xcounter
#

Як виробництво С-400 реально залежить від санкцій Заходу, і чому Індія "ризикує" не отримати всі замовлені ЗРК

7287
Викатка рашистського С-400 із цехів заводу, ілюстративне фото з відкритих джерел
Викатка рашистського С-400 із цехів заводу, ілюстративне фото з відкритих джерел

Можливо, тут причина насправді не в об’єктивних технологічних обмеженнях, а в суб’єктивних геополітичних умовах, які нав’язує Китай

Командування ВПС Індії заявило, що російський ВПК начебто не зможе цьогоріч виконати "крупну поставку" в інтересах Делі через санкції Заходу. Рашистський "Рособоронэкспорт" в коментарі журналістам Reuters усе заперечив, тому лишається тільки припускати, про яку ж саме "крупну поставку" говорили в індійських ВПС.

Тут насправді може бути лише два варіанти – або поставка комплектуючих до винищувачів Су-30МКИ та МиГ-29К, або ж поставка ще двох полкових комплектів комплексів С-400 із загалом п’яти законтрактованих.

Читайте також: Рашисти "врятували" від нашої ППО мінімум шість Ми-28Н, які завбачливо продали в Уганду
Рашистські С-400 на позиції, ілюстративне фото з відкритих джерел

Якщо мова саме про комплектуючі до літаків, то тут росіяни самі мають інтерес "поставляти палки в колеса" Індії, посилаючись на вигадану причину. Особливо на тлі того, як індійський ВПК почав активно просувати на зовнішніх ринках свій винищувач Tejas як таку собі "заміну" для МиГ-29 чи навіть МиГ-35. Але якщо мова саме про поставку С-400 для Індії, то тут ситуація може виявитись більш неоднозначною.

Почнімо з того, що в плані виробництва цих ЗРК російський ВПК міг залежати від поставок із Заходу не тільки в плані саме комплектуючих, але й в плані "софту" для виробничого обладнання також.

Процес виробництва зенітних ракет 48Н6 до комплексів С-400 на потужностях рашистського ММЗ "Авангард", ілюстративне зображення з відкритих джерел

Наприклад, західні ЗМІ в жовтні 2022 року писали про те, що американська Extreme Networks протягом 2017-2021 року й так в обхід санкцій Заходу продала своє програмне забезпечення та обладнання Московському машинобудівному заводу "Авангард", що є виробником зенітних ракет сімейства 48Н6 до ЗРК С-400.

ММЗ купив зокрема комутатори та "програмні блоки", поставка відбувалась під виглядом "обладнання для виробництва вантажних вагонів". Особливо цікаво, що Extreme Networks при цьому запевняла своїх "російських партнерів" у тому, що їх "софт" не вимагає "сторонніх оновлень", його не можна "вимкнути кнопкою ззовні", тому програмне забезпечення працюватиме за будь-яких умов.

Процес виробництва елементів до рашистських ЗРК С-400 за контрактом з Індією, ілюстративне фото довоєнних часів

Чи застосовується зараз обладнання та софт від Extreme Networks для виробництва зенітних ракет сімейства 48Н6, якими зокрема у січні 2023 року обстріляли Київ – у відкритому доступі даних нема. Зате натомість можемо прочитати іншу цікаву річ про виробництво рашистських С-400 в умовах санкцій Заходу.

За даними The Wall Street Journal, у жовтні 2022 року китайська China Taly Aviation Technologies Corp. зі структури Департаменту обладнання ВПС Китаю поставила рашистському підприємству "Алмаз-Антей" елементи для виробництва радіолокаційної станції 96Л6Е, що входить до складу комплексу С-400. З чого як мінімум можемо зробити припущення, що якщо постачання із країн Заходу важливих комплектуючих для виробництва ЗРК цього типу було заблоковано, то росіяни "імпортозаміщались" за рахунок поставок від держкомпаній КНР.

Рашистські С-400 на позиції, ілюстративне фото з відкритих джерел

Наскільки таке "імпортозаміщення" справді було широким, даних для оцінки поки що нема. Але ми уже можемо будувати припущення, що реальною причиною проблем із поставкою С-400 для Індії могли стати "побажання" Китаю, який не хоче, аби його противник посилювався за рахунок російської зброї. І який тепер має для цього усі важелі впливу.

Читайте також: Компанія з ПАР робитиме в ОАЕ лопаті до Ми-17 та Ми-24 в Африці, але в цій схемі "все надто гладко"