Голова воєнного комітету НАТО адмірал Роб Бауер повідомив поточні ціни на звичайні артилерійські 155-мм боєприпаси, які дійсно можуть просто шокувати. Бо за його словами тепер цінник на них становить 8000 тисяч євро за один боєприпас.
Такий "прайс" значно вище за поточні оцінки, які були сформовані на основі контракту Rheinmetall за минулий рік, за ним один 155-мм снаряд коштував 3,3 тисячі євро. Але слова військового цитує Reuters, тому навряд мова йде про описку.
Читайте також: Що зараз в РФ по десантним військам, і який мобрезерв
Причини такого галопу ціни з 2 тисяч євро на рівні 2021 року у чотири рази цілком зрозумілі: потреба у величезній кількості артилерійських боєприпасах на фоні їх доволі малого поточного виробництва. Тобто - дефіцит.
З боку Defense Express, зазначимо що у ситуації "великих цифр", за поточною ціною використання звичайних артилерійських боєприпасів взагалі потребує оцінки доцільності. Якщо брати існуючі нормативи витрат боєприпасів на типові цілі, то для гарантованого подавлення такої типової цілі взводний опорний пункт "паспортна" кількість снарядів визначена у розмірі 1800 одиниць - це для 152-мм боєприпасів за радянською нормою.
У країнах НАТО використовується інша методологія, також треба врахувати більшу потужність 155-мм снаряда, а також сучасні методи корегування вогню. Але навіть якщо нормативна витрата буде зменшена до 1000 одиниць, то це все одно за поточними цінами - 8 млн євро (8,6 млн доларів). А за ці кошти можна придбати вже 47 високоточних Excalibur, або 38 ракет GMLRS до HIMARS, в обох випадках ціни вказані для експортних контрактів на основі граничних цін від агенції з оборонної співпраці США (DSCA).
А якщо ціна продовжить зростати, то для порівняння можливо буде почати порівнювати із ціною вже на крилаті ракети. Але проблема в тому, що виробництво Excalibur та GMLRS, як і будь-якого високоточного озброєння ще менше і воно, як мінімум в осяжній перспективі, не може замінити звичайний артилерійський вогонь.
Ще один вкрай важливий момент, на якому наголосив Роб Бауер - дійсна уніфікація 155-мм боєприпасів усіма їх виробниками. На жаль видання не наводить детальну розшифровку цієї озвученої проблеми, хоча за словами посадовця зараз фактично є 14 типів несумісних один з одним 155-мм боєприпасів.
Водночас основні країни виробники артилерійських боєприпасів з членів НАТО декларують повну суміність на основі Joint Ballistics Memorandum of Understanding, яке зобов'язує випускати сумісні для 155-мм артилерії з довжиною ствола 39 та 52 калібри боєприпаси.
Можливо мова йде про ту саму проблему, на якій наголосив ще у жовтні 2022 року заступник міністра оборони США Вільям ЛаПлант. Тоді він зазначив, що 155-мм боєприпаси виробництва різних країн не сумісні один з одним за компонентами. Тобто умовно американський M795, німецький DM-121 та французький OE 155 56/69 можуть бути не сумісними за технологіями виробництва, а також, цілком можливо, за підривачами та вишибними зарядами.
І якщо перше лише впливає на можливість загального уніфікованого масштабування виробництва, то друге вже на питання уніфікації на полі бою. А те, що про цю проблему продовжують лише говорити через рік після того, як вона стала публічною - прямо вказує, що поки "віз і нині там".
Читайте також: Ракета "Союз" з ФАБ-9000: у чому полягає дегенеративна ідея Рогозіна і чому це більше ніж чергове "пробите дно"
