The Washington Post опублікувало розгорнутий матеріал про нюанси перемовин між Україною та США про можливу поставку озброєнь для ЗСУ. І в цій публікації є такий цікавий момент – у перші тижні війни Міноборони України попросило в Пентагону поставили аж 100 "надлишкових" штурмовиків А-10, які стояли законсервовані на знаменитій авіабазі-"могильнику літаків" "Девіс-Монтан" в Арізоні. США у передачі таких літаків відмовили, мотивуючи це так - літаки А-10 начебто вразливі перед засобами рашистської ППО, таі в принципі їх передача не має сенсу і не можлива. Про це пише портал The Drive.
Журналісти The Drive наголошують, що наявність 100 літаків А-10 на "Девіс-Монтані" - насправді величина умовна. Бо ці "борти" використовувались як донори запчастин для штурмовиків, серійне виробництво яких завершилось ще у 1984 році. Відповідно, боєздатних літаків цього типу, які б можна було швидко передати для ЗСУ, на зберіганні по суті не було.
Читайте також: Скільки насправді боєготових штурмовиків А-10 має Армія США, і на що вони здатні зараз
Хоча, що цікаво, на початку березня цього року можливу передачу штурмовиків А-10 Україні підтримували навіть деякі із членів Конгресу США. Особливо на тлі того, що на шляху до Києва "застрягла" 40-кілометрова колонна рашистських військ, зокрема підрозділи з танками та бронетехнікою. І це була буквально ідеальна ціль для "Бородавочників", що були створені саме для знищення ворожих бронемашин і танків.
Але якщо уважніше прочитати оригінальний матеріал від The Washington Post, то там ми можемо побачити один цікавий момент, який варто процитувати в оригіналі. "Літаки, за словами Рєзнікова, були старомодними та повільними, "скрипучими мішенями» для потужності ППО росіян. "Мені це було зрозуміло. Це було розумно. Я сказав "добре", - згадував Рєзніков, вскинувши руки у притворній капітуляції".
Окрім уже заявлених аргументів, тут варто вказати й за інші моменти, очевидні для обох сторін процесу. Одразу 100 штурмовиків А-10 – це суттєво більше, аніж мала Україна взагалі бойових літаків на кінець 2021 року. Для такої громадної (як на наші масштаби) кількості ударних літаків потрібна не менш громадна кількість комплектуючих, боєкомплекту та авіаційного палива. Що в свою чергу означало би непересічні та досі небачені логістичні зусилля по доставці всього цього на територію України.
Можливо, насправді у цій історії воєнно-політичне керівництво України діяло за принципом "проси якомога більше, і отримаєш бажане".
Бо після відмови передати А-10 була також історія про відмову передати Україні польські МіГ-29. Але потім, на початку квітня 2022 року, наша держава отримала від Пентагону та інших союзників деякі комплектуючі, які дозволили поставити у стрій деяку кількість винищувачів МіГ-29 та штурмовиків Су-25.
Читайте також: Наскільки важко збити Shahed-136 на МіГ-29, і які фактори ускладнюють завдання
