Що стало "стимулом" для Росії та Ірану стати "ситуативними союзниками" у війні проти України, досі не зрозуміло. Найбільш популярною лишається версія, що Москва пообіцяла Тегерану передачу ядерних технологій та побудову газотранспортної інфраструктури. Також уже є дані, що росіяни готові оплатити іранські "дрони-камікадзе" передачею літаків Су-35С з "єгипетського" контракту. Але схоже, що "обмін" зброєю між Іраном та РФ може стати суттєво ширшим.
Наприклад, автори польського Defence24 пишуть, що Тегеран просив у Москви передати не тільки винищувачі Су-35С, але й також – навчально-бойові літаки Як-130 та протикорабельні ракетні комплекси К-300 "Бастион" з ракетами П-800.
Читайте також: В чому основна загроза балістичних ракет: розміри бойових частин, точність, час польоту та засоби протидії
Хоча рашисти й не піарили свій Як-130 як "чергове вундерваффе", цей літак має доволі пристойні (заявлені) характеристики – бойове навантаження до 3000 кг, максимальна дальність польоту – до 2,4 тисяч км.
Такий літак Москва теж активно постачає на експорт різного роду "країнам-ізгоям": наприклад, М’янмі, В’єтнаму (від 6 до 12 машин в 2021 році), та Лаосу (4 літаки як "оплата" за поставку "парадних" Т-34). За даними The Military Balance, на кінець 2021 року в строю "ВКС РФ" було 109 навчально-бойових літаків Як-130. І цілком можливо, що якщо Москва й вирішить постачати Тегерану такі літаки, їх цілком можуть взяти із стройових частин ЗС РФ.
Із «Бастіонами» ситуація дещо складніша. Такі ракетні комплекси потрібніші самим росіянам, щоб продовжувати ракетні обстріли приморських міст України. Тим більш, що виробництві потужності РФ по виготовленню нових ракет П-800 замість уже відстріляних – доволі обмежені.
Але з іншої сторони, Ірану такі комплекси можуть бути потрібні для "перекриття" Ормузької протоки, через яку йде до 25 % всієї світової перевалки нафти. Тому Москва може насправді й наважитись на передачу "Бастіонів" для Ірану, щоб терористичними діями "хитати" світові ціни на енергоносії.
Автори Defence24 також припускають, що Тегеран та Москва можуть між собою "обмінюватись" запчастинами до військових та цивільних літаків. Очевидно, що такі комплектуючі "добуватимуться" методом "канібалізму запчастин".
Таку тезу можна творчо розвинути, й сформулювати таке припущення- ймовірно, РФ як мінімум намагатиметься купити в Ірану комплектуючі до техніки та озброєння радянського виробництва, необхідної для оснащення "чмобіків". Якою оснащена зокрема й іранська армія.
За даними того ж The Military Balance, на кінець 2021 року збройні сили Ірану мали понад 1,5 тисяч танків, зокрема 480 одиниць Т-72S і понад 75 одиниць Т-62. Також – 610 бойових машин піхоти типів БМП-1 та БМП-2, і 300 бронетранспортерів типів БТР-50 та БТР-60.
Іранські сухопутні війська мають близько 300 САУ, із яких 60 самохідних артустановок 2С1 "Гвоздика". Також – понад 2 тисячі стволів буксированої артилерії, із яких 540 гаубиць Д-30 калібру 122 мм, аж 985 гармат М-46 калібру 130 мм та 30 гаубиць Д-20 калібру 152 мм. Окрім цього, в наявності також 100 систем БМ-21 "Град".
В плані зенітної артилерії – теоретично, росіян може зацікавити наявність в Ірану близько 100 одиниць ЗСУ-23-4 "Шилка" та 300 одиниць ЗУ-23-2.
Але також не варто виключати, що орків зацікавить і наявність в іранців 80 раритетних зенітних установок типу ЗСУ-57-2.
Читайте також: Як швидко приїдуть Т-55 і ПТ-76 воювати проти ЗСУ, і як багато такого "брухту" може бути в РФ
