Розробка винищувача шостого покоління за проєктом FCAS Францією, Німеччиною та Іспанією вже давно стала ареною вже неприхованих образ та погроз, між французами та німцями. І наразі все вказує на те, що Париж просто залишить проєкт чи дочекається, поки Берлін офіційно його покине самотужки.
Зрештою, у Dassault Aviation вже сформували свою диспозицію - або по їхньому, або ніяк, тобто або частка Франції 80%, або 0%. А от у Airbus Defense, який представляє Німеччину, вже погрожували знайти іншого партнера. І ним цілком може виявитись альтернативний проєкт Tempest, який значно успішніше веде Велика Британія, Японія та Італія.
Читайте також: Чи дійсно Україна отримає шведські винищувачі JAS 39 Gripen та який нюанс у цієї історії
Щоправда, умови приєднання до нього будуть не на рівних правах з іншими учасниками, які вже сформували консорціум Edgewing. Але, як пише Telegraph, якщо уряди країн погодять таке приєднання, то Німеччина зможе закупити літак та долучитись до розробки дронів-винищувачів, так званих вірних відомих. Але не самого винищувача.
І тоді Німеччина має оцінити, що цікавіше, приблизно 10% у FCAS, який також має отримати "вірних відомих" чи, у кращому випадку, формально стільки ж, але у Tempest. Тобто будь-який вибір з цих двох варіантів не може відповідати ані амбіціям Берліна, ані реальній вазі у галузі Airbus Defense.
Звісно є бокові виходи. Перший - навіть у межах Європи. Це приєднатися до поки доволі початкової концептуальної розробки шведського Saab - F-series. І його перший політ відбудеться значно пізніше за Tempest, що має вперше піднятися у небо у 2028 році, такі й те, що залишиться від FCAS.
Другий боковий вихід - почати працювати над тим, щоб просто закупити американський F-47, тим паче гроші на нього у понад 550 млрд євро, які передбачені на оборонні бюджети на найближчі п'ять років у Німеччині точно знайдуть. Але це звісно за умови того, що F-47 взагалі буде постачатися на експорт, а не повторить історію F-22.
Але навіть ці додаткові варіанти для Німеччини не є позитивними. Співробітництво зі шведами потребуватиме важких перемовин щодо розподілу внесків, як грошових, так і науково-виробничих. І це, якщо взагалі бачення шведів на літак шостого покоління буде збігатися з німецьким. А от варіант взяти та купити F-47 - це про втрату компетенцій. Бо зрештою німці працювали над Eurofighter.
Така ситуація, коли будь-який наступний хід призводить до погіршення становища і називається цугцванг. І в нього Німеччину загнала саме Франція. При цьому якраз Париж об'єктивно має значно краще становище.
По-перше, доволі агресивна позиція тримається на міцному фундаменті під назвою Dassault Aviation, який має реальний досвід самостійної розробки та виробництва винищувачів, а також Safran, який розробляє та виробляє для них двигуни. Тому французи дійсно можуть очікувати те, що у Берліні просто погодяться на їх умови.
По-друге, поки всі зосередились на протистоянні з німцями поза увагою залишається третій партнер FCAS - Іспанія, яка представлена Indra. А у неї шансів отримати бодай якісь відсоток у будь-якій альтернативній розробці ще менший. Більше того, у Франції залишається простір для маневру завдяки бажанню Бельгії приєднатися до FCAS.
А у випаду потреби FCAS - Future Combat Air System, доволі легко та остаточно переформатується у Système de Combat Aérien du Futur - SCAF, за участю Франції, Іспанії та Бельгії, де лідуюча роль Франції буде абсолютною.
Читайте також: США для Tomahawk мають зайві пускові LRF, які цілком згодяться ЗСУ, хоча й не підійшли морпіхам
