Вимоги поля бою
На сучасному полі бою є досить широкий спектр цілей і загроз для сучасної піхоти. Він варіюється від кулемета у бункері до бойового танка з реактивною бронею і системами активного захисту. Для швидкого і точного впливу на такі цілі піхота повинна мати переносну зброю, яка застосовується з плеча. Вона повинна бути точною, мати відповідну дальність і бронепробиття, бути легкою у застосуванні і мати загальну вагу до 15 кг.
Також, за оцінками аналітиків, з поширенням систем активного захисту бронетехніки сьогоднішня протитанкова зброя підійшла до межі своїх можливостей. Проте особовому складу, що діє у пішому строю, необхідно дати шанс у протиборстві з бойовою технікою з активними системами захисту. Для цього потрібно або продовжувати розвивати концепцію і тактику окремих загонів зі знищення танків, або удосконалювати самі переносні протитанкові системи зброї.
Читайте також: На заміну РПГ-7: Естонія придбала останню версію реактивних гранатометів Carl Gustaf
З іншого боку, з огляду на низку аналітичних досліджень (приклад: тематична доповідь командування СВ Німеччини «Як сухопутні війська будуть вести бій в майбутньому?/Wie kämpfen Landstreitkräfte künftig?»), бойові операції все частіше будуть проводитися у міських районах.
У цих умовах протитанковий захист військ буде ефективним за умов, коли піхотинці будуть мати достатню кількість зброї, яку вони зможуть застосовуватися із закритих приміщень і навіть на відстані до 50 м. Наразі подібного можна досягти виключно ручною протитанковою зброєю. У свою чергу, сучасний переносний ракетний комплекс має настильну траєкторію і значно більшу мінімальну дальність польоту керованої ракети і призначається для застосування на більшій відстані. Все це впливає на плани, які реалізують компанії різних держав задля посилення індивідуальної вогневої потужності піхотинця.
Carl Gustaf як спроба збройового абсолюту
У новітній історії військової справи навряд чи можна знайти настільки просту і ефективну зброю, як ручні гранатомети. Справді вдала конструкція має всі шанси пережити своїх творців, залишаючись у бойовому строю на довгі десятиліття. Як це, власне, і трапилось з радянським РПГ-7. Але більш показовий приклад, з огляду на потенціал розвитку і нарощування можливостей, – це ручний 84-мм нарізний протитанковий гранатомет Carl Gustaf, який був розроблений шведським інженером Зігфрідом Аксельсоном.
Гранатомет Carl Gustaf призначений для знищення броньованих цілей, живої сили та вогневих позицій, а також для створення димових завіс і освітлення місцевості. Гранатомет безперервно удосконалювався у двох напрямках – це розширення номенклатури боєприпасів та зменшення ваги. За сім десятиліть створено чотири його модифікації (M1, M2, M3 і M4).
Якщо перші модифікації Carl Gustaf важили понад 16 кг, то надалі гранатомет вдалося полегшити більш ніж удвічі за рахунок застосування легших сплавів і пластику. Застосування найбільш сучасних гранат з тандемною бойовою частиною дозволяє вражати бронетехніку з товщиною броні до 500 мм на дистанціях до 600 метрів, інші цілі окремими типами боєприпасів – до 1300 м.
Найновіша версія гранатомету Carl Gustaf була представлена у 2014 році – це М4. У цьому варіанті він має масу 6,7 кілограма, що на 3 кілограми менше від маси М3, і вдвічі меншу у порівнянні з М2 (14,2 кг). Таке зниження маси було досягнуто за рахунок застосування титанового сплаву у конструкції пускового контейнера. Загальні габарити гранатомета Carl Gustaf М4 були зменшені до 1000 міліметрів. Полегшена титано-вуглепластикова конструкція забезпечує гранатомету М4 такий же термін служби в 1000 пострілів, як і у випадку з М3.
доступна передплатникам
Щоб отримати доступ, необхідно зареєструватись на сайті та обрати варіант передплати.
РЕЄСТРАЦІЯ
