Намір України закупити ударні вертольоти AH-1Z Viper та транспортні UH-1Y Venom від Bell, про що офіційно оголошено, так чи інакше, але є дискусійним з погляду на вибір саме цих моделей. Тим паче, що у них є конкуренти. Водночас сам факт потреби у оновленні вертольотів ЗСУ взагалі не підлягає обговоренню, бо час Ми-8 добігає кінця, а от Ми-24 насправді вже давно завершився.
Хоча цю закупівлю слід розглядати у призмі питання - а чи взагалі потрібні зараз окремі ударні вертольоти. Тим паче, що навіть Bell ще у 2021 році радила замовникам робити військові версії з їх комерційних гелікоптерів. Але якщо вже й розглядати ударні вертольоти, то вибір саме AH-1Z Viper здається більш прагматичнішим за AH-64E Apache.
Читайте також: Невже лазери настільки ефективні проти дронів, що у них багато хто вкладається та чи дійсно це "революція"
Ти паче, якщо Україна шукає саме пару вертольотів, ударний та транспортний з уніфікацією, як у Ми-8 та Ми-24, то AH-1Z Viper та UH-1Y Venom - саме той вибір. Бо 85% деталей в них однакові, а це про дешевше та простіше обслуговування. І наразі альтернативних аналогічних пропозицій цьому не проглядається.
Щодо самого AH-1Z Viper, то це дуже глибока і вже третя ітерація відомого AH-1 Cobra, який став першим спеціалізованим ударним вертольотом в історії. Він був оперативно створений Bell на вимогу американський військових під час війни у В'єтнамі на основі UH-1 Iroquois та вперше піднявся у небо у 1965 році.
У 70-х з'явився двомоторний та потужніший AH-1 SuperCobra, який замовили для себе американські морпіхи.
А вже у 2000-х з'явився AH-1Z Viper, який отримав нові двигуни та ротор, оновлену авіоніку, систему управління вогнем, комплексне підвищення живучості, а також широку цифровизацию.
Водночас як би там не було, але AH-1Z Viper "слабший" та має менше можливостей ніж AH-64E Apache, який наразі є вершиною розвитку класичних ударних вертольотів. Але спершу треба нагадати, що ударний вертоліт у класичному розумінні західної школи - надмобільний протитанковий засіб.
AH-64E Apache об'єктивно потужніший, бо це машина з максимальною злітною вагою 10,4 тонни проти 8,4 тонни. Бойовий радіус Apache 300 км, а Viper - 243 км. Також головне озброєння у Apache численніше - до 16 AGM-114 Hellfire проти 8 у Viper. Але звичайне бойове навантаження на Apache цілком аналогічне Viper - 8 Hellfire та два блоки 70-мм некерованих ракет Hydra. Щодо автоматичних гармат, то 30-мм проти 20-мм, але їх застосування на полі бою взагалі максимально дискусійне.
Головним інструментом AH-64E Apache для виявлення цілей є надвтулкова РЛС AN/APG-78 Longbow. І це про можливість виявлення наземних цілей за будь-якої погоди та за будь-якої видимості. Водночас для AH-1Z його встановлення хоч і задакларовано (над одним з крил), але таке стройове рішення фактично не зустрічається.
Також слід враховувати те, що Boeing у своєму баченні використання Apache на сучасному полі бою продемонстрував, що роль виявлення цілей переходить до дронів, які вже мають дати цілевказівку цьому ударному вертольоту, в він - розрядити свої протитанкові ракети. На тлі чого виникає просте питання, а чи є тоді велике значення у їх носії.
Водночас AH-1Z Viper дешевший ніж AH-64E Apache, як у ціні за машину, так і обслуговуванні, так і льотної години. Щодо ціни, то остання відома ціна AH-64E Apache для Польщі - 104 млн доларів за один вертоліт у межах закупівлі 96 одиниць за 10 млрд доларів за контрактом, що був укладений у серпні 2024 року.
Останній відомий цінник на AH-1Z Viper - 50 млн доларів за один вертоліт, на прикладі пропозиції для Словаччини купити 12 цих машин за 600 млн доларів на початку 2024 року. Але ця вартість могла бути зі скидкою за передачу Україні озброєння і зрештою Братислава відмовилась від закупівлі ударних вертольотів взагалі.
Щодо вартості обслуговування й льотної години, то відомі детальні розрахунки Австралії, яка у 2020 році шукала заміну європейському Tiger. Тоді було пораховано, що річна експлуатація AH-64E - 35,7 млн доларів (на 20-річному треку), вартість льотної години - 7 тисяч доларів. Для AH-1Z Viper - 31,2 млн доларів та 4,8 тисячі доларів відповідно.
Ще один важливий параметр - простота експлуатації. AH-1Z Viper - це палубний вертоліт для морської піхоти, який природньо призначений для дуже важких умов експлуатації. Але, попри все, Австралія, як і Польща, де вочевидь також вже це врахували, обрали саме Apache.
Але зараз, окрім тактикто-технічних характеристик, експлуатаційних можливостей та ціни дуже важливий ще один параметр - доступність. Наразі замовлення на Apache по суті сформовано і у Boeing є експортні замовлення на роки. Хоча на власному американскому ринку не все безхмарно: є загроза скорочення замовлень та навіть наявного парку нових AH-64E Apache на тлі думки американських генералів, що цей вертоліт "на межі неефективності".
Водночас для Bell опція продажу AH-1Z Viper є вільною та, дуже схоже, бажаною, як для компанії, так і для уряду США. Бо після відмови Словаччини у закупівлі 12 цих ударних вертольотів цієї пропозицією ніхто окрім України не зацікавився. А про існування українського запиту на "словацькі" AH-1Z Viper було відомо ще з вересня 2024 року.
При цьому вважається, що частина з цих машин була виготовлена за укладеним у 2015 році контрактом для Пакистану, який передбачав 15 машин та 1000 ракет Hellfire за 952 млн доларів. Кількість вертольотів спочатку скоротили до 12, а потім, через погіршення відносин, він був скасований.
За наявною інформацією Bell на рівні 2019 року встиг виготовити 9 вертольотів. Тобто мова цілком може йти про AH-1Z Viper, частину з яких можливо отримати у відносно стислі терміни. На тлі цього можливо й нагадати, що строки навчання пілотів також відомі, чехам для цього знадобилось пройти курс тривалістю 7 місяців.
Читайте також: У Данії озвучили головну умову закупівлі зброї для свого війська, яка напряму пов’язана з Україною
