xcounter
#

Індія відверто кинула РФ та розробить свій С-400: програму оцінили у 2,5 млрд доларів та лише 5 років

С-400
С-400
12126

Короткі строки розробки нового власного індійського далекобійного ЗРК можуть свідчити про реверс-інжиніринг російської С-400 Індією

У Індії оголосили про старт національної програми зі створення зенітно-ракетного комплексу великої дальності, який отримав назву Project Kusha. Роботи покладено на індійську Організацію оборонних досліджень та розробок, DRDO, а серед оголошених вимог: дальність знищення цілей до 350 км, можливість боротьби з малопомітною авіацією, а також балістичними ракетами.

Тобто, мова йде про створення ефективнішого, але фактичного аналога С-400, з яким нову систему прямо й порівнюють. І як пише Janes, на створення власного далекобійного ЗРК в Індії відводять доволі стислі строки, бо перші зразки мають бути вже введені в експлуатацію у 2028-2029 роках. А загальна вартість проєкту оцінена у 2,5 млрд доларів.

Читайте також: Армія РФ в 2023 році хотіла створити 17 дивізій, але скільки вийшло реально
С-400

З наявних деталей - плани озброїти цей ЗРК трьома типами ракет з дальністю 150, 250 та 350 км, тобто фактично використати аналогічний підхід, як з ракетами для С-400. Зокрема ракета 9М96 має задекларовану дальність у 120-135 км, 48Н6ДМ у 250 км, а 40Н6 - 380 км.

Водночас ця заява може бути маскуванням бажанням Індії все ж таки продовжити отримувати закуплені у 2018 році у п'ять полкових комплектів (зменшеного двохдивізіонного складу) С-400 за 5,43 млрд доларів. На заваді цьому стало не лише неспроможність РФ виконати контракт, строк якого завершився у 2023 році, а й відверта токсичність закупівлі у РФ озброєння, до якого додались сумніви щодо його реальних можливостей.

Тому не треба відкидати сценарій, за яким під виглядом власного ЗРК, до Індії буде продовження постачання російського С-400. Але все ж такий сценарій виглядає доволі малореальним, на що вказує одразу декілька факторів.

c-400

По-перше, строки постачання лише з 2028 року, що звісно доволі короткий строк, але точно не корелюються зі сценарієм маскування російського озброєння під індійське. По-друге, у Кремлі зазвичай з величезною помпою повідомляють про будь-які експортні контракти щодо озброєння. По-третє, не відомо про жодне бажання РФ віддавати на локалізацію один з основних до 2021 року елементів експорту озброєння.

Й на останок, відносно нещодавно Індія реалізувала спільний з Ізраїлем проєкт з локалізації ЗРК MRSAM, точніше - перетворення "морського" Barak 8 на сухопутний варіант. Тобто вже є успішна та налагоджена співпраця з іншою країною, яка цілком може допомогти у створенні аналога С-400.

Але навряд в Індії можуть потребувати значної допомоги у створені власного аналога С-400, бо цілком можуть увімкнути, якщо це вже не зробили, реверс-інжиніринг закуплених у РФ ЗРК. І Індія цілком може розібрати російський комплекс, подивитись та зробити так само як Китай у середині 90-х років, який, закупивши С-300, створив свого брата-близнюка HQ-9.

Китайський HQ-9
Китайський HQ-9

І це цілком можливо зробити за п'ять років які були виділені на цю задачу. Й в результаті Індія не лише отримає власний ЗРК, а й можливість його експорту.

Читайте також: Скільки ракет має РФ, і на скільки ударів по енергетиці вистачить