Через те, що зараз у світі 155-мм артилерійські боєприпаси стали справжнім дефіцитом, а саме від артилерійського вогню об'єктивно зараз залежить ситуація на фронті в Україні, будь-яка новина відносно конкурування щодо їх запасів є більш ніж важливою.
А після появи інформації, що Ізраїлю будуть направлені боєприпаси, які призначались для України - ситуація стала виглядати ще гірше. Водночас цей заголовок від видання Axios потребує уточнення самої суті новини, яка була отримана від неназваних джерел у міноборони Ізраїлю.
Читайте також: У США підтвердили, що їхній есмінець нищив ракети і дрони, випущені бойовиками-хуситами: що відомо
Справа в тому, що, як пише видання, мова йде про повернення в країну тих 155-мм боєприпасів, які належать армії США, але зберігались в Ізраїлі та до яких, у випадку потреби, мав мати доступ ЦАХАЛ. Ці боєприпаси були вивезені на рівні минулої зими й мова йде, як тоді писали американські ЗМІ про 300 тисяч снарядів. А, як пише Axios, запит з боку Ізраїлю стосується "десятків тисяч" 155-мм снарядів. Тобто вочевидь мова йде не про всі снаряди.
Водночас на останньому брифінгу прес-секретар Пентагону Пат Райдер підтвердив, що до Ізраїлю буде направлено артилерійські боєприпаси, разом із високоточними JDAM та SDB, постачання яких здійснюється за комерційним контрактом та за заявами Boeing буде прискорено.
І хай там як, але збільшення кількості країн, які потребують артилерійські боєприпаси "на сьогодні" - точно позитивно не вплине на їх кількість. Більше того, потреба у них у ЗСУ та ЦАХАЛ фактично однакова, якщо рахувати кількість самих артилерійських систем. Для ЗСУ це орієнтовно 300 155-мм САУ та причіпних гармат, а у ЦАХАЛ - 250 одиниць M109A5 у строю. Хоча Ізраїль ще тримає на зберіганні близько 200 155-мм артсистем серед яких 30 старіших M109A2, а також 171 одиниці причіпної артилерії - M-46, M-68/M-71 та M-839P/M-845P.
Таким чином можливо зупинитися саме на 250 одиницях ізраїльських M109A5, які й будуть формувати відповідну потребу у боєприпасах. Але окрім кількості стволів необхідно рахувати й інтенсивність застосування самої артилерії.
І якщо для України саме артвогонь є головним, як в обороні, так й у наступі, то для Ізраїлю основним засобом дистанційного ураження можливо вважати авіацію. Хоча це не означає, що для артилерії не буде відведена роль постійного вогню на пригнічення та сковування.
Також вкрай важливо розуміти темпи та строки активної наземної фази ЦАХАЛ у Секторі Гази. Чим довше та інтенсивніше вона триватиме - тим більшою буде потреба у боєприпасах. Але, з огляду на все, власних запасів ЦАХАЛ повинно вистачити на операцію проти Сектору Гази.
Але у випадку війни й проти Хезболли на півночі - вже питання, особливо, якщо війна затягнеться на місяці. Й за цим негативним сценарієм, як запаси, так і поточне виробництво 155-мм снарядів буде розподілятися між Україною та Ізраїлем. Більше того, збільшення потреб у 155-мм снарядах неодмінно підстібне їхню вартість, що також стане негативним чинником.
Водночас наразі відносно снарядів для ЦАХАЛ за рахунок ЗСУ, то загалом ситуація виглядає не настільки критично, бо точно у чому не зацікавлений Ізраїль - це довга операція. А для зниження ризиків повномасштабної війни на два фронти США розгортають у Середземному морі одразу дві авіаносні ударні групи та переміщують додаткову авіацію.
Читайте також: Рекордні втрати армії РФ: скільки це у полкових "комплектах"
