З огляду на все, РФ все ж таки могла використати морський дрон для удару по мосту через Дністровський Лиман у Затоці Одеської області.
Про це, певною мірою, може говорити повідомлення від Генштабу ЗСУ, який повідомив про розмову Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного із головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі. Зокрема певна частина розмови була присвячена саме цьому питанню.
Читайте також: Скільки зараз коштує сучасний БТР: приклад Румунії, яка замовляє 150 Piranha V
"Поділився занепокоєнням у звʼязку з використанням росією морських надводних дронів, що створює загрозу цивільному судноплавству в Чорному морі", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, що раніше відео з атакою неідентифікованого надводного дрона-камікадзе моста не було підтверджено.
Хоча вважати те, що у РФ не зможуть "надихнутися" українською розробкою, яку ще у вересні викинуло на берег в окупованому Криму було доволі оптимістично.
Водночас в цій ситуації залишається три складових такого дрона, які у будь-якому випадку вимагали від РФ власного рішення. Мова йде про доволі тісно пов'язаний між собою комплекс рішень зі зв'язком, навігацією та засобом підриву. І від цих рішень залежить реальний ступінь загрози.
Зокрема, український дрон використовує доволі потужний канал передачі даних, включно із трансляцією зображення з камер, що дозволяє керувати ним вручну під час атаки навіть рухомої цілі. Чи є така система у російського дрона - невідомо, бо наразі є інформація лише щодо атаки стаціонарного об'єкта.
Водночас двосторонній зв'язок дозволяє реалізувати систему із підривом за командою від оператора. Враховуючи те, що дрон вибухнув під прольотом, а не від спрацювання контактного детонатора, це може бути свідченням того, що й у російському дроні використовується двосторонній канал передачі великих обсягів інформації. Зазначимо, що для цього, окрім супутникового каналу, у РФ є відпрацьована система із ретрансляцією сигналу за допомогою БПЛА.
Альтернативою може бути підрив дрона у випадку знаходження у відповідній точці координат. Але це певною мірою доволі ненадійна система розрахована на відсутність у районі цілі засобів РЕБ, направлених саме на глушіння чи підміну супутникової навігації.
Ще одним варіантом є використання неконтактного магнітного детонатора. Останній дозволяє здійснити підрив під час проходження поряд із великим металевим об'єктом. Але, з огляду на все, найбільш вірогідним є використання класичної схеми із дистанційним керуванням морським дроном та двостороннім каналом передачі даних з метою забезпечення комплексного рішення з керування, контролю та підриву дрона.
Також зазначимо, що захист від цієї загрози цілком можливий доволі примітивними методами - боновими загородженнями. Водночас захисту ними потребує не тільки об'єкти, які знаходяться на березі моря, а й на річках до яких має доступ РФ, включно із Дніпром.
Читайте також: Рашисти знову згадали про свої ПКР "Оникс", а також скинули бомби на Зміїний зі своїх Су-24М
