонпрому" намагається нелегітимно розширити свої повноваження і втрутитись в роботу "непрофільного" сектору економіки, себто цивільного суднобудування.
Відомо, що в структурі Концерну нема кораблебудівних заводів, що окрім оборонної продукції можуть будувати і цивільні судна. Будувати одночасно і військові кораблі, і цивільні судна класу "ріка-море" у нас може поки що лише один завод – "Ленінська кузня", але як знаємо – це підприємство належить до приватного сектору економіки.
Можемо винести за цим проектом Стратегії і більш "глибинне" судження. Так уже склалось, що українськими підрядниками по будівництві нових кораблів для ВМС України – тобто корветів у кооперації з Туреччиною та ракетних катерів у кооперації з Великою Британією – будуть саме підприємства "цивільного" сектору, які до недавнього часу спеціалізувались саме на виробництві та ремонті суден класу "ріка-море".
Мова про заводи "Океан" та "Нібулон", приклад яких диктує такий "рецепт успіху" - щоб наші корабели розвивали навики, необхідні для будівництва військових кораблів, потрібно "масштабувати" виробництво цивільних суден в рамках усієї суднобудівної галузі України.
Але і тут є свій контраргумент – замість вирішення "стратегічних" питань поза сферою компетенції, "Укроборонпрому" краще було б вирішити "тактичні" питання свого флагмана кораблебудівного сектору, тобто ДП "Миколаївський суднобудівний завод".
Якщо у 2020 році це підприємство відремонтувало 12 кораблів та катерів, то в 2021 році – лише чотири. І це при тому, що по МСЗ йде процедура банкрутства, а керівництво Концерну досі не виголосило внятної концепції майбутнього цього підприємства.
Так уже повелось, що найбільш ефективний результат виникає із "стратегії малих кроків". Можливо, керівництву "Укроборонпрому" варто було б нарешті звернути увагу на таку закономірність.
Ну і також - прийняти, що в поточних умовах реальна роль Концерну для розвитку вітчизняного кораблебудування - це сприяти насиченню озброєнням та агрегатами українського виробництва перспективних кораблів для ВМС України. Особливо - на тлі невизначеності, яким же буде набір озброєння та рівень локалізації для тих корветів Ada, що будуватимуться для нашого флоту.
Читайте також: Airbus планує експансію A400M, "Укроборонпром" відмовився від перспективного Ан-188
