xcounter

"Битва" за винищувач для Повітряних Сил: що пропонують Мінстратегпром та Укроборонпром

Наша країна шукає заміну покоління 4+ для тактичних літаків радянського виробництва, зокрема – для Су-27
Наша країна шукає заміну покоління 4+ для тактичних літаків радянського виробництва, зокрема – для Су-27
15271

"Укробонпром" та Мінстратегпром ведуть одночасно два не узгоджених між собою проекти по локалізації в нашій країні літаків тактичної авіації західного виробництва. Протиріччя між цими проектами настільки глибокі, що в підсумку наша країна може втратити Повітряні Сили як рід військ після 2030 року, бо згаяла час

На початку вересня 2021 року прес-служба "Укроборонпрому" оголосила, що під час візиту делегації України в США на чолі з президентом Зеленським Концерн уклав декілька угод сумарною вартістю 2,5 мільярда доларів.

Мова, зокрема, про "спільні проекти" з корпорацією Lockheed Martin.

Читайте також: Кривоконь провів на ХДАВП музичний фестиваль: схоже, "забуксував" контракт з "Мотор Січчю"
Нові винищувачі для Повітряних Сил України потрібні ще "на вчора"

Розкривати деталі домовленостей з тим же Lockheed Martin прес-служба "Укроборонпрому" не стала: можливо, розраховували на те, що тут сама цифра в 2,5 мільярда доларів (дворічний еквівалент затрат України на ДОЗ) складе "вибуховий ефект".

Ну і також – схоже розраховували, що уважний читач і так побачить натяк на бажання Концерну "вписати" Україну в проєкт з виробництва винищувача F-16.


Spaitech


Винищувачі F-16 збройних сил Польщі пролітають над Хрещатиком, серпень 2021 року

Можливо, керівництво "Укроборонпрому" не стало розкривати деталі домовленостей з Lockheed Martin, тому що саме не ще визначилось, яка саме роль має належати Україні при виробництві F-16.

Наприклад, буквально 2 вересня цього року з’явилась новина, що ізраїльська корпорація Israel Aerospace Industries реанімує своє виробництво кінцівок крил до цих винищувачів, котре було зупинене в 1980-х роках.

Складова кінцівки крила до винищувача F-16, вироблена на потужностях ізраїльської корпорації Israel Aerospace Industries

Втім, тут варто згадати ще одну новину: 25 серпня цього року Віце-прем’єр-міністр України — міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський заявив, що його відомство веде перемовини про реанімацію проекту локалізації виробництва в Україні навчально-бойового літака Т-7А Red Hawk від американської корпорації Boeing.

Успіх подібного проекту міг би "прокласти місточок" для України до участі у виробництві більш складного літака – винищувача F-15 новітніх модифікацій, наприклад - F-15ЕХ.

Серійне виробництво літаків Т-7А Red Hawk стартувало в лютому 2021 року

Але таким чином отримуємо наступну ситуацію: два конкуруючих між собою відомства в Україні ведуть одразу два як мінімум не узгоджені між собою проєкти по участі нашої держави у виробництві літака тактичної авіації західної розробки – або ж F-16 від Lockheed Martin, або ж Т-7А (та F-15 у перспективі) від Boeing.

І як можна раціоналізувати такий "різнобій" - поки що незрозуміло.

Винищувач Су-27 із складу 831 бригади тактичної авіації проходить планове технічне обслуговування, фото ілюстративне

Здоровий глузд підказує, що в першу чергу треба братись за втілення того проекту, по якому вже проведена підготовча робота, а відтак – проект за принципом "шляху меншого опору" можна буде швидше довести до логічного фіналу. Якщо мислити в такому ракурсі, то логічніше було б, аби держава Україна бралась за втілення проєкту з локалізації виробництва Т-7А.

До 2024 року ВПС США мають отримати понад 300 літаків Т-7А Red Hawk. Можливо, частину цього замовлення змогла би виконати Україна

Тим більш, як розповідав екс-очільник ДП "Антонов" та голова правління британсько-української компанії Air combat evolution Олександр Лось в інтерв'ю Defense Express, представники корпорація Boeing, ДП "Антонов", ДК "Укроборонпром" та Міністерства оборони України весною 2019 року вели перемовини щодо складання на потужностях того ж "Антонова" літака Т-7А, що тоді мав позначення Т-Х.

У випадку успіху перемовин Україна отримала б можливість локалізації виробництва сучасних бойових літальних апаратів, що можуть прийти на заміну застарілому радянському авіапарку. Але із-за саботажу ті переговори завершились невдачею.

У квітні 2021 року американські експерти пропонували передати Україні ті ж винищувачі F-15EX в рамках своєрідного "повітряного ленд-лізу"

Хоча, за даними Defense Express, в ході тих перемовин Держдепартамент США і корпорація Boeing встигли акцептувати Letter of Request Міноборони України за підписом тодішнього міністра Степана Полторака для участі в цьому проекті.

Передбачалось, що проєкт з локалізації Т-7А буде фінансуватись по лінії військової допомоги США. При цьому Boeing був готовий передати усю необхідну цифрову виробничу лінію, яку можна використовувати для виробництва літаків інших типів.

Процес виробництва винищувача F-15EX, фото ілюстративне

Можна мислити в іншому ракурсі – для оновлення своїх Повітряних Сил Україна має обирати літак, який не тільки "потягне" організувати виробництво, але який також влаштовуватиме військових.

У липні 2021 року уже екс-командувач Повітряних Сил генерал-полковник Сергій Дроздов допускав купівлю купівлю нових тактичних літаків іноземного виробництва. Якого саме типу – визначено ще не було, вибір відбувається з опорою на співвідношення таких параметрів як ціна купівлі, бойовий потенціал, вартість експлуатації та вартість обслуговування літака.

Для Повітряних Сил України потрібне оновлення усього парку літаків, не лише бойових, але й "літаючих парт" також

Якщо виходити із озвучених вище параметрів по вибору нового тактичного літака для Повітряних Сил, можливо, оптимальною була б концепція, про яку говорив той же Олександр Лось в інтерв’ю Defense Express, а саме – "пересадити" наші Збройні Сили на важкий винищувач F-15EX та на літак Т-7А, що може виконувати функції легкого винищувача.

І при цьому – вести модернізацію наших Повітряних Сил на засадах створення колективної системи регіональної протиповітряної оборони, включно з Польщею та країнами Балтії; РФ уже змогла створити суцільне радіолокаційне поле, яке може виявляти у небі над Україною такі малопомітні об’єкти, як винищувачі F-35.

Винищувачі F-15EX мають одразу 24 вузла підвіски, тому можуть виступати як "літаючі батареї" для ураження противника на далеких відстанях

Описані вище протиріччя можуть породити настільки великий обсяг проблем, що в підсумку Україна так і не зможе переозброїти свої Повітряні Сили на новітні літаки, і тому тактична авіація в нашій країні після 2030 року може зникнути як рід військ. Відтак, було б логічно, якби керівники Мінстратегпрому та "Укроборонпрому" публічно розповіли про деталі своїх проектів локалізації виробництва літаків західної розробки. Тобто – "Укроборонпром" про свої плани співпраці з Lockheed Martin, а Мінстратегпром – про можливу співпрацю з Boeing.

"Повітряний щит" Україні поволі вичерпує свій "запас міцності"
Читайте також: Airbus планує експансію A400M, "Укроборонпром" відмовився від перспективного Ан-188