У консорціумі Eurofighter GmbH впевненні у доволі значних замовленнях на свій літак Eurofighter Typhoon, оцінивши їх у 150-200 машин лише впродовж найближчих двох років.
Своє доволі впевнене бачення майбутнього Eurofighter довів генеральний директор консорціуму Джанкарло Меццанатто [Giancarlo Mezzanatto], який був призначений на посаду у травні цього року. У своєму "програмному" інтерв'ю після вступу у посаду.
Читайте також: Ударні вертольоти для ЗСУ від Чехії: на скільки машин можна розраховувати
Він зазначив, що наразі головною задачею є збереження Eurofighter Typhoon в експлуатації до 2060 року, що доволі масштабна задача враховуючи наявність одразу двох європейських проєктів літака шостого покоління. Мова йде про британсько-японсько-італійський Tempest, який вже оновив назву на Global Combat Air Platform (GCAP), а також німецько-французький Future Combat Air System (FCAS).
При цьому перший політ Tempest має відбутися вже у 2028 році має відбутися вже у 2028 році, а перші машини потраплять в експлуатацію у 2035 році. Наявні строки FCAS поки активно змішуються вправо й становлять орієнтовно 2030 рік для першого польоту та 2040 рік для вступу в експлуатацію.
"Typhoon на даному етапі свого життєвого циклу потребує оновлення середнього життєвого циклу. На наш погляд, це буде не просто технологічне оновлення, а визначення шляху до довгострокової еволюції, яка дозволить подолати розрив зі винищувачами 6-го покоління у Європі. Eurofighter GmbH та наші компанії-партнери в Європі вже розпочали початкові дослідження, і ми плануємо розпочати фазу технологічної зрілості з базовими експлуатантами на початку 2024 року", - зазначив Джанкарло Меццанатто.
Але наразі компанія реалізує пакет оновлення P3Ec Step 3, які потім плавно має перейти у P4E, яка буде включати інтеграцію РЛС ECRS Mk2, яка має замінити Captor E-Scan, а також інтеграцію нової системи РЕБ німецького виробництва. Зазначимо, що контракт на розробку радара ECRS Mk2 веде BAE Systems та Leonardo, й контракт на постачання нової РЛС від міноборони Великої Британії оцінений у 1 млрд доларів.
А вже на Паризькому авіасалоні Ле-Бурже, очільник консорціуму, як пише Defence24, оголосив вже про плани на розширення замовлення на 150-200 машин.
Й з боку Defense Express маємо зазначити, що у словах Джанкарло Меццанатто прослідковується доволі значний оптимізм. Справа в тому, що Eurofighter має далеко не найкращу репутацію. Це пов'язано з тим, що сама машина задумувалась у 70-х роках, як справжній європейський літак, але проєкт дуже швидко розвалився і Франція створила власний Rafale, якій піднявся в небо на 8 років раніше.
Створений з урахуванням реалій Холодної війни, у 90-х роках Eurofighter не отримав відповідного пакета замовлення, більше того, не був повноцінним винищувачем 4+ покоління, отримавши відповідні можливості лише на рівні 2006 року шляхом встановлення контейнера лазерного підсвічування цілей Litening III. А повноцінна можливість ураження всього спектру цілей був досягнутий лише у 2014 році з отриманням оновлення P1Eb та можливість використання далекобійної ракети "повітря-повітря" Meteor від MBDA.
І так вийшло, що підтримка бойових можливостей машини на сучасному рівні виявилась доволі складним та затягнутим процесом, який розбивали на Tranche, партії машин, які у свою чергу бились на внутрішні оновлення Phase та окремі модернізації Block, до яких ще додавались окремі внутрішні напрями модернізації країн-операторів.
Й багато країн-операторів просто не встигали оновлювати свої машини та й зрештою витрати значні кошти для того, щоб через рік дізнатися про появу нової версії Eurofighter мало хто хотів. А чудовим прикладом цього процесу є якраз чергове оновлення РЛС з ECRS Mk2 в умовах, коли встановлення Captor E-Scan почалось лише у 2020 році.
Разом із необхідністю постійних модернізацій винищувач має високу вартість льотної години та взагалі експлуатації. Зокрема в Австрії порахували, що експлуатація 15 літаків Eurofighter Typhoon протягом 30 років коштує від 4,4 до 5,1 млрд євро.
Але чому навіть за цих умов у консорціумі Eurofighter впевнені у доволі непоганому майбутньому своєї машини пояснити доволі просто. Країни зараз потребують оновлення своїх повітряних сил та розширення кількості літаків. При цьому в умовах, коли опція у вигляді закупити у РФ не діє. До того ж численні країни, які спирались на радянсько-російську авіацію тепер активно вирішують, що робити далі.
Й в цих умовах Eurofighter залишається одним із наявних варіантів, тим більше однією з небагатьох пропозицій умовно "середнього винищувача", який об'єктивно має переваги над легшими F-16, JAS 39 Gripen та Rafale.
Читайте також: У РФ остаточно визнали, що не можуть створити сучасний "стелс-корвет": "аналоговнєтний" проєкт 20386 "Дерзкий" закрили
