Одразу дві країни Швейцарія та Індонезія можуть стати новими покупцями французького винищувача Dassault Rafale. Принаймні саме така інформація з’явилась у ЗМІ цих країн за останні декілька днів.
Якщо ця інформація подтвердиться твердими замовленнями (а чекати у випадку Щвецарії - лише лічені дні), то Dassault поповнить свій кошик іноземних замовлень на понад 60 одиниць Rafale.
Читайте також: ВПС Франції пересідають на новітній Rafale F3-R: які бойові можливості дає цей літак
А загальна кількість законтрактованих літаків на найближчі роки, враховуючи замовення Єгипту, Хорватії, Греції та Індії, сягне понад 150 винищувачів. І це остаточно виведе Rafale з ролі постійного "аутсайдера". Як це вдається Франції - у матеріалі Defense Express.
Швейцарія: Rafale проти Eurofighter F/A-18 та F-35
Щвейцарське видання Le Matin пише про певні витоки з Федерального департаменту оборони, захисту населення і спорту Швейцарії, які вказують на вибір саме Dassault Rafale, який конкурує з Eurofighter Typhoon, F/A-18 Super Hornet та F-35 у рамках замовлення 30-40 літаків за 5,5 млрд євро.
На думку місцевих журналістів про це говорить ряд опосередкованих "сигналів". Наприклад, голова оборонного відомства Віоли Амхерд у якості прикладу нового озброєння, що посилить обороноздатність країни, навела саме Dassault Rafale.
Що більше, Швейцарія на початку квітня підписала контракт на 142 млн євро з французькою Thales на постачання системи повітряного огляду SkyView, яка є одним з елементів посилення протиповітряної оборони країни.
І хоча ця система може працювати з будь-якими винищувачами, проте SkyView цілком може бути частиною "пакетної домовленості" з Францією.
Зазначимо, що остаточне рішення про вибір винищувача має бути оголошене вже 23 червня, що фіналізує тендер, який був оголошений у 2020 році після проведення референдуму на якому 50,1% швейцарців проголосували за оновлення авіапарку власних ВПС. І цілком можливо, що враховуючи лічені дні до оголошення результатів, насправді у міноборони Швейцарії рішення вже прийнято.
Водночас, одним з головних претендентів у тендері все ж таки доволі часто називали американські літаки. На користь F/A-18E/F Super Hornet говорить історія експлуатації ВПС Швейцарії його минулої версії F/A-18C/D - тобто можливість використання тієї ж інфраструктури та значна економія на перенавчанні пілотів. Водночас для продажу F-35 у Lockheed Martin погодились на локалізацію виробництва комплектуючих.
У будь-якому випадку вже через дев’ять днів стає зрозумілим - наскільки припущення швейцарського видання виявиться реальними.
Індонезія: Rafale проти Су-35
Водночас в іншому куточку світу - в Індонезії, також зацікавились Dassault Rafale. Індонезійське профільне видання Airspace review пише, що оборонне відомство країни підписало з французькою компанією попередній контракт на 36 винищувачів.
Ця домовленість є основою для твердого контракту, про який почали говорити ще у грудні 2020 року, після зустрічі міністра оборони Індонезії Прабово Субіанто зі своєю французькою коліжанкою Флоранс Парлі. Сума цієї угоди не розголошується, проте вона навряд чи буде меншою за можливий швейцарський контракт.
Загалом це рішення Джакарти є доволі болісним для Російської Федерації, яка вже розглядала Індонезію, як свій ринок збуту. Але підписаний у 2018 році контракт на 11 одиниць Су-35 за 1,14 млрд доларів був скасований через санкції проти Кремля.
Це навіть зумовило початок "експресс-пошуку" можливих альтернатив, мова йшла навіть про готовність придбати вживані Eurofighter Typhoon у Австрії.
Водночас Франція активно демонструє можливість постачати свої Rafale у доволі короткі строки, включно шляхом виводу винищувачів зі складу своїх ВПС та модернізації вже вживаних літаків для замовника.
Прорив Rafale
Таким чином за останній рік Rafale дійсно здійснив прорив на міжнародному ринку. Після того, як Хорватія доволі несподівано зробила замовлення на 12 одиниць Rafale, Греція на 18 винищувачів, а Єгипет додатково закупив 30 літаків, портфель замовлень Dassault у найближчі роки може становити вже понад 120 машин лише для нових іноземних замовників.
До цієї цифри необхідно додати й 36 Rafale для Індії, половина з яких вже передана замовнику у рамках контракту на 7,8 млрд доларів, який розрахований до 2022 року. А також контракт з Катаром на стільки ж літаків, з яких поставлено вже понад 20 одиниць.
Проте зараз Dassault бере участь і у ще одному тендері - мова йде про Фінляндію, яка має намір у рамках тендеру HX Fighter закупити винищувачі на 11 млрд доларів. В ньому Rafale конкурує з Gripen, F-35, F/A-18 та Eurofighter. І враховуючи несподівані контракти з іншими країнами, доволі необачно буде відкинути шанси Франції здобути й це замовлення.
Водночас секрет успіху Rafale все ж таки відносно зрозумілий. По-перше, Dassault довів свій винищувач до версії F3R. З головних нововведень - літак отримав нову радарну систему RBE2 AESA, оновлений комплекс РЕБ Spectra, а також далекобійну ракету Meteor MBDA з дальністю польоту понад 100 км. І це вже дозволяє йому конкурувати з іншими літаками покоління 4+.
По-друге, у контрактах з іноземними країнами Париж пропонує купити не тільки абсолютно нові винищувачі, а ще й вживані, які знаходяться у ВПС Франції та пройдуть модернізацію до рівня F3R. Це значно зменшує не тільки їх ціну, але і строки очікування нових літаків. Принаймні саме на такий крок погодились у Греції та Хорватії.
По-третє, Франція може собі дозволити надавати кредити. Наприклад, у контракті з Єгиптом на 4 мільярди євро за 30 машин, саме неоголошені кредитні умови могли стати важливим фактором.
Ще один фактор - Dassault Rafale є повністю французьким винищувачем і його закупівля не залежить від настроїв третіх країн, які можуть заблокувати постачання критичних комплектуючих і тим самим вкрай ускладнити отримання літаків.
Наприклад, якщо вибір країни припадає на шведській Grippen від Saab, то треба враховувати, що в ньому встановлений американський двигун F414G від General Electric.
І нарешті, приклад Індії, Єгипту та Індонезії, говорить, що країни які у Росії розглядали як гарантовані ринки збуту своїх "МиГ" та "Су", відмовляються від співпраці з Кремлем через санкції та шукають альтернативи.
Саме тому Dassault може цілком грати на цих факторах в залежності від необхідності. Одним - запропонувати кредити та вживані літаки після модернізації. Іншим - зробити акцент на постачанні машин не через абстрактних п’ять років, а вже буквально "завтра". А для когось стати єдиним варіантом для того, щоб не співпрацювати з Кремлем, але і не залежати від США.
І саме такі підходи демонструють, що вибір озброєння для своєї країни це далеко не пряме порівняння тактико-технічних характеристик.
Читайте також: Винищувачі Dassault Rafale офіційно не пропонували: Олександр Миронюк розповів про плани переоснащення ПС ЗСУ
