Легка багатоцільова керована ракета позиціонується як озброєння саме для гелікоптерів. У російських джерелах стверджується, що ракета "Виріб 305" спочатку була розроблена для оснащення спеціальних варіантів вертольотів Мі-8 (Мі-8МНП-2 та інших) авіації ФСБ.
Серійне виробництво ракет було розпочато у 2016 році, після чого ракета почала також закуповуватися для вертольотів армійської авіації ВКС Росії. Зараз ЛБКУ розглядається як один з основних видів керованого озброєння модернізованих вертольотів Мі-28НМ і Ка-52М ВКС РФ.
Читайте також: Українські авіаційні ракети з новими ГСН від компанії "Радіонікс" полетять на експорт
Ракета запускається з вертольотів з пускових пристроїв АПУ-305, розрахованих на одну або дві ракети.
Система наведення ракети - комбінована. На маршовій ділянці - інерційно-супутникове наведенння. Для наведення на захоплену ціль застосовується тепловізійна головка самонаведення.
Ракета супроводжується по радіоканалу і на кінцевій ділянці наведення можливо перенацілювання екіпажем вертольота. Штатним режимом застосування є пуск по візуально видимій цілі.
Стверджується, що нова ракета застосовувалася з вертольотів Мі-28Н і Ка-52 в бойових діях в Сирії. Є єкспортна версія ЛБКР під індексом 305Е. Вона має масу 105 кг, довжину 945 мм, діаметр корпусу 200 мм. Маса уламково-фугасної бойової частини 25 кг. Твердопаливний двигун забезпечує швидкість польоту до 250 м/сек, заявлена керована дальність стрільби до 14500 м, висота польоту від 100 до 600 м.
Оснащення гелікоптерів новим ракетним озброєнням є трендом, слідувати якому кожна країна намагається з огляду на свої можливості. Так, Україна нині має два проєкти, які реалізуються з використанням керованих ракет від ДержККБ "Луч".
Так, комплекс керованого озброєння для гелікоптера Мі-8 від ПрАТ "Рамзай", розроблений в партнерстві з підприємствами ДК "Укроборонпром" (ДП "Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад", ДККБ "Луч" ), дозволяє застосовувати ракети РК-2В з дальністю до 8 км.
У свою чергу, у жовтні 2019 року, під час виставки "Зброя та Безпека-2019", ДККБ "Луч" презентувало нову ракету РК-10 калібру 170 мм з дальністю до 10 км.
За словами представників київського КБ, ця ракета створювалася в спільному проекті, що складається з модернізованого "Мотор Січ" гелікоптеру Мі-8МСБ-В, новітньої керованої ракети від КБ "Луч" та оптико-прицільної станції, розробленої на Ізюмському приладобудівному заводі.
За словами представників київського КБ, ця ракета створювалася в спільному проекті, що складається з модернізованого "Мотор Січ"
Проте наприкінці квітня 2021 року Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч" Олег Коростельов повідомив, що випробування вітчизняної системи з керованими ракетами "Бар‘єр-В", які наразі проводяться з гелікоптерами Мі-8МСБ (це перший проєкт) оборонним відомством не фінансуються.
"Я повинен сказати, що на жаль, ця робота не стоїть в позиції державного замовлення. Вона поки просувається за рахунок оборотних коштів КБ "Луч", "Мотор Січ", "Фотоприлад" та підприємства "Рамзай", - розповів Олег Коростельов.
Він припустив, що така ситуація склалася через певні очікування українських військових щодо можливих постачань аналогічних й вже випробуваних зразків, що застосовуються в країнах НАТО.
При цьому показово, що всі "ударні" проєкти в Україні відпрацьовуються під гелікоптер Мі-8, а Мі-24 поки стоїть осторонь від цих зусиль.
"Коли ми говоримо про Мі-24, тобто про бойовий гелікоптер, так ось, він ніким не виставляється ні на державне замовлення (його модернізація), ні на його переозброєння.
Цілком можливо, замовник (Міноборони України) веде переговори з якимись іноземними фірмами (як-то оборонні компанії з Ізраїля, Франції або Британії, про перемовини з якими щодо модернізації Мі-24 ЗСУ періодично повідомляють у ЗМІ), але я вважаю - краще мати своє, яке не гірше. Можна навіть влаштувати змагання. Ось я не боюся цього, тому-то швидше за все ми в цьому переможемо!", - наголосив тоді Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч".
"Всі думають, що "закордон нам допоможе", а саме думають, що будуть і чиїсь ракети на Ми-24, чиїсь прицільні системи й так далі. Хоча, ми вже практично довели, що і наша оптико-прицільна станція, і ракети достатні, щоб забезпечити сучасні вимоги", - відзначив Олег Коростельов.
Він також висловив впевненість, що вітчизняний комплекс для модернізації ударних гелікоптерів не гірший за західні аналоги й цілком підходить до українських умов та реалій.
Читайте також: Без бази: чому Україна критично відстає у створенні бойових безпілотників
