Питання забезпечення боєприпасами ЗСУ - одне з найголовніших, бо від цього залежить вся картина бойових дій. Якщо з російськими запасами все більш-менш ясно після наданої очільником Головного управління розвідки Міноборони Кирилом Будановим інформації щодо наявних у рашистів запасів та виробничих протяжностей, то ситуація зі 155-мм ще потребує конкретних цифр.
Але те, що певні проблеми існують - це точно. І це навіть з урахуванням того, що Україні було передано не так й багато 155-мм артсистем. Якщо брати всі постачання - лише близько 300, з яких понад 150 причинних M777. Хоча для порівняння, це сукупна кількість 155-мм артилерії Франції, Німеччини та десь половина наявних у Великій Британії.
Читайте також: Неочікуваний постачальник знову в ділі і допомагає ЗСУ бити рашистів 155-мм боєприпасами
Скільки вони споживають боєприпасів достеменно не відомо. За даними Wall Street Journal, Україна щомісячно використовує понад 40 тисяч 155-мм боєприпасів, тобто близько 1,3 тисячі снарядів стандарту НАТО на добу. Але ці дані можливо поставити під сумнів через декілька причин.
По-перше, якщо брати ці дані за основу та взяти умовний показник 155-мм артсистем у строю у 250 систем (інші у ремонті, відновленні та, на жаль, знищенні), то виходить більш ніж помірний темп. Тоді за одну добу одна 155-мм артсистема здійснює в середньому лише 5 пострілів. І цей показник занадто далекий від уявлення про роботу у темпі 24/7 з "червоних стволів" та відомі проблеми з вкрай інтенсивною експлуатацією.
По-друге, показник у 40 тисяч випущених 155-мм снарядів цілком корелюється з цифрами з виробництвом боєприпасів у країнах НАТО станом на 2021 рік. Відносно США відомо про 14 тисяч 155-мм боєприпасів на місяць, а у всьому Євросоюзі, знову ж, за оцінками Wall Street Journal - 25 тисяч на місяць. Тобто загальна виробнича потужність союзників - 39 тисяч боєприпасів. Занадто мала різниця для того, щоб підіймати проблему дефіциту боєприпасів на перші шпальта.
Таким чином, або Україна споживає у рази більше 155-мм боєприпасів, або показники їх випуску у країнах НАТО завищені. І скоріше вірним буде перший варіант, бо лише США передало Україні понад 1 млн 155-мм боєприпасів станом на жовтень. А до цієї цифри також треба додати передачу боєприпасів від Німеччини, Франції та інших країн.
Також треба нагадати публічний показник, який був озвучений начальником ракетних військ та артилерії ЗСУ Андрієм Малиновським в інтерв'ю Washington Post. Під час слобожанського контрнаступу у вересні за п'ять днів було використано 32,5 тисячі артилерійських боєприпасів. Кількість з них 155-мм невідома, але зазначено, що кожна бригада, яка брала участь у цій операції мала мінімум 8 одиниць M777, для чого їх перекидали з інших ділянок фронту.
У будь-якому випадку, головне питання - дійсне нарощування випуску боєприпасів. У США вже запланували його поступове збільшення до 20 тисяч станом на весну 2023 та до 40 тисяч на початок 2025 року. Європа також не стоїть на місці. Наприклад, оборонний холдинг Czechoslovak Group (до нього входить цілий ряд компаній, включно з Tatra та Excalibur Army) збільшить виробництво 155-мм боєприпасів вдвічі до 100 тисяч на рік, тобто до 8,3 тисячі на місяць.
Норвезькій Nammo, за словами керівництва, взагалі розширює виробництво боєприпасів у 10 разів, але скоріш за все мається на увазі вся номенклатура артилерійських боєприпасів. Німецький Rheinmetall придбав у листопаді іспанський боєприпасний завод Expal Systems SA за 1,2 млрд євро. Більше того, корпорація придивляється до можливості створення нового чи розширення наявних виробничих потужностей у Румунії, остаточне рішення має бути оприлюднено вже в цьому місяці. А BAE Systems отримала потужний контракт на боєприпаси від міноборони Великої Британії на 2,4 млрд фунтів (2,86 млрд доларів).
До речі самі країни активізують виробництво боєприпасів. Наприклад гроші на контракт з BAE Systems були виділені саме за цільовою програмою збільшення випуску боєприпасів. У Франції також заявили про збільшення витрат на закупівлю снарядів.
Але звісно є й виключення. І ті хто подумав, що це про Німеччину - праві. За оцінками начальника генштабу Бундесверу Вольфанга Шмидта [Wolfgang Schmidt] для того, щоб просто виконати норматив НАТО щодо 30-добового запасу боєприпасів необхідно витратити 20 млрд євро. Але бюджет міноборони на 2023 рік отримав на цю статтю витрат лише 1 млрд.
Попри це, можливо стверджувати, що оборонна промисловість союзників вже відреагувала та доволі стрімко нарощує випуск боєприпасів. Водночас такі довготривалі програми означає те, що у НАТО, скоріш за все, мають намір збільшити й власну артилерійську потужність.
Причини цього рішення також лежать на поверхні. За доктриною НАТО наріжним каменем бойових дій є завоювання тотальної переваги у повітрі. Але є нюанс, який продемонстрували Повітряні Сили України: українські пілоти та зенітники не дали рашистам завоювати перевагу у повітрі попри їх десятикратну перевагу. І цей факт скоріш за все цілком міг похитнути впевненість багатьох аналітиків у генштабах країн НАТО у тому, що "скласти всі яйця в один кошик", тобто зробити ставку виключно на авіацію - гарна ідея. А в умовах "паритету у небі" саме артилерія гарантує завдання дистанційних ударів.
Читайте також: Нова далекобійна САУ має свою "хворобу", і у США хочуть знайти рішення, щоб ефективно "вилікувати" її
