Хоча загроза тут є. Вона - у активному розвитку армійської авіації (АА) РФ як такої.
Насправді вперше Мі-28, який озброїли ракетами 9М123М комплексу "Хризантема-ВМ", показали ще чотири роки тому - на військово-технічному форумі "Армія-2018". Відтоді жодних змін з проєктом не сталося. У 2021 році скрещування "Нічного мисливця" та ракетного комплексу "Хризантема-ВМ" подається з тим же самим описом.
Читайте також: Росія вперше демонструє нову далекобійну ракету для гелікоптерів: українська відповідь запізнюється
Заявлено, що ракета 9М123М від комплексу "Хризантема" дозволить збільшити дальність ураження броньованих цілей з гелікоптеру до 10 км. (хоча не виключено, що ці дані є завищеними).
Сама ракета має двоканальну систему наведення - радіолокаційну та лазерну.
Для організації лазерного променевого каналу вертоліт оснащується модифікованою оглядово-прицільною станції ОПС-28М, яка спроможна застосовуватись для наведення ракет як комплексів "Хризантема-ВМ", так і "Атака-ВМ".
А от радіолокаційне наведення "хризантемівських" ракет 9М123М забезпечується за допомогою підвісного контейнеру з РЛС.
Ця підвісна РЛС наведення для ракет 9М123М виглядає як достатньо громіздкий пристрій, що однозначно негативно впливатиме на аеродинаміку машини.
Також зрозуміло, що застосування цього зразка озброєння потребуватиме додаткового часу для установки контейнеру, додатковго налаштування комплексу керованого озброєння в залежності від типу ракет.
Все це разом, звісно, буде погіршувати оперативність вертолітних підрозділів при зміні боєприпасів, завдань та тактичної обстановки.
Нині для оснащення армійської авіації РФ застосовується широка номенклатура комплексів керованого озброєння - з аналогічними принципами наведення і схожими характеристиками. Це "Штурм", "Атака", "Вихрь", тепер - "Хризантема".
Але при цьому, як і з усіма іншими зразками далекобійного керованого озброєння, система наведення ракет 9М123М прирікає екіпаж гелікоптеру Мі-28НМ бути гарною ціллю для противника. Бо оператор має супроводжувати ракету до її влучення у ціль, активні маневри гелікоптером у цей час неможливі. У жодному зі зразків керованого озброєння для АА РФ принцип "вистрілив-забув" не реалізований.
Разом з тим, слід зазначити, що Росія приділяє значну увагу розвитку власної армійської авіації, а також оснащенню своїх військових гелікоптерів новими засобами враження.
Так, на тому ж форуму "Армія -2021" була продемонстрована легка багатоцільова керована ракета, що також позиціонується як озброєння для гелікоптерів.
Ракета "Виріб 305" спочатку була розроблена для оснащення спеціальних варіантів вертольотів Мі-8 (Мі-8МНП-2 та інших) авіації ФСБ.
Серійне виробництво ракет було розпочато у 2016 році, після чого ракета почала також закуповуватися для вертольотів армійської авіації ВКС Росії. Зараз ЛБКУ розглядається як один з основних видів керованого озброєння модернізованих вертольотів Мі-28НМ і Ка-52М ВКС РФ.
Ще повідомлялося про можливість оснащення вертольота Мі-28НМ керованою ракетою "повітря-повітря" Р-74М (дальність до 40 км). Це дозволить Мі-28НМ обстрілювати навіть літаки.
Довідково:
У бойовому складі АА 585 верт., у т.ч. 273 ударних (80 Ка-52, 91 Ми-28Н/УБ, 30+ Ми-35М, 72 Ми-24П), 296 транспортно-бойових (201 Ми-8АМТШ, 95 Ми-8МТВ-5) та 13 важких транспортних Ми-26/26Т.
Ударні вертольоти становлять 47%. Бригади та полки АА вже на 88% оснащені новими вертольотами, а частка Ми-28Н та Ка-52 серед ударних вертольотів – 63%.
На українському напрямку (Південний ВО та ЗВО) знаходиться 2/3 російських вертольотів
За 2011-2020 рр. збройні сили РФ загалом отримали до 700 нових вертольотів, хоча програма ДПВ-2011-2020 намічала постачання 1100 вертольотів (тобто була виконана на 64%).
Нестачею 400 вертольотів пояснюється те, що не були створені 5 нових армійських вертолітних полків, а наявні бригади та полки доки не укомплектовані за штатом. Проте до 2028 р у РФ заплановано завершити створення потужної та збалансованої АА, оснащеною сучасними вертольотами.
Слід визнавати, що, попри зрив з постачанням нових гелікоптерів, АА Росії має значні бойові можливості, а її угруповання, розгорнуті проти України, великі та переоснащені сучасними вертольотами. У перспективі ця загроза ще більш зросте.
Тож розвиток систем протиповітряної оборони, насичення новими зразками мобільної ППО механізованих та танкових підрозділів - одне з завдань, яке має вирішуватися у ході подальшої модернізації Збройних Сил України.
Читайте також: Черговий етап випробувань Мі-2МСБ завершено: ЗСУ фактично отримали новий навчально-бойовий вертоліт
