Пентагон 21 грудня 2022 рокуопублікував зміст нового пакету військової допомоги для України на 1,8 мільярди доларів, в набір якого входила зокрема поставка керованих авіабомб JDAM. Кількість бомб запланованих до передачі та їх калібр не розкривається.
Але тут найголовніша інтрига криється в зовсім іншому питанні – як взагалі відбуватиметься застосування JDAM із літаків радянського виробництва типів МіГ-29 та Су-27, Су-25 та Су-24, які продовжують стояти на озброєнні нашої авіації.
Читайте також: Україна просила в США аж 100 літаків А-10, натомість отримала комплектуючі на МіГ-29 та Су-25
Логічно було припустити, що в цій історії відбуватиметься "апгрейд" авіабомб радянського виробництва за допомогою комплектів JDAM. Але ні, The New York Times у своїй публікації виходить із того, що ЗСУ отримають JDAM все ж у базовій версії, на основі авіабомби серії Mark 80 (охполює чотири види на 250, 500, 1000 та 2000 фунтів). І що адаптація наших літаків під такий боєприпас відбуватиметься аналогічно, як і в історії з ракетами AGM-88 HARM.
Як прилаштувати JDAM під наші літаки, тут допомагала зведена група спеціалістів ВПС та Національної гвардії США "Сірий вовк", розміщена на авіабазі "Рамштайн". Вони запропонували достатньо просте технологічне рішення, яке умовно можна розділити на дві частини. І яке журналісти NYT описали фразою із фільму "Аполон-13" - "вставити квадратний кілок у круглий отвір".
Перша - щоб скинути JDAM на ціль, в авіабомбу під час польоту потрібно ввести дані про місцезнаходження цілі, і розміщення та швидкість самого літака-носія. Щоб "перекачка" таких даних була взагалі можлива, потрібен "розумний" пілон. І тут американські спеціалісти запропонували використовувати для наших літаків рівно такий же пілон LAU-118/А, який використовується для відстрілу AGM-88 HARM.
Друга - як пілот безпосередньо націлюватиме авіабомбу на ціль. Ще 10 років назад американські військові розробили відповідне програмне забезпечення, котре дозволяє застосовувати керовану зброю виробництва США на літаках "іноземного виробництва", і яке можна "закачати" на літак за допомогою ноутбука із GPS-пристроєм. Зараз же, як припускають автори NYT, можна цілком обійтись установкою планшету з відповідними програмами в кабіну пілота.
Автори The New York Times ставлять питання "Чому США досі зволікали з передачею Україні авіабомб JDAM", і відповідають на нього так. Комплекти JDAM не адаптовані для установки на авіабомби радянського виробництва; бойові літаки нашої авіації не мали відповідних прилаштувань для скиду бомб західного виробництва. Та й бортова апаратура літаків ЗСУ не може транслювати відповідні сигнали для цілевказівки та подальшого скиду керованих авіабомб західного виробництва на ціль.
США уже наче як і мали досвід адаптації радянських МіГ-29 із складу ВПС Польщі для застосування керованих боєприпасів західного виробництва, але там на літаках міняли по суті всю бортову апаратуру, і повторити такий досвід в умовах України зразка 2022 року можливостей нема.
Під пілони радянських літаків не можливо підвісити навіть некеровані бомби західного виробництва. Наприклад, авіабомби виробництва США мають два сталеві виступи, які допомагають щільніше закріпити боєприпас на вузлах підвіски і водночас забезпечують швидке "відштовхування" бомби після натискання кнопки "Скид". На авіабомбах радянського виробництва такого прилаштування нема.
Втім, як вирішити ці всі проблеми, "підказка" з’явилась доволі неочікувано, після успішної імпровізації з підвіскою HARM під наші літаки. Що власне й "розблокувало" історію з передачею JDAM для ЗСУ.
Читайте також: Хто першим поставив авіаційні ракети на пікапи-"технічки", і що з цього вийшло
