Про можливість масованого ракетного удару по Україні, в першу чергу по Києву, вже було декілька разів офіційно повідомлено на високих рівнях. Зокрема місцеві влади закликали громадян бути особливо обережними, не нехтувати сигналами повітряної тривоги та уникати скупчень людей.
Серед можливих цілей - об'єкти військової та оборонної інфраструктури, а також, як особливо підкреслили у Київський міський державній адміністрації - об'єкти критичної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність населення, розташовані поруч із житловими масивами.
Читайте також: Скільки часу та грошей знадобиться на розгортання протиракетної оборони, якщо Україна раптом отримає THAAD
Також про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, а також урядовим об'єктам "найближчими днями" повідомило посольство США в Україні.
Враховуючи саме вказання останніх об'єктів та інформацію, яка циркулює доволі давно про намір РФ вивести з ладу саме теплову та енергоінфраструктуру України, то не треба виключати сценарій завдання ударів саме по електростанціях, централях та теплогенеруючих станціях. Частина з цих об'єктів, особливо останні, дійсно знаходяться у безпосередній близькості до житлових масивів. Ураження цієї мережі цілком вкладається у логіку терористичних дій РФ, яка прямо шантажує підірвати Запорізьку АЕС.
Питанням залишається реальна спроможність РФ здійснити такий напад. Бо для завдання саме масованого удару необхідно накопичити значну частину пускових та зосередити на аеродромах ударну авіацію, провести заходи з доставки ракет та їх розподілення.
І ще 15 серпня моніторингова група "Беларускі Гаюн" повідомляла про переміщення значних запасів ракет до С-300 чи С-400 по території Білорусі. Через декілька днів інформація була підтверджена і в Управлінні стратегічних комунікацій Збройних сил України. Мова йшла про фіксацію переміщення понад 60 транспортно-пускових контейнерів на аеродром у Зябрівці. Окрім того, у районі Джанкоя в окупованому Криму було помічено 440 контейнерів із зенітними ракетами. Але обидва ці об'єкти уражались приблизно у той самий час.
Водночас дальність польоту зенітних ракет для С-300 та С-400 поки верифіковано становить до 110-120 км. Аналогічна дальність і для ракет "Точка-У", які рашисти також використовують для ударів по містах.
Відносно С-300 та С-400 це максимальна зафіксована дальність ударів по наземних цілях, але це не означає що вона дійсно є максимальною. Але якщо виходити з цієї дальності до 110-120 км, то єдиний можливий пусковий район для удару по Києву є південь Гомельської області між Дніпром та Прип'яттю.
Чи ризикне ворог загнати у цей "апендикс" ракетні комплекси, якщо він прострілюється навіть зі ствольної артилерії з території України - більш ніж дискусійне питання.
Відносно загрози для інших північних міст, то у можливій зоні ураження ракет для С-300 та С-400, а також тактичних ракетних комплексів "Точка-У", враховуючи логічний відступ від кордону, є населені пункти по лінії Ковель - Сарни - Коростень - Десна - Чернігів.
Про додаткову загрозу для інших північно-східних міст поблизу кордону з РФ, таких, як Суми чи тим паче Харків, як і Миколаєва та Запоріжжя, вести мову немає сенсу. Вони знаходяться у зоні ураження навіть реактивних систем залпового вогню.
Таким чином для масованого удару по таких містах, як Луцьк, Рівне, Житомир та Київ у рашистів є лише ракети "Искандер" у балістичному та крилатому виконанні, "Калибр" та весь перелік авіаційних ракет: Х-22, Х-59М, Х-555, Х-101 та "Кинжал". Масований пуск саме авіаційних ракет є доволі вірогідним сценарієм. Як і напрям удару саме з повітряного простору Білорусі, для мінімізації часу реакції нашої протиповітряної оборони.
Справа ще й в тому, що при умовному пуску крилатої ракети десь з району Каспійського моря по Києву, ракета має пролетіти 300-500 км над Україною у зоні дії нашої авіації та ЗРК. А при пуску з північного напряму - лише 100-150 км. Це також пояснює і додаткову концентрацію засобів ППО у Білорусі, мета яких - прикриття носіїв від можливої атаки з боку Повітряних Сил України.
Щодо потужності такого повітряного удару, то якщо брати абсолютно всі відомі можливості так званих "ВКС" РФ, то вони наступні:
- 60 одиниць Ту-22М3, кожен може нести до двох Х-22
- 60 одиниць Ту-95МС, кожен може нести до 16 ракет Х-555 та Х-101 (скоріш за все до 6 у барабанній установці у середині фюзеляжу та до 8 на пілонах).
- 16 одиниць Ту-160, кожен може нести до 12 ракет Х-555 та Х-101
Якщо порахувати, що у такому нальоті будуть залучені всі важкі ракетоносії РФ з максимальним навантаженням (що асболютно нереалістично), то можливо вийти на захмарні цифри у понад 1,1 тисячі ракет у одному залпі.
Але навіть, якщо рахувати те, що у такому ударі буде лише по одній ескадрильї по шість машин Ту-22М3 з двома ракетами Х-22, та шість Ту-95МС та Ту-160 з шістьма ракетами Х-555 та Х-101, то кількість ракет у залпі вже наближається до сотні.
Саме тому повітряний напад, можливо комбінований з наземними пусками балістичних і крилатих ракет, в тому числі з моря, може становити доволі високу загрозу.
Але справа в тому, що за майже півроку війни РФ не здійснювала саме масовані одночасні пуски. Останнім часом у залпах взагалі по 4-8 ракет, які доволі ефективно знищуються протиповітряною обороною України.
Читайте також: Чи дійсно США можуть постачати Україні більше озброєння, ніж офіційно оголошується: як маскували HARM та іншу зброю для ЗСУ
