Військово-Повітряні Сили РФ (ВПС РФ) – є видом сил у складі Повітряно-космічних сил РФ. За кількістю авіаційного парку вони продовжують утримувати статус других, після США, ВПС світу. Втім, щороку ВПС РФ слабшають, матеріальна частина старіє морально і фізично, на відміну від США, які постійно посилюють свої ВПС кількісно і якісно. З тим, якими є перспективи військової авіації в РФ розбирався оглядач Defense Express.
На початку 2021 року ВПС Росії налічували 380 важких винищувачів Су-27, 267 легких винищувачів МіГ-29 різних модифікацій, 131 перехоплювач МіГ-31, 274 фронтових бомбардувальники Су-24 і 125 нових літаків Су-34 та 193 дозвукових штурмовиків Су-25. Загалом це 1370 машин. Якщо додати до них 124 важких бомбардувальників (16 Ту-160, 42 Ту-95 і 66 Ту-22М) та 91 бойовий літак Морської авіації ВМФ РФ (22 МіГ-29К/КУБ, 43 Су-27/33, 22 Су-24 і 4 Су-25), отримаємо 1585 машин, тобто, більше, ніж у Китаї, але все одно значно менше у порівнянні із США.
Читайте також: Круті віражі: як і чим Росія переоснащує військову авіацію
Поточний стан авіапарку ВПС РФ
Зазначені цифри виглядають набагато менш вражаючими, якщо згадати, що значна частина цих машин - літаки, успадковані від часів колишнього Радянського Союзу, який припинив існувати у 1991 році, а отже, 30 років тому. За цей час ресурси бойових літаків здебільшого вичерпались.
Це, зокрема, стосується МіГ-29, який залишається в строю, але його експлуатація продовжується з великими труднощами, коли частим явищем стали аварії і падіння літаків. І це не дивно, адже виробництво МіГ-29 почалося ще у 1981 році, то ж наявні у ВПС РФ машини можуть мати вік від 30 до 40 років. Навіть за умов коштовних модернізацій задля продовження термінів експлуатації.
Це світова практика, так само вчиняють американці, продовжуючи термін служби своїх літаків 4-го покоління. Та з 289 російських машин МіГ-29 аналогічну процедуру у 2009-2020 роках пройшли лише 74 машини – 24 морських варіанти літаків МіГ-29К і лише 50 армійських МіГ-29, у т.ч. близько 10 "нових" літаків, виготовлених для Алжиру, який зі скандалом відмовився від них через використання, всупереч угоді, на них планерів, що раніше були у користуванні.
Тобто, понад 200 МіГів взагалі не пройшли жодної модернізації або були лише незначно модифіковані, а їх стан може бути ненабагато кращим, ніж, наприклад, у 30 польських аналогів, які експлуатуються з обмеженнями через високу аварійність.
Проблематичною буде і заміна для МіГ-29 ВПС РФ, для чого розроблено проект МіГ-35, але замовлення для ВПС становить лише 6 машин, які ймовірно не потраплять до лінійних частин, а служитимуть у пілотажних групах для рекламування продукції з прицілом на експорт. У росіян відсутній оптимальний легкий винищувач і кандидат на нього – можливо, у вигляді одномоторного Су-75 (ЛТС Checkmate) – справа далекого майбутнього, тобто, 30-х років.
Парк фронтових бомбардувальників виглядає ненабагато краще. Протягом десятиліття російський авіапром спромігся виготовити 127 Су-34, еквівалента американського F-15E Strike Eagle. При цьому на озброєнні все ще залишаються 296 старих бомбардувальника Су-24 випуску 1967–1993 років. Су-34 ситуацію не врятує, адже їх виготовляють менше і вони вимагають як часу, так і значних коштів, яких бракує. Так, найближчими роками буде виготовлено не більше 30 таких машин. За статистикою, російська промисловість останнім часом виготовляла лише по кілька Су-34 на рік, чого недостатньо для повної заміни застарілих Су-24.
Порівняно краще виглядає парк важких винищувачів сімейства Су-27, який налічує 380 машин, йдеться про 134 виготовлених машин Су-30 і 98 (зі 128 замовлених) Су-35, отриманих ВПС РФ протягом останнього десятиліття. До цього слід додати 22 модернізованих Су-27, що в сумі дає 247 літаків відносно сучасного рівня.
Але решта – понад 130 – це старі літаки, які найближчим часом доведеться міняти. 30 з них будуть замінені на Су-35С, які поки що тільки планується виготовити. Щодо решти 100 відповіді немає.
Проблеми поповнення авіапарку ВПС РФ
Теоретично замінити старі машини може до цього часу проблемний Су-57, але у випадку, якщо буде вирішено питання, пов’язане з його серійним випуском. Передусім, для розрекламованого кремлівською пропагандою Су-57 досі не створено відповідний двигун нового покоління («Виріб 30»). Розробка триватиме щонайменше ще 5-6 років. Тому усі випущені літаки Су-57 отримають версію двигуна Saturn AL-31 (AL-31F1), що використовується, у т.ч. на літаках 4-го покоління Су-35. А це означає менші швидкості, бойові можливості і невідповідність статусу літака 5-го покоління.
Це означатиме набагато меншу вагу і більшу тягу, а також більший термін служби, плазмове запалювання та меншу витрату палива. Також існують проблеми з імпортозаміщенням електронних виробів, особливо мікрочипів (китайські клони не завжди є надійними і не можуть замінити західні аналоги, доступ до яких через дію санкцій Кремль втратив).
Тобто, йдеться про перехідне рішення. І лише якщо двигун наступного покоління буде створено, наступні машини його отримають. Наразі замовлено 78 таких літаків, які почнуть поставляти у війська через 7-8 років. Наразі передали лише один літак, ще один розбився. Між тим, програма ПАК-ФА (Перспективный Авиационный Комплекс Фронтовой Авиации) триває вже кільканадцять років.
Але США не чекатимуть і, швидше за все, до того часу вже створять і почнуть приймати на озброєння перспективний бойовий літак вже 6-го покоління NGAD, роботи над яким тривають. Тому Росія і надалі відставатиме від США (і навіть Китаю) на одне покоління, незважаючи на значні можливості та досвід. Технологічний та промисловий розрив постійно збільшується.
Також існують проблеми з перехоплювачами МіГ-31, випуск яких закінчився у 1994 році. Ці літаки модернізуються до варіантів МіГ-31БМ або МіГ-31К (носії ракет «Кинжал»). Однак, більшість з них вже служить понад 30 років і можливості їх подальшої експлуатації вичерпано.
Потенційно на заміну цим літакам має прийти МіГ-41, що створюється в рамках програми ПАК-ДП (Перспективный Авиационный Комплекс-Дальний Перехватчик), але вона перебуває лише на самій ранній стадії і не факт (по аналогії з труднощами в рамках ПАК-ФА), що вона буде виконана і новий важкий перехоплювач, для якого бракує відповідних технологій, двигунів і величезних фінансових ресурсів, буде створено.
Складною залишається і ситуація з фронтовою авіацією, що використовує штурмовики Су-25. Наразі ВПС РФ мають на озброєнні 197 таких машин. І хоча офіційно їх виробнича лінія все ще працює і пропонуються варіанти розвитку цієї конструкції, з 2010 до 2021 року жодного нового літака цього типу ВПС РФ від промисловості не отримали. Можливо, ставку робитимуть на бойові БПЛА, хоча і там особливого прогресу не вбачається.
Також відсутній прогрес щодо створення нового стратегічного бомбардувальника на заміну Ту-22М в рамках програми ПАК-ДА (Перспективный Авиационный комплекс – Дальняя Авиация). Перший політ прототип має здійснити вже у 2023 році, що експерти вважають надто оптимістичною датою з огляду на поточний стан розробки. Навіть якщо це відбудеться, до прийняття на озброєння нового літака пройде ще не один рік.
ПАК-ДА поряд із Ту-22М також має замінити у складі ВПС важкі стратегічні бомбардувальники Ту-160. Виробництво цих машин, припинене після розпаду СРСР, спромоглися відновити, однак обмежили на разі добудовою двох фюзеляжів, що залишалися недобудованими на Казанському авіаційному заводі з радянських часів.
В експертному середовищі спостерігають також регрес у не бойовому сегменті ВПС РФ. Зокрема, там налічується 15 літаків раннього попередження, з яких протягом останніх 10 років промисловість поставила лише один. У свою чергу, із 19 повітряних заправників Іл-78, за той же період було виготовлено 6. Тим часом зі 114 транспортних літаків Іл-76 лише 6 мають вік до 10 років, а спроба відновити будівництво важких транспортних машин Ан-124 "Руслан" виявилась провальною.
Отже, темпи заміни парку літаків ВПС РФ на нові аналоги залишають бажати кращого. Водночас продовження будівництва літаків покоління 4+ не є, як хотілося б декому у Москві, розумною альтернативою американській програмі "нерозумного" серійного виробництва багатоцільових літаків 5-го покоління F-35 або F-22. Це скоріше підтвердження неспроможності російської промисловості серійно випускати літаки більш просунутих конструкцій.
Висновки
За експертними оцінками, попри усі зусилля і впровадження протягом останнього десятиліття на озброєння ВПС РФ ціною величезних зусиль і державних інвестицій майже 400 літаків (нових і модернізованих), зберігати надалі нинішній кількісний склад авіапарку буде неможливо.
Цього не можна буде досягти навіть у сегменті найбільш просунутих важких багатоцільових винищувачів, кількість яких скоротиться на 10-20%. Хоча тут, з огляду на програму ПАК-ФА і початок серійного виробництва Су-57, ситуація формально виглядає не надто катастрофічно.
Більш радикальних скорочень зазнає найближчим часом ударна авіація, парк якої нараховує наразі майже 300 машин старих типів (Су-24) і лише трохи більше ніж 100 нових (Су-34). У сегменті легких винищувачів ситуація є найбільш проблемною через відсутність готового спадкоємця для МіГ-29, який, попри останні гучні оголошення, пов’язані з Су-75, ще довго не матиме наступника.
У свою чергу, МіГ-35 в якості наступника вважається надто коштовним (через два двигуни) і неперспективним рішенням, з параметрами, у кращому випадку порівнянними з F-16 Block 70/72. Подібна ситуація і з важкими перехоплювачами, хоча модернізація до стандарту МіГ-31БМ на деякий час розширює їх функціональні можливості.
Зараз авіаційний парк ВПС РФ складається здебільшого з машин часів колишнього СРСР, щоправда, певна частина належить до покоління 4+. Винятком є Су-57, який має цілу низку проблем, але, можливо, зможе підняти важкі мисливські платформи до 5-го покоління. Однак інші витратні програми (Су-75, ПАК-ДА, МіГ-41) та решта, наприклад, транспортний літак ПАК-ВТА, тобто Іл-106 “Слон”, на думку експертів здаються нереальними, принаймні найближчим часом. Інколи – з технічних причин, але в усіх випадках – з фінансових, що може стати для путінської авіації вироком. Адже вартість програм досліджень і розробок сьогодні – це одне, а зовсім інше – замовити багато сотень нових літаків, щоб замінити старі конструкції в масштабі 1:1, термін служби яких закінчиться в цьому десятилітті.
Певні сподівання Москва покладає на експорт і тому активно хоча й без успіху шукає потенційних покупців або навіть партнерів у своїх програмах. Але діє потужний зовнішній фактор, що заважає цьому – це американське ембарго на країни, що імпортують продукцію російської оборонної промисловості. Варто згадати невдалу спробу РФ створити винищувач з Індією за програмою HAL FGFA на основі ПАК-ФА або "легкі винищувачі" з Об'єднаними Арабськими Еміратами на базі МіГ-29.
Таким чином, у найближчій перспективі слід очікувати значне скорочення кількості російської військової авіації, зумовлене відсутністю відповідних технічних рішень та фінансових ресурсів. Зокрема, відбудеться значне скорочення кількості парку фронтових бомбардувальників (аж на 50%), практичне зникнення легких фронтових винищувачів (на базі МіГ-29) і, у кращому випадку, застій у плані створення винищувачів-перехоплювачів. Все це означає, що можливості російського проектування сили будуть значно скорочені.
Проблеми російського авіапрому у поєднанні з фінансовими проблемами мають наслідком падінням рівня підготовки російських пілотів. Зокрема, як відзначають в експертному середовищі, середній річний наліт на одного пілота ВПС РФ є значно меншим у порівнянні з пілотами ВПС США або Китаю. Ймовірно, наслідком усього зазначеного стало зростання кількості авіакатастроф.
Від початку 2010 року по 2021 рік включно ВПС Росії втратили 46 літаків, у тому числі 8 абсолютно нових: 11 Су-24, 10 МіГ-29 (у тому числі два втрачених у Лівії), 7 Су-27, 6 Су-25, 3 Ту-22, 3 Су-30, 3 Су-34, 1 Су-35С, 1 Су-33 і 1 Су-57). Втрати становлять понад 10% виробництва нових машин, хоча підрахунки включають лише відомі незворотні втрати (у т.ч. бойові). Адже окрім цих втрат також мають місце аварії з менш трагічними наслідками, а також критичний знос машин, які сприятимуть їх списанню.
Раніше Defense Express писав, що лише за серпень РФ втратила шість військових літаків, а 17 серпня 2021 року розбився єдиний наявний дослідний зразок російського військово-транспортного літака Ил-112В.
Ми також повідомляли про посилення російських авіаполків Су-34 третіми ескадрильями, якими є перспективи будівництва у РФ нових авіаносців, а також про те, скільки бойових літаків має Україна.
Читайте також: РФ перекинула із Арктики в окупований Крим палубні винищувачі МиГ-29К
