В липні 2024 року Індія на випробуваннях вперше показала прототип легкого танка Zorawar котрийстворювався спеціально для бойових дій у високогірних районах, в умовах потенційної повномасштабної війни проти Китаю.
Проект цієї машини уже привертав увагу тим, що Індії для задоволення своїх потреб виявилось простіше розробити з нуля власний легкий танк, аніж послуговуватись російськими Т-72 чи Т-90, чи ж купувати в РФ по факту "алюмінієву труну" із 125-мм гарматою під індексом 2С25 "Спрут-СДМ". Але до цього моменту в публічному доступі були лише фотографії моделей танка Zorawar.
Читайте також: Скандинавські країни оцінюють перехід на новий калібр 6,8 мм услід за США
Тепер же давайте звернемо увагу на індійський легкий танк Zorawar в іншому ракурсі - що ця машина створена взагалі на базі південнокорейської САУ K9, котра за ліцензією випускається у тій же Індії, що в свою чергу можна вважати доволі цікавим підходом.
Якщо в цьому ракурсі продовжувати далі, то тут нам буде корисна ось ця публікація від Defense News, в якій є додаткові цікаві деталі та акценти по індійському легкому танку Zorawar. Для початку, автори публікації роблять важливий акцент на тому, що індійським інженерам знадобилось усього 2,5 роки з моменту початку розробки, щоб вивести перший прототип на випробування.
Далі є нюанс в тому, що такої прискореності по проекту Zorawar вдалось досягти в тому числі й за рахунок активного використання іноземних технологій. І тут мова не тільки про те, що загалом як платформу було використано САУ K9, але й наприклад, що на цьому танку використана башта від бельгійської компанії John Kockerill із 105-мм гарматою та двигун потужністю 750 к.с. від французької компанії Cummins (така силова установка виготовляється на потужностях в Індії за ліцензією).
Але звісно, окрема заслуга індійських інженерів полягає в тому, що вони зуміли в доволі стислий строк поєднати уже наявні елементи в принципово нову машину. Навіть якщо поки нема підстав очікувати, що Zorawar швидко піде у війська.
За поточними планами індійська армія хоче мати порядка 300 танків цього типу, вже видано замовлення на перші 59 машин. Втім, на даний момент очікується, що Zorawar досягне операційної готовності не раніше 2027 року. Поки що також нема чіткого орієнтиру, скільки може коштувати один індійський легкий танк. Але ще раз наголосимо, що тут цікавим є сам принцип використати САУ як базу для серійної машини.
Бо до цього моменту якщо й були розробки в подібній конфігурації, то там навряд чи йшлось про масовість виробництва. Наприклад, ми розповідали про те, що як деякі країни накреслювали легкі танки на базі САУ 2С1 "Гвоздика", і там згадувалось про сербський проект LT-H із варіантами під 105-мм та 122-мм гармати, та про легкі танки MMT-40 із М’янми.
Читайте також: За 15 років третина війська США може стати роботизованою - від "вірних ведених" до HIMARS та "Реплікант"
