xcounter
#

Колісну бойову машину Patria можуть виробляти в Україні: чи є в цьому сенс, якщо є БТР-4

7953
Patria AMV XP (всі фото: Patria)
Patria AMV XP (всі фото: Patria)

Patria знайомі у ЗСУ, бо їх польська ліцензійна версія Rosomak вже у строю, а у виробництві зараз нова версія Patria AMV XP, але звісно залишається питання, а що тоді робити з БТР-4

За попередньою інформацією фінська компанія Patria розглядає можливість заходу в Україну з метою виробництва своїх колісних бойових машин.

Як мінімум про це пише фінське видання Yle, зазначивши, що Україна у цьому зацікавлена, а Фінляндія вивчає можливість. Що звісно не означає досягнення згоди та початок випуску машин в Україні "через 2-3 тижні", але цілком логічно з огляду на домовленості відносно БМП CV90 та заходження в Україну Rheinmetall, яких хоче запустити український підрозділ у дійсно рекордні строки.

Читайте також: Стала відома ціна Leopard 1 до повномасштабного вторгнення РФ: танк за ціною вбитої євробляхи
Patria AMV XP
Patria AMV XP

У випадку досягнення такої згоди для Patria це вже буде другий успішний кейс після того, як ліцензійне виробництво машини було організовано у Польщі під назвою Rosomak. І саме ця машина стала основою колісною бойовою платформою у збройних силах країни у вигляді бронетранспортера, БМП та самохідного міномета Rak.

Тим більше, рішення відносно цього цілком може залежати від досвіду реальної бойової експлуатації Rosomak, які вже у ЗСУ і мають прийти у кількості до 200 одиниць. Це якраз і є головним фактором, бо в цілому Patria за своїми характеристиками виглядає доволі привабливо, особливо, якщо говорити про її поточну версію Patria AMV XP, яка була розроблена у 2013 році й знаходиться у виробництві.

Загалом Patria AMV XP є доволі вдалою платформою з максимальною бойовою вагою до 32 тонн, що дозволяє встановлювати не лише різноманітне озброєння, а нарощувати захист до 30-мм у лобовій проєкції, до 14,5-мм у круговій та вибух 10-кг фугасу під колесом чи корпусом. Також декларується можливість витримати постріл з РПГ-7.

Відносно озброєння, то, знову таки, все залежить від бажання замовника й тому поставити бойовий модуль можливо об'єктивно будь-який. І комплектація у вигляді набору із 30-мм автоматичної гармати, кулемета та ПТРК, звісно разом із цифровими системами прицілювання та огляду - просто є певним сучасним стандартом.

Хоча знову таки, необхідно розуміти, що мова йде саме про платформу, яка завдяки високій вантажопідйомності може бути перетворена хоч на футуристичний самохідний 120-мм міномет Nemo або взагалі двоствольний AMOS.

Також додамо, що у варіанті колісної бойової машини, яка має екіпаж 3 особи, ще 8 бійців знаходяться у десантному відділені. А турбодизель Scania DC13 на 602 к.с. з автоматичною трансмісією ZF (7 передач переднього, 2 реверсні) забезпечує всі необхідні ходові параметри.

Водночас коли мова йде саме про будь-яку колісну платформу необхідно розуміти, що головним її параметром є шасі. А мова у випадку Patria AMV XP йде про незалежну гідропневматичну підвіску та підрулюючою задньої віссю.

Також можливо звернутися до експортного досвіду вже саме Patria AMV XP, яку замовили Словаччина та Японія. А загалом Patria AMV експлуатує Хорватія, Фінляндія, Польща, Словенія, Південна Африканська республіка, Швеція та ОАЕ.

Але для України головним питанням також є й що тоді робити із БТР-4. Бо здається, що машини виступають в одній категорії. Але насправді, на жаль, це абсолютно не так. Стандартний БТР-4 не дотягує до параметрів Patria AMV XP за бронезахистом аж ніяк. Навіть пікові можливості платформи БТР-4 продемонстровані у БТР-4МВ1, які вперлись у максимальну вагу у 26 тонн.

Причини цього - якраз підвіска, у випадку з БТР-4 вона та сама, яка була розроблена ще для БТР-60 й перекочувала на нього послідовно з БТР-70, БТР-80 та БТР-3. Що ще раз говорить про те, що з чого саме починається розробка будь-якої машини такого класу. Й без запасу вантажопідйомності самої бази говорити про подальший розвиток машини вкрай складно.

БТР-4МВ1
БТР-4МВ1

Тобто БТР-4 просто фізично не дотягує до Patria AMV XP. При цьому на українську машину існує тиск не лише "з верху", а "з низу". Бо Rheinmetall розгорне в Україні виробництво Fuchs.

А це також колісна бойова машина, яка у версії Fuchs Evolution має бойову вагу до 25 тонн, з яких 9 тонн - корисне навантаження. І німецька компанія реалізувала ці параметри на шасі 6х6, що прямо говорить про різницю у рівні технологій.

Важливо й те, що в обох випадках є саме локалізація виробництва в Україні. Що має величезне значення не лише для нашої країни, а й для материнської компанії, яка за рахунок цього розширює виробничу базу.

В цій ситуації можна дійсно плекати штучний самоізоляціонізм, продовжувати, як 30 років до цього, твердити - "зробимо все самі", як це "вийшло" із новими БМП, ЗРК, ОТРК (і цей перелік можливо продовжувати). Або піти шляхом Польщі. Яка свого часу локалізувала виробництво Patria, перекрила цим прогалину у власних технологіях та зараз замовляє розробку вже власної колісної бойової машини NKTO, при цьому з перспективою на 2028-2035 роки.

Читайте також: Поляки вже мають першу РСЗВ Homar-K на власному шасі і провели перші стрільби у Південній Кореї