xcounter
#

Яке озброєння важливе і для ЗСУ, і для ЦАХАЛу, і чи вистачить його у США для обох союзників

2245
GLSDB, фото — Boeing
GLSDB, фото — Boeing

Зрештою, запаси ОВТ у США сьогодні не бездонні, а нарощування виробництва того чи іншого озброєння наразі просувається не так швидко, як би хотілося, і "оборонка" банально не встигає за попитом

Питання дефіциту озброєння у світі сьогодні надзвичайно актуальне, і війна в Ізраїлі порушила важливе питання щодо того, а чи вистачить США, передусім оборонно-промисловому комплексу цієї країни, запасів і потужностей, щоб забезпечувати усіх своїх союзників, таких як Україну, яка відвойовує окуповані російським військом території, Ізраїль, що готує наземну операцію проти бойовиків з ХАМАСУ чи той же Тайвань, який має таку загрозу, як Китай.

САУ PzH 2000
ЗСУ б’ють рашистів зі 155-мм німецької САУ PzH 2000, фото – 43-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ

Найбільш актуальним у цьому контексті було питання, а чи дійсно є проблема у контексті "розпорошення" критично важливих на полі бою та дефіцитних 155-мм артилерійських боєприпасів між декількома країнами, і тут ситуація складається таким чином, що попри наявність у ЗСУ і в ЦАХАЛу фактично однакової кількості таких артилерійських систем, є низка факторів, яка дозволяє стверджувати, що у цій ситуації не все так погано.

Читайте також: Багато Patriot не буває навіть для давніх союзників США, все рівно треба свої ЗРК проти балістики
155-мм САУ M109A5
155-мм САУ M109A5, фото — ЦАХАЛ

Разом з тим, як розповідають у виданні The New York Times, крім 155-мм артилерійських снарядів, є ще два види боєприпасів, які постачає США, і які потрібні як Україні, так і Ізраїлю — йдеться як про так звані "розумні бомби" або ж SDB, а також ПЗРК Stinger та ракети до них.

Щодо SDB або ж Small Diameter Bomb (SDB), то Boeing вже у пришвидшеному режимі відправила Ізраїлю партію цих авіаційних бомб, які Ізраїль замовив ще у 2021 році — тобто йдеться не про оборонну допомогу, а про виконання раніше укладеного контракту.

Водночас Україна вже в цьому році має отримати наземну версію цього озброєння — далекобійний гібрид некерованого реактивного снаряда M26 і бомби GBU-39/B, яку для ЗСУ замовили ще у лютому цього року і яка зараз затримується і знаходиться "на шляху до України".

Попри те, що і ЗСУ, і ЦАХАЛу у тій чи іншій версії потрібне це озброєння, у виданні відзначають, що дефіциту "розумних бомб" не має виникнути — по-перше, за даними SIPRI, Ізраїль з 2010 року замовив понад 8500 таких бомб; по-друге, як відзначають військові експерти, з 2018 року Пентагон закупив понад 34 000 одиниць SDB, і колишній офіцер Армії США та старший військовий експерт Фонду захисту демократії у Вашингтоні відзначає, що у цьому напрямку США можуть задовольняти потреби як України, так і Ізраїля.

Водночас переносні зенітні ракетні комплекси Stinger, а передусім ракети до них — теж потрібні як Україну, так і Ізраїлю, а в майбутньому і, скоріш за все, Тайваню, і, судячи з усього, з усіх трьох озвучених напрямків цей видається найбільш проблемним.

Так, для того ж Ізраїлю Stinger буде ідеальною зброєю для міських боїв у Газі; для України будь-яка система протиповітряної оборони в принципі критично необхідно з урахуванням їхнього дефіциту у війні з російським окупаційним військом.

Але, як відзначається у матеріалі, запаси зенітних ракет Stinger сьогодні "надзвичайно обмежені", а щодо виробництва, то це озброєння Пентагон не закуповував десятиріччями, що відповідно сьогодні суттєво дається взнаки — так, наприклад, щоб робити ці ПЗРК США довелося навіть мобілізувати пенсіонерів, які будуть вчити теперішніх співробітників робити ці ПЗРК.

Крім того, відзначається, що США також можуть передати Ізраїлю ЗРК Avenger з ракетами Stinger, який також постачається Україні, і тут є також показовий епізод, що на цей комплекс ЗСУ чекали доволі довго.

У контексті Stinger також варто відзначити й те, що нещодавно Армія США замовила розробку нової ракети на заміну Stinger, яка має знищувати цілі на більшій висоті, бути стійкішою до завад і передусім ефективною проти безпілотників — проєкт має бути реалізований до 2025-2026 років, після чого стартуватиме дрібносерійне виробництво.

Читайте також: РФ за рік може зробити 15 Ка-52, і саме стільки вона втратила від ATACMS по Луганську та Бердянську