Воєнно-політична обстановка на Близькому Сході ускладнюється. І в чомусь закономірно, що американські військові експерти на цьому тлі раптом згадали за Каспійську флотилію ВМФ РФ, яка за певних обставин може стати "списом" в Путіна, що "жалитиме" Близький Схід.
У нас про Каспійську флотилію прийнято говорити як про своєрідний резерв Чорноморського флоту РФ. Тим більш, складно так не мислити після того, як російські військові демонстративно у квітні цього року перекинули із Каспію у Чорне море до 10 десантних та артилерійських катерів, щоб наприклад позначити загрозу можливої висадки на Азовському побережжі.
Читайте також: Ведмідь просить не турбувати: нові деталі до стратегічних навчань Росії та Білорусі "Запад-2021"
До того ж – певне таке собі незгладиме враження залишили по собі кадри, коли у жовтні 2015 року ракетні корвети РФ в Каспійському морі виконували бойові стрільби крилатими ракетами "Калибр" по Сирії. І завдяки цьому епізоду, схоже, росіянам вдалось навіяти загрозу, що раз Каспійська флотилія здатна відстріляти мінімум 32 ракети "Калибр" за один залп, то значить ця маса залпу теж може бути застосована для агресії в Чорноморському регіоні.
Однак оглядачі US Naval Institute пишуть, що насправді у Каспійської флотилії зараз дещо ширше завдання – демонструвати військову міць РФ в Каспійському регіоні, намагатись проектувати силу на регіони Перської затоки та Чорного моря, і по можливості – звужувати свободу дій для офіцерів 5-го та 6-го флотів ВМС США.
І як побачимо далі, Каспійська флотилія ВМФ РФ має заширокий спектр завдань, щоб виступати повноцінним інструментом агресії Кремля у випадку "великої війни" у Чорному морі.
Автори огляду відтворюють приблизно таку траекторію подій. На початок буремного 2014 року Каспійська флотилія ВМФ РФ уже мала "ядро" в складі одного сторожового корабля проекту 11661 "Дагестан" та трьох ракетних корветів проекту 21631 – "Углич", "Град Свияжск" и "Великий Устюг", що озброєні крилатими ракетами "Калибр".
Кораблі цих проектів задумані як такі собі "плавучі батареї" для крилатих ракет середньої дальності, перевага кораблів цього типу – переміщатись на різні театри бойових дій по внутрішнім водним шляхам Росії.
Описані вище особливості диктували, що Каспійська флотилія виступатиме як доповнення основних сил під час воєнних операцій Кремля на Близькому Сході. Така оцінка виправдалась, коли росіяни провели стрільби "Калибрами" по Сирії із Каспію восени 2015 року. Ну і також – коли в 2019 році два ракетні корвети ВМФ РФ виконали похід із Каспійського в Середземне море, і зворотньо.
Однак минуло три роки, і Каспійська флотилія почала, назвемо це так, обростати атрибутами "повноцінного" ВМФ (як Чорноморський флот, наприклад). У 2018 році росіяни сформували полк морської піхоти для дій в Каспійському регіоні, до цього там були лише два батальйони "морпіхів".
У тому ж 2018 році росіяни також перекинули на Каспій дивізіон протикорабельних комплексів "Бал", ймовірний склад – дві батареї по дві машини з пусковими установками кожна, сумарний залп – 32 ракети. До цього моменту РФ зовсім не мала в Каспійському регіоні наземних протикорабельних комплексів.
А в грудні 2020 року стало відомо, що Міноборони РФ створює підрозділи морської авіації в складі Каспійської флотилії. Для початку – мають бути передані армійські гвинтокрили Ми-8 та гвинтокрили Ка-27, у перспективі – літаки-амфібії Бе-200.
З чим пов’язана така активність? Процес розподілу кордонів акваторії Каспійського моря між країнами регіону йде, м’яко кажучи, занадто складно для Кремля.
Наприклад, лише у 2018 році РФ, Азербайджан, Іран, Казахстан і Туркменістан уклали рамкову Конвенцію про правовий статус Каспійського моря. Сторони формально домовились про межі акваторій, про те, що біоресурси Каспію спільно використовуватимуть усі країни регіону, поклади енергоресурсів на шельфах – кожна країна використовує у межах своєї акваторії.
Якраз найбільш чутливі моменти не лишились врегульовані, наприклад – а як накреслювати межу на підводному шельфі, аби одна країна не зазіхала на поклади вуглеводнів іншої країни.
Виходить щось на кшалт, що РФ вирішила підмінити дипломатію у питаннях Каспію "Калибрами", протикорабельними комплексами та морською піхотою.
Але ж суперники в регіоні відповідають Кремлю взаємністю. Наприклад, той же Азербайджан, котрий формально демонструє "доброзичливі" відносини із РФ, а по факту – із 2014 року збудував одразу 12 сторожових кораблів, озброєних керованим ракетним озброєнням, явно для захисту вод від "доброзичливого сусіда".
І цей огляд варто завершити такою редукцією: якщо Україна бажає, щоб Каспійська флотилія не змогла стати ще одним повноцінним інструментом агресії Кремля в Чорному морі, варто активізувати військово-технічну співпрацю із тим же Азербайджаном. Особливо, якщо Баку досі має інтерес до організації спільного виробництва тих же Ан-178.
Читайте також: Вперше з тим самим: у Росії вкотре хизуються скрещуванням протитанкової "Хризантеми" з гелікоптером Мі-28НМ
