Російські пропагандисти заявили, що їх ВПК начебто зміг перетворити касетну авіабомбу РБК-500 на плануючу та керовану, із додаванням модуля УМПК, і що така авіабомба уже була застосована під час боїв на Сході України. Така новина звучить тривожно.
Західні ресурси на цьому тлі не вигадали нічого краще, аніж просто відтворити продукти життєдіяльності кремлівських пропагандонів без жодного критичного осмислення. Але це в свою чергу дає і нам певний простір для вільних припущень, чи ж справді окупанти могли "прикрутити" модуль УМПК під касетну авіабомбу РБК-500, щоб зробити її плануючою, і як взагалі треба оцінювати загрозу від цієї касетної зброї.
Читайте також: Мультикоптери-"дрононосці" як засіб збільшити дальність FPV-дронів
Для початку варто уточнити, що навіть за описами самих рашистів РБК-500 – це скоріше "оболонка", касета, яка має вміщати в себе певну кількість малогабаритних авіабомб-суббоєприпасів, призначених для ураження площадних цілей. Кількість суббоєприпасів у касеті РБК-500 може коливатись залежно від типу спорядження: протипіхотне – до 650 боєприпасів ШОАБ-0,5, уламково-фугасне чи бетонобійне – до 10 боєприпасів, протитанкове у версії РБК-500 СПБЭ-Д – 15 одиниць.
Раніше уже були повідомлення про використання тих же РБК-500 СПБЭ-Д під час бойових дій у Сирії. Після певного етапу заперечення російська пропаганда почала визнавати факт використання таких бомб, мовляв, скидали лише на танки, які захопив ІДІЛ.
При цьому ми можемо у відкритому доступі знайти публікацію рашистського ресурсу "Известия" за квітень 2016 року, в якій стверджується зокрема те, що характеристики РБК-500 СПБЭ-Д начебто дозволяють використовувати таку авіабомбу на віддалі аж до 50 кілометрів від цілі.
Чи можна спростувати або ж підтвердити дані про віддаль до 50 кілометрів для РБК-500 СПБЭ-Д – у відкритому доступі дані знайти не вдалось. Натомість вдалось знайти відео, котре чітко демонструє використання РБК-500 по цивільній забудові у тій же Сирії.
Якщо ж поставити питання про те, наскільки взагалі реально "прикрутити" модуль УМПК до РБК-500, щоб цю касетну бомбу перетворити на плануючу, то самостійно можемо побачити таку картину.
Незалежно від спорядження, конструкція РБК-500 передбачає, що від касети має відділитись її хвостовик, щоб суббоєприпаси могли впасти на ціль. А якщо проаналізуємо доступні у відкритому доступі зображення рашистських авіабомб із УМПК, то побачимо зокрема те, що конструкція таких модулів навряд чи передбачає те, що від бомби прямо в польоті у штатному режимі має відвалитись хвостовик.
Тому можливість перетворення РБК-500 на плануючу лишається питанням відкритим.
Як можемо побачити із вищевикладеного, є достатньо багато аргументів, щоб сумніватись саме в тому, що росіяни могли перетворити касетну авіабомбу РБК-500 на плануючу. Але водночас нема жодного аргументу, щоб в принципі сумніватись у рівні загрози для наших захисників від касетної зброї в розпорядженні армії РФ. Бо є більш небезпечні види, аніж РБК-500.
Наприклад, російські окупанти використовують в боях проти ЗСУ керовану ракетну систему "Торнадо-С", котра взагалі споряджається лише касетними керованими реактивними снарядами 5М544 та 5М549 з дальністю стрільби до 130 км, використання яких фіксувалось зокрема під час боїв на Куп'янському напрямку.
Вони відрізняються між собою хіба що саме типом касетного спорядження: 9М544 має 552 кумулятивно-уламкові "елементи", по 9М549 – "лише" 72 уламкові "елементи".
Читайте також: Остін у Києві може натякнути на нові ракети, і не тільки ATACMS
