Російська "Об'єднана авіабудівна корпорація" (ОАК) призупиняє випробувальні польоти пасажирського літака Іл-114-300 до з'ясування причин катастрофи транспортного Іл-112В, оскільки обидва літаки використовують турбогвинтові двигуни ТВ7-117СТ (на Іл-114 встановлена цивільна версія ТВ7-117СТ-01).
"Потрібно проаналізувати деталі й обставини події з Іл-112В, включаючи аналіз об'єктивної інформації з бортового самописця. Таким чином, випробування дослідного літака Іл-114, обладнаного схожою силовою установкою, якийсь час не проводитимуться. Комісія з розслідування події тільки приступила до роботи. Робити висновки ще зарано", - повідомили в ОАК.
Читайте також: Деградація школи: нових транспортних Іл-112В для російського десанту не буде
Російські ЗМІ навіть повідомили про заборону перельоту дослідного зразка Іл-114-300 для участі в міжнародному форумі "Армія-2021" на аеродром Кубинка.
Схожа ситуація виникла і з іншою новою машиною - багатоцільовим гелікоптером середньої дальності Мі-38, який оснащується двома турбовальними двигунами ТБ7-117В. Розробник та виробник цих двигунів компанія "ОДК "Климова" порекомендувала призупинити експлуатацію гелікоптерів.
"У зв'язку з подіями, що відбулися 17 серпня 2021 року при проведенні польоту експериментального повітряного судна - літака Іл-112В, вважаємо за доцільне ухвалити рішення про тимчасове призупинення польотів гелікоптерів Мі-38 з двигунами ТВ7-117В до з’ясування попередніх причин", - йдеться у листі "ОДК "Климова", копія якого з’явилася в мережі.
Проблемні літаки
І військовий Іл-112В, і цивільний Іл-114-300 є нащадками радянської розробки - Іл-114 (виконав перший політ 29 березня 1990 року), який деякий час серійно випускався на авіаційному заводі в Ташкенті (з 1990 року по 2012 там було зібрано 17 машин).
Роботи з відновлення виробництва Іл-114-300 в модернізованому варіанті вже на російському заводі почалися у 2014 році, а першій політ дослідний зразок, що був перероблений зі старого Іл-114 №01-08 (побудований у 1994 році в Ташкенті), здійснив у грудні 2020 року.
Своєю чергою, перспективний військово-транспортний легкий літак нового покоління Іл-112В почали розробляти чи не з початку 90-х. В серію його обіцяють запустити, починаючи ще з 2006 року, але насправді за це взялися лише після вторгнення РФ у Крим та Донбас й розрив економічних зв'язків з Україною.
Після багаторазових перенесень строкі єдиний льотний борт (ще одна машина виготовлена для стендових випробувань) піднявся в повітря 30 березня 2019 року. Однак одразу ж були виявлені недоліки нової машини (першою чергою, критично недостатнє корисне навантаження) й літак почали "облегшувати".
Ця справа затягнулася на два роки й другий випробувальний політ Іл-112В зробив вже наприкінці березня цього року. Після чого начебто почав регулярно літати, а натхнений зрушенням справ з випробуваннями з місця Путін навіть озвучив у травні ц.р. оптимістичну тезу про близьке завершення державних випробувань легкого транспортника Іл-112В й заплановане постачання двох таких літаків вже у 2021 році.
Відомо, що за останні пів року прототип виконав ще вісім польотів за програмою попередніх випробувань і п'ять навчальних польотів. При цьому, різні джерела стверджували, що випробувальні польоти літака неодноразово супроводжувалися різними відмовами й проблемами з двигунами ТВ7-117СТ.
13 серпня ц.р. перший дослідний екземпляр Іл-112В перелетів з воронезького аеродрому ВАЛТ в Жуковський для участі у російському форумі "Армія-2021", (22-28 серпня 2021 року проходить в Кубинці).
17 серпня ц.р. під час виконання тренувального польоту, що став для даного екземпляра 17-м і останнім, літак зазнав аварії при заході на посадку на підмосковний аеродром Кубинка. Перед падінням правий двигун літака загорівся, після чого машина нахилилася на правий борт, стала втрачати швидкість, перекинулася і впала в 1,5 км від смуги аеродрому Кубинка. В авіакатастрофі загинули три члени екіпажу.
Після катастрофи експерти зауважували, що пожежа двигуна зазвичай не є критичною для літаків такого типу і досвідчений екіпаж у звичайних умовах зміг би посадити аналогічну машину.
Проблемний двигун
Перший варіант турбогвинтового двигуна ТВ7-117С, який став в майбутньому основою для розробки сімейства двигунів різного призначення, був розроблений ще при СРСР у 80-х роках. Саме таким двигуном спочатку оснащували Іл-114, але технічні проблеми та вкрай малий ресурс робили його неконкурентоспроможним. В результаті на виготовлені на ТАПОіЧ пасажирські літаки почали ставити Pratt & Whitney 127H.
Проблемний ТВ7-117СТ є третьою, більш потужною версією російського турбогвинтового двигуна й почав розроблятися "ОДК "Климов" у 2014 році, а вже у 2017 його було обрано основним для нових Іл-114-300 та Іл-112В.
Варто відзначити, що колишній головний конструктор ПАТ "Ільюшин (обіймав цю посаду з 2015 по 2019 роки), який свого часу розробив Іл-114, молодший голова технічної ради "Іл" Микола Таліков після катастрофи Іл-112В заявив, що про проблеми з двигуном ТВ7-117СТ вже давно всім відомо.
"Я очікував. Я кілька років кричу, що двигуни - лайно. Що вони підведуть в кінцевому підсумку. Ніхто уваги на нашій славній фірмі не звертає. Сьомий начальник у нас за останні п'ять-шість років, ніхто уваги не звертає. Ось і дочекалися", - прокоментував він катастрофу Іл-112В.
Необґрунтований оптимізм
Водночас владі РФ через відсутність перспектив з придбанням літаків такого типу немає куди подітися і її представники продовжують озвучувати впевненість та позитив.
Днями голова Мінпромторгу Денис Мантуров заявив, що не чекає зміни терміну сертифікації та передачі літака Іл-114 (запланована на 2022 рік) через катастрофу Іл-112В, попри призупинення випробувань.
За словами віце-прем'єра РФ Юрія Борісова програма створення літака Іл-112В буде продовжена. Начебто до випробувань мають під'єднати третій та четвертий транспортники (цікаво, що новини про їх закладку датуються ще 2018 роком, однак ні одного зображення цих літаків за 3 роки в мережі не з’явилося), які будуть побудовані у 2022 році (попри травневу обіцянку Путіна про інші терміни).
А отже, влада РФ все ще розраховує на успішне розв'язання проблеми з заміною українських Ан-24 та Ан-26 своїми "перспективними й повністю виготовленими в РФ" машинами. Навіть попри вже всім зрозумілу втрату компетенцій в розробці таких літаків російськими КБ та великий ризик можливості майбутніх катастроф.
Читайте також: Амбіції та реальність: що відбувається в РФ з виробництвом літаків Іл
