xcounter
#

Що можливо зробити з Leopard 1 для ЗСУ та як навіть "мотлох" перетворити на ефективне озброєння

Попри вік Leopard 1 ще у строю, зокрема у Туреччині
Попри вік Leopard 1 ще у строю, зокрема у Туреччині
27331

Leopard 1 можливо оцінювати по різному, але точно, не як "сучасний танк", щоправда на цю машину можливо подивитися під іншим кутом зору й побачити в ньому дещо дійсно потрібне для ЗСУ

Після того, як німецький уряд схвалив продаж до України танків Leopard 1 від компаній Rheinmetall та Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft, як повідомив Spiegel, головним питанням залишається, що саме робити з цими машинами. Особливо враховуючи те, що окрім німецьких компаній ці машини можуть надходити й від інших джерел, зокрема з Бельгії та Данії.

Справа в тому, що Leopard 1 це танк, який точно ніяким чином неможливо характеризувати епітетом "сучасний", бо з'явився на озброєнні Бундесверу він ще у 1965 році. Більше того, реальна бойова ефективність цієї машини буде напряму залежати від версії, бо за час свого існування він пережив цілий ряд модернізацій.

Читайте також: Чи можуть дрони-камікадзе послати вслід за "Москвою" всі кораблі росіян з "Калібрами"

Defense Express вже присвятив питанню чи варто вважати Leopard 1 потрібним, чи це все ж таки "мотлох" окремий матеріал. І, якщо максимально скоротити пояснення, то реальну бойову ефективність, звісно з великою кількістю "але", може продемонструвати лише остання версію Leopard 1A5, що з'явилась у 1987 році. Головна причина - комп'ютеризована система керування вогнем EMES 18 з тепловізійним прицілом, яка створена на основі системи Leopard 2.

Але якщо мова піде про старіші версії, включно з модернізацію Leopard 1A2 та A3A1 в яких вже є низькорівневий нічний приціл за західними технологіями кінця 70-х років, але немає EMES 18, загальна бойова ефективність машини значно нижча. Водночас лише перевага у дальності ураження противника дозволяє якось компенсувати головний недолік Leopard 1 - низький рівень захисту, який у "базі" становить лише до 70 мм гомогенної сталі.

Саме тому під час кожної модернізації захист намагались підтягти шляхом додаткового бронювання. Але важко бронювати те, що фактично немає захисту і створювалось за концепцію 50-х років минулого сторіччя, коли на заході ще не була розроблена броня типу Chobham. Зокрема, фактичні однолітки Leopard 1, французький AMX-30 (в експлуатації з 1967 року) та американський M60 (з 1960 року) також не відрізняються рівнем бронювання, лише у Британії схопили вірну концепцію та у 1965 році почали виробництво 55-тонного Chieftain, який був на 10-15 тонн важчий за однокласників, але вже мав більш-менш пристойне бронювання.

Leopard 1A5
Leopard 1 створювався за іншою концепцією, фактично - мобільної протитанкової гармати

І питання - що ж робити з Leopard 1 залишається, звісно, якщо не брати те що є, й в тому вигляді, як є. Перше, що спадає на думку - додаткове бронювання. На жаль, окрім "обварити" динамічним захистом та/або встановити модулі із керамічним бронюванням, варіантів немає.

Інший шлях змиритися з тим, що мова йде про "танк без броні" й озирнутися на те, що роблять інші з Leopard 1. Наприклад, поставити нову башту. Такий варіант пропонує бельгійська John Cockerill, яка вперто йде шляхом інтеграції нових башт до існуючої техніки. У Leopard 1 вони пропонують встановити башту Cockerill 3105.

Cockerill 3105 Leopard 1A5
Башта Cockerill 3105 на Leopard 1A5 (фото: EDR Magazine)

А це вже автомат заряджання, панорама командира та комплект із сучасних засобів прицілювання та системи управління вогнем. Щоправда, такий варіант передбачає певну милицю із підйомом самої башти, або переконструювання Cockerill 3105 з метою зменшення її внутрішніх розмірів. При цьому завдяки кутам підйому гармати до 45 градусів такий Leopard 1 можливо перетворити на ерзац-САУ.

Але необхідно розуміти, що такий сценарій потребує проведення повної модернізації та часу на її здійснення, включно з технологічними циклами виготовлення нових башт та проведення всіх інших робіт.

Водночас, якщо мова все ж таки пішла про такий рівень переробки, то можливо розглянути варіант із повним переформатуванням машини на таку, де броня вже не буде мати вирішального значення. Наприклад у самохідній артилерії, де достатньо захисту від уламків, а мобільність Leopard 1 дасть перевагу.

І об'єктивно значно простішим варіантом може бути не спроба переробити Leopard 1 на гаубичну САУ, а самохідну мінометну установку. Найлегшим для цього варіантом може бути встановлення вже існуючих мінометних систем, наприклад, артилерійської частини від польського M120 Rak чи Patria Nemo, або взагалі двоствольних Mjolner.

За складністю та строками реалізації такий варіант навряд складніший та довший за проєкт John Cockerill, окрім того базується на вже серійних виробах. І у випадку з версію Leopard 1 ниже за A5 такий сценарій виглядає значно кращим за отримання машин з більш ніж спірною боєздатністю.

Водночас вирішальним питанням є що краще: отримати танки, які не відповідають сучасним вимогам поля бою для того, щоб деякі підрозділи лише отримати "танки", або вкластися, у будь-якому випадку, у довгостроковий проєкт з отримання більш ефективних систем, але значно пізніше.

Читайте також: Пакет допомоги США на 2,175 млрд доларів з GLSDB й не тільки: детально та уважно про строки