Для багатьох танк - це квінтесенція бойової потужності армії, поєднання вогневої міці та захисту для дій у центрі поля бою.
Проте існує думка, що ця концепція вже застаріла і остання війна за Нагірний Карабах, де БПЛА почали справжнє полювання за танками, доводить зміну парадигми.
Читайте також: РСЗВ знищує цілі на морі: новий досвід армії Китаю може опанувати Україна
Ще одним аргументом у цьому спорі є те, що попри постійний ріст бронювання, танк все одно залишається вразливим від вогню сучасних ПТРК, які вже дозволяють "працювати" поза прямою видимістю.
Водночас "платити" за статус "справжнього танка" приходиться великою масою, яка у тому ж німецькому Leopard 2 впевнено перевалила за 60 тонн, а ізраїльська Merkava Mk IV підійшла до позначки у 70 тонн.
Все це зумовлює низьку оперативну мобільність танків, які фактично "доїжджають" до поля бою на трейлерах. А також унеможливлює їх ефективне авіаційне транспортування, бо навіть важкий транспортний літак, наприклад Boeing C-17, може перевезти лише один танк типу M1 Abrams.
Тобто на фоні далекої від абсолютної захищеності виникає цілий ряд проблем, які ускладнюють ведення сучасної маневрової війни. Водночас колісний танк може самостійно проїхати по звичайній дорозі на рівні з військовим транспортом та подолати сотні кілометрів за день.
Звісно мова не йде про повне зникнення основних бойових танків у перспективі найближчих десятків років. Проте все більше і більше країн вбачають альтернативу у колісних танках, які мають аналогічну вогневу потужність зі своїми гусеничними братами.
Існує думка, що в умовах України колісний танк - це цікавий варіант. Мовляв, в країні не надто складний рельєф на переважній місцевості, до того ж цю техніку можливо зробити плаваючою. А розвинута дорожня мережа дозволяє швидко перекидати колісні танки.
Defense Express, з огляду на бажання читачів, підготував спеціальний матеріал, який присвячений колісним танкам.
Специфіка коліс
В першу чергу необхідно підкреслити, що все озброєння у будь-якій армії світу працює у системі. Жодна країна, попри всі розмови, ніколи не вигравала війни виключно завдяки одним танкам, літакам чи БПЛА. Окремі зразки озброєння дійсно можуть дати вагому перевагу, але вся могутність армії - це комплексна річ та гармонійне поєднання зброї та вміння її застосовувати.
Тому деякі країни можуть або навіть вимушені розв'язувати питання своєї обороноздатності завдяки специфічним типам озброєння, в тому числі і колісними танками.
Наприклад, Японія вже озброюється Type 16, запланувавши витратити 222 млн доларів на 33 машини. Філіппіни - закуповують ізраїльські Sabrah, щоправда, як у гусеничному, так і колісному варіанті. Італія - планує до 2030 року поставити у війська 150 одиниць Centauro II, першу партію з яких у 86 одиниць вже замовлено.
А Тайвань, яка все своє існування знаходиться під прицілом континентального Китаю, почала розробку колісного танка на базі БТР СМ-32 Yunpao.
Але всі ці країни об’єднує одне - велика протяжність берегової лінії, що робить їх вразливими до морських десантів. Тому питання швидкого перекидання бойових машин із потужним артилерійським озброєнням є вагомим аргументом у боротьбі з амфібійним машинам морської піхоти.
Головне - маневри
Проте той же Китай прийняв на озброєння колісний танк ZTL-11 та просуває його на міжнародному ринку під назвою ST1. Армія США посилила свої підрозділи колісним танком M1128. Франція не збирається знімати з озброєння AMX-10RC. А Бразилія нещодавно почала пошук колісних танків із 105-мм гарматою.
Основна причина - знову ж таки, мобільність та здатність перекинути своїм ходом ці машини за мінімальний час. Для США це має велике значення, враховуючи концепцію мобільної війни під яку було навіть створено спеціальний вид бригад - Stryker brigade combat team, в яких основна бойова техніка - це машини на базі БТР Stryker.
Щодо Франції то AMX-10RC створювався у 70-х роках виходячи із концепції combat de rencontre - зустрічного бою без підготовки для обох сторін. І формально ця машина з алюмінієвою бронею - розвідувальна, просто в неї є 105-мм гармата. Щоправда, під час операції Буря у пустелі у 1991 році ця французька машина довела високу ефективність та здатність вирішувати певні ударні задачі краще, ніж звичайні танки.
Своєю чергою китайський ZTL-11, враховуючи обмежену інформацію щодо китайської оборонки в цілому, може бути, як виключно проектом для експорту, так і намаганням Пекіну отримати мобільну машину для дій у складних районах Гімалаїв.
Тому і у цих випадках колісний танк все ж таки призначений для вирішення доволі вузьких та спеціалізованих задач - коли маневр компенсує відсутність броні.
Або, як у випадку із Бразилією, яка межує із країнами, які не мають власних потужних танкових парків, є свідомим рішенням із урахуванням всіх загроз та моделюванням результатів бойового зіткнення.
Погляд у найближче майбутнє
Головним негативним фактором у колісних танках є відсутність адекватного бронювання. У найзахищеніших зразках він не перевищує STANAG 4569 lvl 4, тобто машина у всіх проекціях захищена лише від 14,5-мм кулеметів.
Можливість встановлення сучасних композиційних елементів у лобовій частині дозволяє захистити від вогню автоматичних 25-30-мм гармат. Але на фоні тенденції озброєння БМП автоматичними 45-мм та 57-мм гарматами, навіть це рішення не виглядає надійним.
Проте зменшення захисту є свідомим компромісом. Бо звичайна маса колісних танків не перевищує 30 тонн, що дозволяє їх використання на колісному шасі 8х8 зі збереженням прохідності на бездоріжжі на рівні іншої колісної техніки.
У випадку перевищення позначки у 30 тонн питання прохідності навіть по твердому ґрунту вже стане ключовим, а використання абстрактного шасі 10х10 поки не пішло далі спірних експериментів.
Водночас захист можливо нарощувати не тільки шляхом збільшення броні. Зокрема зараз активно розвивається напрям активного захисту. Такого, як американський Iron Fist чи український "Заслон", якими вже модернізують турецькі M60.
Певний резерв у вазі можливо отримати у випадку зменшення екіпажу колісного танка, бо чим менший екіпаж - тим менше заброньований об’єм та менше сама машина.
Наразі всі сучасні колісні танки мають екіпаж з чотирьох осіб, включно із заряджаючим, бо постріли для гармат у 105- та 120-мм - унітарні. Тому автомат заряджання вміщує 6-12 снарядів, які необхідно оновлювати "руками". Проте це питання знову ж таки вирішується.
Також проблемним питанням є здатність колісного шасі витримати віддачу гармати. Зокрема саме це зумовило встановлення на M1128 105-мм, а не 120-мм гармати. Проте навіть постріл з такої калібру не найлегше випробування для конструкції.
(постріл M1128 на 0:44 секунді)
Технічно це питання може бути вирішено лише збільшенням відкату та встановленням потужних противідкатних пристроїв, в той час, коли встановлення дульних компенсаторів унеможливить використання головної протитанкової зброї цього калібру - підкаліберних бронебійних снарядів.
Тобто насправді, попри уявлення того, що колісний танк є простим видом військової техніки, створити його ефективним - задача не менш важча ніж, сконструювати звичайний танк.
І перед створенням колісного танка, в першу чергу, необхідно передбачити його конкретне місце та роль у бойових порядках. Яким чином, в яких умовах та проти кого він буде використовуватись.
А також бути на 100% впевненим, що у випадку необхідності все піде за планом.
Дивіться також: Топ-5 найпопулярніших відео Defense Express 2020 року на мільйон переглядів
