Авторитетний німецький аналітичний центр DGAP (Німецьке товариство зовнішньої політики) випустив доволі детальну роботу з аналізом розвитку безпекової ситуації на перспективу до 10 років в умовах, коли війна в Україні завершується тим, що РФ не програє.
У цьому досліджені відправною точкою взято умову, коли активні бойові дії в Україні будуть припинені, але РФ залишиться у тому самому стані, що й зараз, тобто не буде переможена. Як само це може трапитись, хоча це прямо й не обговорюється: поразка України або заморожування війни, що призводить до вивільнення ресурсів й початку відносно короткого "забігу" з метою відновлення свого військового потенціалу.
Читайте також: Рашисти ще в 2016 році казали, що можуть пускати РБК-500 за 50 км від цілі
"Годинник почне відраховувати час, як тільки інтенсивні бойові дії в Україні припиняться. Тоді Росія зможе перенаправити своє виробництво на відновлення армії", - зазначається у матеріалі, як момент незворотного відліку перед тим, як РФ почне нову війну вже проти НАТО.
Defense Express радить ознайомитись з дослідженням в оригіналі, а також наводить основні його тези. Й вперше, як здається, у Європі нарешті усвідомлюють - Кремль та сама РФ абсолютно нечутливі до втрат. Тим паче, що вони стосуються здебільшого сухопутних сил і попри величезні втрати (відповідно до зведення Генштабу на 21 листопада - під 320 тисяч особового складу) ворог може поповнювати своє військо 280 тисячами новобранців на рік. У такому темпі через шість років це буде 1,7 млн, через 10 - 2,8 млн осіб, які пройшли військову підготовку, частина з яких отримає реальний бойовий досвід.
Забезпечення озброєнням такої маси для РФ також не вбачається проблемою за умов того, що Кремль перебудовує свою економіку на військові рейки, а також налагодив обхід санкцій й зменшив чутливість на них шляхом випуску низькотехнологічної масової військової продукції. Все це підкріплюється й може бути реалізовано за рахунок жосткого апаратного контролю над суспільством, яке готово миритися зі втратами, а економіка дозволяє реалізовувати військові плани.
Й те, що це станеться у дослідників немає сумнівів, киваючи на зазіхання Кремля на країни Балтії, які були частиною СРСР, Польщу та інші країни, територія яких колись знаходилась під п'ятою Російської Імперії.
Й цей строк становить від 6 до 10 років за який РФ зможе накопичити потенціал, якого буде достатньо для реалізації своїх планів. І симетричною відповіддю, яка має їх нівелювати може бути лише нарощування оборонних сил у НАТО швидше, ніж РФ, як мінімум на рік. Але, як доводиться у дослідженні, не те що поточних зусиль, навіть намірів для цього недостатньо.
Те, що має зробити Бундесвер (а з боку Defense Express зазначимо, що й весь європейський сегмент НАТО) - це, як названо у роботі, "квантовий стрибок". Бо за цим стоять астрономічні зусилля, які фактично пронизують оборонну, соціальну, економічну та промислову сферу, починаючи від нових підходів у оборонному плануванні, закупівлях, системи набору у Бундесвер з поверненням навіть не до строкової служби, а впровадження "обов'язкового стажування" для всіх у віці з 18 до 65 років "у сферах, які мають відношення до оборони".
Зазначається, що поточний підхід до виробництва військової техніки та озброєння, з масштабними та ризикованими проєктами типу винищувача FCAS та танка MGCS - вже забарились і їх виробництво не розпочнеться у кращому випадку навіть через 12-15 років. Тому "Бундесверу слід покладатися на перевірені системи, які можна швидко виробляти у великих кількостях".
Якщо розкласти основні тези, то вони наступні: довгострокові плани політики безпеки, менше правил - більше інвестицій в оборону, розширення виробничих потужностей бо кількість важливіша якості, збільшення людського ресурсу війська та оборонного сегмента загалом.
Але, поки навіть й натяку на такі кроки зроблено не було. У поточних планах НАТО - створення лише 300 тисячного угрупування високої готовності та конкретні вказівки ролі кожного члену за оборону у конкретному регіоні. Це все - результати самітів у Мадриді та Вільнюсі у 2022 та 2023 роках.
А навіть на такі плани накладаються реалії, які зараз демонструє Бундесвер у реалізації програми, яка була започаткована у 2016 році зі створення трьох дивізій. Як зазначається у дослідженні - плани з формування першої у 2025 році та другої у 2027 - реалізувати не вдається й загалом за сім років жодних вагомих просувань помічено не було.
Водночас у дослідженні описано декілька шляхів, які можуть додати основний ресурс, що зараз є найбільш критичним для НАТО - час. Зокрема йдеться про необхідність посилення підтримки України для того, щоб максимально збільшити термін, який знадобиться РФ для відновлення, але з приміткою, що "НАТО має балансувати між підтримкою України та посиленням своєї власного бойового потенціалу". Далі - інтеграція України до європейської системи безпеки.
Окрім того, ЄС необхідно досягти більш збалансованих відносин з США, бо "страх того, що США можуть скоротити свою підтримку захисту Європи, витає над усіма планами, як дамоклів меч", тому Європа має досягти автономності у питаннях власної безпеки.
А четвертий фактор - завадити виробництву РФ, при цьому не поточними санкціями, які вже продемонстрували те, що вони нездатні зменшити зростання російської військової промисловості. Необхідно впровадити тотальну заборону на значно більший перелік товарів, бо Москва зараз сконцентрувалась на масовому низькотехнологічному виробництві.
Але з боку Defense Express можемо ризикнути зазначити, що у дослідженні DGAP є стратегічна вада, якій присвячено окремий матеріал.
Читайте також: Мультикоптери-"дрононосці" як засіб збільшити дальність FPV-дронів
