Портал Oryx пише, що турецька ракетобудівна корпорація Roketsan планує до 2025 року завершити усі роботи та випробування по проекту KARA Atmaca – переробки протикорабельної крилатої ракети Atmaca для ударів по наземним цілям. І в тому ж 2025 році KARA Atmaca має бути прийнята на озброєння сухопутних військ Туреччини.
Хоча крилата ракета KARA Atmaca матиме бойову частину лише 250 кг та дальність стрільби до 280 км, (як і базовий варіант цієї КР), таких характеристик буде цілком достатньо для ураження позицій грецьких ЗРК, що перекривають повітряний простір над Егейським морем, у випадку "великої війни" між Грецією та Туреччиною.
Читайте також: Туреччина успішно випробувала далекобійний ЗРК Siper пуском на 100 км (відео)
Автори Oryx також наголошують, що зараз Туреччина доволі масштабно підійшла до справи посилення власного ракетного арсеналу. Наприклад, хоч ракета KARA Atmaca конструктивно адаптована для запуску із підводних човнів, турецький ОПК розробляє окрему "томагавкоподібну" КР морського базування Gezgin, яка має бити по наземним цілям на дальність аж 1000 км.
В свою чергу, конструктори Roketsan вирішили не створювати окрему мобільну пускову установки під KARA Atmaca, натомість – вирішили відтворити технологічне рішення, яке можна побачити наприклад в одному із проектів по південнокорейській ракетній системі K239 Chunmoo. Тобто – створити мобільну універсальну пускову установку, із якої можна буде відстрілювати керовані ракети різних типів. У випадку із проектом KARA Atmaca – окрім КР цього типу, із мобільної ПУ планують також відстрілювати тактичні ракети TRG-300 і керовані реактивні снаряди типів TRLG-122 й TRLG-230 із лазерним наведенням.
Вперше проект крилатої ракети KARA Atmaca турецька Roketsan презентувала ще у вересні 2021 року. Базова відмінність цієї КР від оригінальної протикорабельної Atmaca – інерційна система наведення замість радіолокаційної ГСН, при збереженні інших ТТХ. І так виходить, що на ввід у стрій "сухопутної" версії Atmaca знадобиться мінімум 4 роки, з поправкою на весь цикл необхідних робіт, зокрема - по створенню мобільної універсальної ПУ.
"Вписати" крилату ракету в щось схоже на пускову установку до аналога M142 HIMARS – це окремий технологічний виклик. Тому що зараз у світі роботи по такій темі, окрім Туреччини, ведуть лише США та Південна Корея. Тому, очевидно, лаг в 4 роки турецька Roketsan закладає також і через цей технологічний нюанс.
Окрім того, не варто відкидати й такий варіант - намагання вести одразу декілька розробок по далекобійним ракетам при насправді обмежених ресурсах може привести до затримок одночасно по всім проектам. І схоже, що цей фактор також закладається в орієнтовні строки по роботам над "сухопутною" KARA Atmaca.
Все вищевикладене нам може бути корисне одразу в декількох аспектах. Наприклад – щоб оцінити, який проміжок часу може знадобитись для переробки нашого комплексу "Нептун" для ударів по наземним цілям, у разі постановки подібного завдання. Ну і звісно - які фактори можуть вплинути на "затягування" по строкам робіт.
Читайте також: ЗМІ із США "підказало", як наші ЗРК "Бук" могли адаптувати під ракети Sea Sparrow
