xcounter
#

Про що не хочуть думати у Європі під час війни РФ проти України та чому це найбільша стратегічна помилка

Стрибок у помилку 1939 та 1941 року у Європі більш ніж загрозливий (всі фото: Bundeswehr)
Стрибок у помилку 1939 та 1941 року у Європі більш ніж загрозливий (всі фото: Bundeswehr)
4745

Те що у Німеччині відокремлюють війну в Україні від власного передвоєнного часу - найбільша помилка, яку вже робили у 1939 та 1941 році

Аналітична робота німецького центру DGAP з детальним розписом ситуації та поясненням, чому Європа стратегічно програє РФ та що чекає на НАТО через 6-10 років після того, як РФ припинить активні бойові дії проти України, але не буде переможена, вкрай цікава для ознайомлення.

Але, з боку Defense Express, можемо ризикнути зазначити, що у дослідженні DGAP є стратегічна концептуальна вада. Й вона не полягає навіть у тому, що ті кроки, які має здійснити фактично вся європейська оборонна сфера, дуже влучно названо "квантовим стрибком". Бо дійсно сценарій за яким у Німеччини необхідно впровадити загальне "стажування" всього населення в оборонній сфері - це фантастика. А інші кроки на кшталт "нових підходів" та різкого збільшення виробництва озброєння шляхом широких інвестицій - традиційне "за все хороше, проти усього поганого".

Читайте також: Ще раз про М-55 "Геофизика", і чи може РФ використати його у війні проти України
Bundeswehr

Справа в тому, що війна в Україні німецькими аналітиками розглядається окремо, а відправною точкою дослідження є саме її завершення на умовах "не поразки" РФ.

Але у самому дослідженні вказується, що РФ може отримувати 280 тисяч новобранців на рік. А поточні втрати ворога, відповідно до зведення Генштабу на 21 листопада, під 320 тисяч особового складу за весь час повномасштабного вторгнення. Тобто РФ накопичує більше живої сили ніж втрачає. При цьому майже у двічі більшому.

Далі, необхідно усвідомлювати, що війна в Україні вже отримала позиційний характер. А це означає появу можливості для Кремля направляти значну кількість особового складу у резерв. Точніше - проганяти через реальні бойові дії, а вже потім направляти у резерв.

Звісно мова йде про особовий склад, без урахування військової техніки, але необхідно визнати, що у РФ вже відточили "м'ясні штурми". А при розгляді гіпотетичного сценарію війни проти НАТО у країнах Балтії, проломити оборону Альянсу у Кремлі взагалі можуть розглядати у своєму ключі - "два дні максимум, що там тієї "Прибалтики". Особливо, коли під значним посиленням оборони Литви називається перекидання двох танкових батальйонів Бундесверу.

Bundeswehr

До того ж бажаючих воювати у новій "блискавичній війни" проти невеликих, але багатих країн ЄС заради нових унітазів та пральних машин, вочевидь буде значно більше, ніж сидіти в окопах в Україні. А нарощування військових виробничих потужностей у РФ, а це прямо зазначено у дослідженні, йде за сценарієм масового низькотехнологічного виробництва. А разом із повним ігноруванням втрат у Кремлі цілком можуть розміняти два танкових полки на Т-62 чи Т-55 на два батальйони на Leopard 2, або дві "піхотних" бригади та вважати такий обмін стратегічно виграшним.

При цьому, знову ж таки, на основі реальних бойових дій, Україна продемонструвала, що навіть тотальна перевага ворога в авіації на порядок не гарантує завоювання переваги у повітрі. А саме вона розглядається країнами НАТО, як основна компонента будь-яких успішних бойових дій.

Eurofighter

І початок відліку строку у 6-10 років, який буде достатній РФ для відновлення воєнного потенціалу та початку дій проти країн НАТО - це ще одна вада дослідження, бо спирається на власні обрахунки потреб для цього. А вони можуть абсолютно відрізнятись від тих, які можуть бути зроблені у Кремлі. На це прямо натякає початок російської агресії проти України з планами на 2-3 дні для Києва та декілька тижнів загалом на всю війну.

Тобто навіть без "замороження" війни або виходом з неї не у статусі переможеної, а ведучі позиційні дії у РФ вже накопичують ресурси для нової війни. При цьому на грошах, які Москва продовжує отримувати зокрема й на експорті до ЄС.

Також, на жаль, у Кремлі вміють рахувати та оцінювати оборонні потенціали у перспективі й розуміють, що у випадку навіть часткового нарощення оборонного потенціалу НАТО, реалізація будь-яких планів експансії буде складнішою. При цьому реакція Заходу з постійним підкреслюванням того, що він не хоче нарощувати ескалацію з РФ, у Кремлі оцінили за своєю "системою координат", як ознаку слабкості. Та висновком, що в умовному Берліні, Брюсселі та Парижі цілком можуть розміняти умовний Вільнюс на "аби не було війни".

Таким чином, на жаль, головна проблема висновків, які робить DGAP є те, що вони відокремлюють війну в Україні. Так само як у 1939 році Велика Британія та Франція відокремила напад Німеччини на Польщу, а СРСР вважали, що поки Велика Британія не впаде - нічого не буде. Обидві ці помилки були послідовними, базувались на цілком логічних припущеннях та призвели до найбільшої катастрофи XX сторіччя. Й дуже схоже, що, на жаль, у цю саму помилку охоче стрибають знову.

Читайте також: Рашисти ще в 2016 році казали, що можуть пускати РБК-500 за 50 км від цілі