Ще 23 червня 2025 року Іран, у відповідь на операцію США Midnight Hammer з ударом по ядерних об'єктах, атакував авіабазу США у Катарі "Аль-Удейт". І попри те, що минуло вже три тижні - зараз спливли наслідки цієї атаки.
Попри те, що саму авіабазу захищали одразу дві батареї Patiot, які мали збити 14 балістичних ракет, на що було витрачено, за оцінками, від 28 до 56 зенітних ракет, одна з іранська ракета уразила об'єкт на території авіабази.
Читайте також: Україна отримає третю батарею ЗРК SAMP/T вже у жовтні цього року, але чи будуть ракети для її використання
На це вказують, як супутникові знімки, так і фото з землі. Мова йде про влучання антену супутникового зв'язку системи Wideband Global SATCOM (WGS), про що пише видання Aviationist. Насправді це доволі велика антена, яка відповідає за широкосмуговий канал комунікації та роботу глобальної системи C4ISR американських збройних сил.
Але з боку Defense Express зазначимо, що у цьому випадку важливішим є сам факт того, що одна з іранських ракет все ж таки змогла подолати систему протиракетної оборони авіабази. При цьому, якщо американці відстріляли понад 50 ракет MSE за одну ніч, то це про їх місячний обсяг виробництва.
Водночас це насправді ще раз нагадування про те, що будь-яка система протиракетної або протиповітряної оборони ніколи не дає 100% гарантії перехоплення. І найкращі у світі системи можуть забезпечити, у кращому випадку, вірогідність перехоплення, яка лише максимально наближена до цієї позначки. А 90-95% реальної ефективності - це той показник, який доступний лише дуже незначній кількості систем та й те, може бути ситуативним.
Зокрема чудовий приклад цьому - значно масивніші атаки Ірану по Ізраїлю у відповідь на операцію Rising Lion. Бо на останніх етапах у ЦАХАЛ вже відчувався брак ракет-перехоплювачів до всієї системи ПРО і рівень ефективності впав, за оцінками, до 65%.
Хоча саме приклад із атакою по авіабазі "Аль-Удейт" цілком демонструє максимально класичну ситуацію, коли мова йшла не про методичне "продавлювання" кількістю, а просто статистичну вірогідність того, що одна з ракет й попаде в абстрактні 10%, що знаходяться поза межами ефективності ЗРК.
А також нагадуванням того, що будь-яка система протиракетної оборони є лише підстаховкою. А вектор зусиль має бути направлений якраз на унеможливлення запуску ворогом цих ракет. Водночас, це також не настільки просто як здається, бо Ізраїль завоював панування у повітрі над Іраном та активно полював на пускові ракет.
Читайте також: Чи будуть далекобійні ракети та скільки Patriot отримає Україна: упорядковуємо хаос заяв та обіцянок
