xcounter

Carl Gustaf та інші: які проєкти мають Україна, Польща та Туреччина

2226
Carl Gustaf та інші: які проєкти мають Україна, Польща та Туреччина

Defense Express публікує фінальний матеріал із серії "Carl Gustaf та інші: як розробники світу шукають оптимальні шляхи посилення потенціалу піхоти на полі бою"

Перша частина матеріалу: Carl Gustaf та інші: як розробники світу шукають оптимальні шляхи посилення потенціалу піхоти на полі бою.

Друга частина матеріалу: Carl Gustaf та інші: від некерованих – до керованих.

Читайте також: Українські тренажери для ПТРК "Корсар" представлені на виставці MSPO-2021 в Польщі

Інші країни також намагаються знайти новий баланс між можливостями зброї для піхоти з огляду на сучасні вимоги поля бою. Де більше уваги приділяється у тому числі веденню бойових дій на малих дистанціях, в урбанізованому середовищі, без чітко визначених ліній розмежування і ускладненою підтримкою з боку артилерії великих калібрів.

І де на перший план виходить базове правило виживання і перемоги пересічного піхотинця у бою – "все своє ношу з собою". При цьому, ймовірно, що в нових проєктах переносних вогневих систем головна ставка робиться скоріш на кероване озброєння.

ПТРК "Пірат"
Ракета ПТРК "Пірат" наводиться на ціль за допомогою лазерного підсвітлювача

Так, сьогодні Україна разом з Польщею реалізує проєкт нового легкого протитанкового ракетного комплексу "Пірат". Угоду щодо створення ПТРК Pirat для армії Польщі було укладено 23 липня 2014 року. Проєкт реалізується польськими компаніями MESKO S.A., CRW Telesystem Mesko, Військовим технологічним університетом у співпраці з українським ДержККБ "Луч".

Цей легкий протитанковий комплекс, де використані окремі рішення від українського ПТРК "Корсар", пропонується Міністерству оборони Польщі за програмою Pustelnik. Програмою Pustelnik передбачена закупівля значної кількості нових пускових ПТРК – до 500, а також близько 5000 керованих ракет до них.

ПТРК "Пірат"
Зовнішній вигляд ПТРК "Пірат"

Нагадаємо: в українському ПТРК "Корсар" застосована схема управління ракетою за допомогою лазерного променя, який світить у хвіст ракети Р-3. При цьому оператор має тримати ціль у прицілі до самого моменту влучення ракети. У свою чергу, в ПТРК "Пірат" ракета наводиться на ціль за допомогою лазерного підсвітлювача, промінь якого формує на цілі точку, в яку і має влучити ракета.

Тож для ракети "Пірат" було створено детекційний модуль, що підкеровує ракету під час польоту на плямку лазера, що підсвітлює ціль. Модуль, що приймає сигнал від підсвітлювача цілі, розташований у передній частині ракети. Підсвітлювач може бути встановлений як на самій пусковій, так і бути зовнішнім, наприклад, коли ціль підсвічується з безпілотника.

ПТРК "Корсар"
Легкий протитанковий ракетний комплекс "Корсар"

Максимальна дальність стрільби в піхотному варіанті ПТРК "Пірат" складає 2500 м. Ракета, як стверджує польська сторона, може оснащуватись бойовими частинами вагою у 2,5 кг трьох типів – кумулятивною, термобаричною і осколково-фугасною. Сама ракета має масу 10 кг і калібр 107 мм, запускається з транспортно-пускового контейнера (ТПК) довжиною 1180 мм. Маса спорядженого ТПК з ракетою – 15 кг. Час польоту ракети – 12 секунд. БЧ, як стверджується, має пробиття на рівні 500 мм RHA, прикритої ERA.

Але відомо, що у випадку виявлення лазерного опромінення екіпаж танка чи іншої бойової машини одразу вживає заходів для постановки перешкод та знищення позиції "розвідника-підсвітлювача". І на це може знадобитися менше часу, ніж ті 12 секунд, що летить ракета на максимальну дальність. Проте поляки вдались до цікавих контраргументів. Тепер легка протитанкова керована ракета "Пірат" позиціонується як така, що може мати додаткові режими наведення на ціль. Тобто не лише атакувати ціль у передню проєкцію, орієнтуючись на лазерну плямку, але й влучати у броньовану ціль згори, тобто атакувати танк чи іншу бронемашину у найменш захищену зону.

40 мм високоточна міні-ракета Yatagan

Якщо ракета РК-3К ПТРК "Корсар" має тандемну кумулятивну бойову частину (ініціюючий заряд і основний заряд), здатну протидіяти сучасним системам захисту, то ракета "Пірата" – лише моночастину. Тож броня Т-72 (навіть із застарілим ДЗ) для "Пірата" буде нездоланною перешкодою. Втім, все не так критично, якщо взяти до уваги, що боротьба з танками ворога, скажімо так, не єдине призначення для легкого протитанкового комплексу за програмою Pustelnik. Для гарантованого знищення танків потенційного агресора армія Польщі закуповує потужніші ПТРК. Але "Пірат" цілком буде спроможний знищувати легку бронетехніку, гелікоптери, безпілотні літальні апарати чи виконувати різні актуальні завдання у бою на відкритій місцевості чи у місті.

Повна версія статті
доступна передплатникам

Щоб отримати доступ, необхідно зареєструватись на сайті та обрати варіант передплати.

РЕЄСТРАЦІЯ
Я вже зареєстрований передплатник. Увійти