Безумовно, це не безпідставні твердження, адже РФ вже зосередила на українсько-російському кордоні багатотисячне угруповання, яке здатне до вторгнення в країну. Втім відкритим залишається питання: "що може стати "іскрою" для розпалювання повномасштабної агресії проти України?"
Вихідні дані
Уперше про концентрацію сил та засобів РФ біля кордону України наприкінці жовтня 2021 року повідомило видання The Washington Post. Його джерела розповіли, що після вересневих навчань "Захід-2021" деякі військові підрозділи не повернулися на місце постійної дислокації. Крім того, повідомлялось, що РФ перекидає до кордону ще більше сил.
Читайте також: Між війною та миром. Як Росія хоче захопити світ
У листопаді видання Politico оприлюднило супутникові знімки російських військ та військової техніки на кордоні України. А німецьке видання Süddeutsche Zeitung повідомило, що європейські союзники отримали від США попередження про можливу ескалацію конфлікту в Україні. Про перекидання до українського кордону військ та бойових танків, також написало агентство Bloomberg.
Своєю чергою, 10 листопада Президент України Володимир Зеленський підтвердив підозріле переміщення російських військ вздовж кордону України, наголосивши, що спецслужби та розвідка України мають всю необхідну інформацію, а ЗСУ готові дати відсіч за потреби. Пізніше, заступник глави ОПУ з питань національної безпеки і оборони Роман Машовець заявив у інтерв’ю виданню Military Times, що протягом другої половини 2021 року російські війська провели комплекс широкомасштабних командно-штабних навчань поблизу державного кордону України. Після завершення навчань до місць постійної дислокації повернувся лише особовий склад. Бойова та інша військова техніка, як-от танки, бойові машини та ракетні системи "Іскандер", залишилися біля кордону України. Це дозволяє російській владі в дуже короткі строки здійснити передислокацію особового складу та сформувати ударні угруповання, готові до наступальних дій на території України.
В останні дні з’явилася конкретніша інформація про можливу атаку РФ на Україну. Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив ЗМІ, що Росія зібрала близько 94 тисяч військових біля кордонів України, а також значну кількість техніки – 1,2 тисячі танків, 2,9 тисячі броньованих машин, 1,6 тисячі одиниць артилерії, 330 літаків, 240 вертольотів, 75 кораблів та човнів, 6 підводних човнів (це дані станом на 20 листопада). Напад може статися наприкінці січня чи на початку лютого 2022 року.
Водночас у Кремлі заявили про зростання ризику "провокацій" з боку України, в тому числі у кримському напрямку.
Свідченням поступового загострення ситуації є те, що РФ значно активізувала щоденні збройні провокації проти позицій підрозділів ООС та цивільного населення на лінії розмежування на Донбасі, в тому числі із застосуванням забороненого важкого озброєння. Також здійснюється бойова підготовка окупаційного контингенту збройних сил РФ на окупованих територіях Донбасу та Криму.
Як все може розпочатися
Цілком очевидно, що однозначної відповіді на це запитання немає. Втім насправді вже семирічна українсько-російська війна і загальна військово-політична обстановка навколо України вказують на те, що характер можливих дій Кремля для розв’язання агресії є цілком прогнозованим і передбачуваним. Адже в поточних умовах, незважаючи на загострення політичного протистояння між Україною та Заходом з одного боку та РФ з іншого, Кремль не може піти війною "просто так". Москві потрібний формальний привід. Так само як і фашистській Німеччині у 1939 році, яка використала для розв’язання війни з Польщею, штучно створений інцидент в Гливиці.
Перший сценарій, про який говорять багато військових експертів і на який Кремль поки робить ставку – це дестабілізація ситуації по всій Україні. Для цього будуть використовуватися всі можливі дії, які зорієнтовані на організацію масових демонстрацій, акцій протестів, тощо. Приводів для цього, на жаль, можна використати багато – "підвищення тарифів на електрику та опалення", "зростання цін на продукти харчування", "зубожіння населення", "вагнергейт", "рух антивакцинаторів", тощо.
При цьому головне завдання це створення враження, навіть штучного, про те, що в Україні хаос, бардак, некерованість процесів і нездатність української влади розв’язати наявні проблеми. Як тільки наступає апогей внутрішнього протистояння, Москва заявляє колективному Заходу, що "не може стояти осторонь жахливих подій у братній Україні та вимушена використати силу для примушення українського керівництва до миру та встановлення конституційного порядку".
Підготовка до такого сценарію розвитку подій здійснюється вже давно. Паралельно з цим створюються умови для того, щоб реакція Заходу у випадку агресії була мінімальна через потребу у вирішені власних проблем, як в ЄС, так і в США – міграційна криза на кордоні Білорусі та Польщі (фактично ЄС), подорожчання газу в Європі, вплив на вибори у низці країн, тощо.
Другий, також цілком реальний сценарій, – це ескалація протистояння на лінії зіткнення на Донбасі, що поступово переростає у повномасштабну війну. І тут варто звернути увагу на ситуацію із масовою паспортизацією громадян України на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) Донецької та Луганської областей (ДЛО). Цілком очевидним є те, що видача українцям на ТОТ паспортів мала на меті кілька складових. Окрім отримання електорату для голосування в ході парламентських виборів у РФ, Кремль створював умови для збільшення чисельності осіб, які матимуть російські паспорти.
І тут дуже шкода наших громадян, які пішли на те, щоб отримати російські паспорти. Адже їх статус заручників Кремля лише закріпився. Надалі, саме вони стануть тим інструментом, який може забезпечити формальний привід для масштабного введення російських військ не лише на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей, а й на решту території України. Москва в будь-який момент може провести ескалацію напруги на лінії зіткнення в результаті якого поставить під загрозу життя мирного населення, яке отримало російські паспорти.
Надалі Кремль акцентуватиме увагу на "гострій необхідності захистити власних громадян", звинувачуватиме Київ у "насильстві" та почне масове введення власних регулярних військ на територію України. Одним із формальних приводів, який не слід виключати, може також стати "масове показове вбивство місцевих", які отримали російські паспорти, або "українськими диверсантами", або "радикальними націоналістами" чи "правим сектором", за якими насправді приховуватимуться російські спецслужби. Подальші дії Москви в такому випадку є прогнозованими.
Для обох цих сценаріїв характерна важлива деталь. Армії РФ і, не слід виключати, її союзниці – Республіки Білорусь, у випадку здійснення військової інтервенції будуть проводити її під мирними гаслами – "надання допомоги братньому українському народу у стабілізації ситуації в країні та встановлення конституційного порядку". Кожен військовий, який ступить на українську землю буде внутрішньо переконаний, що робить це виключно з міркувань необхідності. З цих же міркувань і вбиватиме українських громадян, які не дозволятимуть йому захоплювати власну країну. І це слід розуміти і бути готовим до цього.
В такій ситуації навіть і без підказки легко знайти відповідь на запитання "Хотят ли русские войны?" …
Але є кілька але…
Справа в тому, що поточна зовнішньополітична ситуація така, що будь-які агресивні дії Росії, яка намагається грати "цивілізовану країну", без якихось пояснень, не сприйматимуться ані в США, ані в Європі. На Заході вже давно зрозуміли, що заявам агресора не варто вірити, що всі меседжі, які робить вище політичне керівництво РФ, націлені переважно на внутрішнього - російського споживача, який через шквал кремлівської пропаганди вже давно живе в штучно створеній паралельній реальності.
В ЄС, Великобританії та США добре розуміють, що Росія не має наміру вирішувати конфлікт на Донбасі. Так, в кінці жовтня на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні ЄС засудив запровадження російських законів і норм на території України, зокрема було наголошено, що рішення Росії масово залучати жителів непідконтрольних уряду України ТОТ ДЛО до виборів до Держдуми "суперечило духу та цілям Мінських домовленостей", а видача російських паспортів на тимчасово окупованих територіях є "черговим наступом на суверенітет України з боку Росії".
Керівники британського оборонного відомства та очільник МІ-6 заявили, що В.Путін становить явну та реальну небезпеку для України та Заходу. Великобританія навіть готова відправити в Україну 600 військовослужбовців підрозділів SAS (Спеціальної повітряної служби) та парашутного полку через побоювання вторгнення Росії.
Своєю чергою в США, окрім чітких недвозначних політичних заяв на адресу РФ щодо недопущення ескалації конфлікту, також обговорюють новий пакет військової допомоги Україні, який передбачатиме додаткові поставки зброї, зокрема нових протитанкових ракет Javelin, систем протиповітряної оборони Stinger та мінометів.
Втім важливим є інше. Ключовим фактором стримування для Кремля є населення України та її силові структури. Наразі українська Армія вже далеко не та, що була у 2014 році і здатна нанести суттєвої шкоди наступаючому противнику. В країні підготовлений резерв, розмір якого складає більше ніж 100 тисяч осіб. А якщо до цього додати ще тисячі громадян, які пройшли кілька хвиль мобілізації, то сили з якими стикнеться російська армія дійсно є серйозними. Не слід виключати ще й українське населення, яке значною мірою негативно ставиться до Кремля та його дій.
Тобто наразі маємо ситуацію, коли РФ, де-факто, готова провести військову операцію проти України, має певний інструментарій для розв’язання масштабної війни, втім не має достатніх сприятливих умов для цього. Втім тут важливим є те, що дестабілізація ситуація в Україні, зміна у політиці Євросоюзу стосовно Росії, включаючи перегляд режиму санкцій, накладених на РФ за порушення міжнародного законодавства, не дотримання західними партнерами чіткої позиції щодо ролі Росії та її спроб дистанціюватись від конфлікту на Донбасі, може зруйнувати цю хитку конструкцію й одразу спричинити подальшу трагедію не лише для нашої країни, а й для всієї Європи.
Читайте також: Білорусь стає "плацдармом" для повітряного нападу, Україна посилює ППО на кордоні
