Отримання Україною балістичних ракет ATACMS, яке вже можливо обережно вважати вирішеним, цілком логічно формує питання, а чи зможуть рашисти протидіяти цим ракетам.
Бо навіть якщо відфільтрувати кремлівську пропаганду, то наявність в армії РФ таких зентіних ракетних комплексів як С-400, для яких заявлено перехоплення балістичних цілей, ніхто не скасовував. Тому питання, чи зможуть ці С-400 збивати ATACMS стає доволі актуальним.
Читайте також: У Німеччині натякнули, що в країні скоро закінчиться зброя для ЗСУ
Можливості ATACMS
Для початку треба нагадати, що ATACMS не належить до нового покоління ракет. Це класична балістична ракета, яка була розроблена ще наприкінці 80-х років і далі проходила лише модернізації.
Більше того, для армії США вона вже вважається застарілою та знята з виробництва, а її строки експлуатації продовжуються до досягнення оперативної готовності ракет PrSm, які зараз проходять активні випробування.
Тому від ATACMS не варто очікувати повноцінного комплексу подолання протиракетної оборони. Її перша версія передбачала використання касетної бойової частини з 930 суб-боєприпасів М-74 і призначалась для знищення, в першу чергу, позицій протиповітряної оборони, передових точок заправки паливом, пунктів управління тощо.
А особливість такої системи полягає у тому, що навіть пошкодження балістичної ракети не сильно впливає на розкидування бойової частини. Водночас через планову відмову від касетних бойових частин, армія США встановила на ракетах ATACMS моноблочну осколково-фугасну бойову частину.
А проект зі створення бойової частини з суб-боєприпасами з індивідуальним наведенням Brilliant Anti-Tank або P3I BAT був зачинений у 2003 році.
Тобто ракети ATACMS, які може отримати Україна, скоріш за все будуть належати до типу M48, M57 або M57E1 - всі з комбінованою інерціальною та супутниковою системою наведення, дальністю до 300 км та 250-кг фугасною бойовою частиною.
Щодо інтеграції у них спеціальних заходів, зокрема пасток чи активного маневрування на термінальній ділянці - невідомо.
Можливості С-400
Першочергово треба зазначити, що оцінка будь-якої російської військової техніки та озброєння має проходити через певний фільтр скепсису. Бо наявний доступ до трофейної зброї рашистів та наочна демонстрація її можливостей говорить про значні розбіжності між заявленими характеристиками та реальністю.
Але для системи С-400 можливість перехоплення балістичних цілей заявлена і базується на використанні ракети 9М96Е2 (9М96Е/ДМ). Вона має активну радіолокаційну головку самонаведення та має високу маневровість завдяки газодинамічному "поясу" двигунів поперечного керування. Декларується навіть її здатність здійснювати маневри з фантастичними перевантаженнями у 65-70G.
Але головна різниця між знищенням аеродинамічної та балістичної цілі полягає в тому, що пошкодження аеродинамічної цілі, такої як крилата ракета, зазвичай призводить до її падіння ще до цілі. А балістична ракета вже падає на ціль. Тобто пошкодження уламками двигуна, паливної системи чи органів керування вже не мають значення - необхідно знищити саме бойову частину балістичної ракети.
Саме тому для перехоплення балістичних ракет використовується кінетичні перехоплювачі, які знищують ціль завдяки прямому удару на значних зустрічних швидкостях. Щодо можливостей 9М96Е2 (9М96Е/ДМ) здійснювати саме кінетичне перехоплення достовірної інформації немає. У одних джерелах вказано, що це реалізовано, у інших - лише про забезпечення максимально близького підриву від цілі.
Але бойова частина зенітної ракети 9М96Е2 (9М96Е/ДМ) всього 24 кг. Для порівняння, у "стандартної" зенітної 48Н6 - до 180 кг. Але поки можливо залишити за дужками оцінку бойової потужності цієї ракети. Бо ще є один вкрай важливий параметр - роздільна здатність головки самонаведення 9М96Е2 (9М96Е/ДМ).
Відомо, що на 9М96Е2 (9М96Е/ДМ) встановлена РЛС типу "Сланец", яка працює у сантиметровому Х-діапазоні. Водночас далеко не факт, що такий діапазон дозволяє реалізувати необхідну точність для кінетичного перехоплення чи хоча б "близького підриву".
Зокрема на протиракетах PAC-3MSE для MIM-104 Patriot використано міліметровий Ka-діапазон. Цей недолік російської ракети навіть вказується у російських аналітичних публікаціях із закликом першочергового та критично необхідного шляху модернізації.
Також треба зазначити й швидкість реакції, бо заявлений час підготовки ракети до пуску, яка вже знаходиться у пусковому контейнері, складає до 8 секунд. А заявлена дальність перехоплення балістичних цілей 9М96Е2 (9М96Е/ДМ) становить 30 км по дальності та 25 км по висоті.
Реальність застосування
Водночас існує величезна різниця між "паперовим порівнянням" та реальністю. Вона полягає у тому, що, армія РФ не має можливості прикрити всі навіть важливі об'єкти С-400, тим більше мова йде про безпосереднє розміщення цього ЗРК поблизу об'єкту, який вона має захистити.
Потім, далеко не всі С-400 були помічені з ракетами 9М96Е2 (9М96Е/ДМ), бо вони значно відрізняються за габаритами й їх ідентифікація на пусковій не викликає великих труднощів.
Врешті решт, пуск одного ATACMS "з чисто поля" це один сценарій. Але удари оперативно-тактичних ракетних комплексів зазвичай передбачають одночасний пуск серії ракет для "забиття" канальності, а також активне придушення засобами РЕБ РЛС противника, зокрема і тими, що є у розпорядженні ЗСУ.
Але прямо зараз існує ціла серія прикладів реальної можливості армії РФ відносно знищення балістичних ракет. Це багаторазове та успішне використання ЗСУ таких комплексів, як "Точка-У".
Ці радянські системи точно не мають жодних заходів для подолання ПРО противника, відрізняються більшою помітністю для РЛС та мають бути добре знайомими армії РФ, які могли під час навчань відпрацьовувати перехоплення балістичних цілей. Але, як говорять, "результат на табло".
Читайте також: "Вільха" працює по рашистах: ЗСУ показали роботу вітчизняної високоточної системи (відео)
