Новий оборонний пакет від США цікавий не тільки тим, що в ньому таки з’явилися довгоочікувані БМП Bradley, але й аж двома ракетами, які вперше отримають наші Збройні Сили – Sea Sparrow та Zuni.
Передусім, що варто сказати в контексті постачання цих ракет – це те, що в США, з огляду на успішну інтеграцію протирадіолокаційної ракети HARM в радянські винищувачі, вирішили продовжити цю традицію і з іншими ракетами, а також з керованими авіабомбами JDAM.
Читайте також: У США знайшли нові задачі для своїх ракет HARM, якими ЗСУ нищать ППО окупантів з МіГ-29 та Су-27
Щодо безпосередньо ракет, які є в новому пакеті, то одна з них, а саме Sea Sparrow, допоможе вирішити проблему дефіциту ракет ЗРК "Бук", і в ЗМІ вже навіть підказали, як саме ці ракети могли б бути адаптовані під радянську зброю.
Більш "таємничими" є й пункт з ракетами Zuni, яких нам передають аж 4 тисячі одиниць. "Таємничим" – бо поки що залишається незрозумілим, як саме ці ракети будуть адаптовані для використання нашою авіацією.
І "підказок" щодо цього нам не дають навіть у Пентагоні. Бо на питання про те, наскільки важко було модифікувати ці ракети для радянської авіації, відповідь від помічника міністра оборони США Лори К. Купер прозвучала так: "Я думаю, що довіряю нашим інженерам, і я точно довіряю українським інженерам. Отже, вони зробили це успішно. І, знаєте, це те, що можливо".
Та й загалом у Пентагоні про ракети Zuni були досить небагатослівні – відзначили, що ЗСУ дуже ефективно використовували ракети HARM з МіГ-29, і що Zuni – це одна зі "спроб допомогти їм [Україні – прим. DE] допомогти зробити наявний парк літаків максимально ефективним". А також зауважили, що ця ракета посилить як літаки, так і гелікоптери.
Раніше ми вже розповідали, що 127-мм некеровані авіаційні ракети класу "повітря-поверхня" Zuni – це, по суті, майже аналог ракет типу С-13 чи С-25, втім цікавіший за своїми ТТХ, зокрема за дальністю у 8 км. Розробка цієї ракети розпочалася ще у 1950-х роках, а на озброєння була прийнята у 1957 році. Ракета Zuni була розроблена як модульна система, що дозволяла запускати різні типи боєголовок і підривачів, зокрема і безконтактного підривача, оскільки спершу ракета призначалася для використання як зброї "повітря-повітря".
Для запуску Zuni тестували низку різних пускових установок, однак найбільш популярними для цих ракет стали чотиритрубні блоки LAU-10 / A. Вперше ракети Zuni були випущені в бою літаками F-86F Sabre повітряних сил Пакистану під час війни з Індією у серпні-вересні 1965 року. Також ця ракета активно використовувалася під час війни у В’єтнамі.
До речі, у контексті цієї ракети варто також згадати ось що – з 2006 року північноамериканський підрозділ MBDA за власної ініціативи запустило проект створення Laser-Guided Zuni Rocket на кшталт системи Advanced Precision Kill Weapon System. Модернізована ракета складалася з нової секції наведення і управління WGU-58/B, що кріпилася до передньої частини Zuni. У 2009 ракета успішно пройшла випробування як по нерухомих, так і по рухомих цілях, а випробувальний політ з бойовою частиною відбувся у вересні 2010 року.
Читайте також: Російський аналог JDAM: звідки взявся, наскільки реальний та як у РФ тим самим розписались у безпорадності "Гефеста"
