xcounter
#

Чи може закінчитись західна зброя для України в умовах тотальної війни - погляд з США

Чи може закінчитись західна зброя для України в умовах тотальної війни - погляд з США
7072

Чи загрожує Україні дефіцит зброї, якщо за день Збройні Сили України вистрілює більше ніж американські обронні підприємства випускають за місяць - саме таким питанням задались одразу два американські видання

У США задаються питанням, а чи зможе західна оборонна промисловість утримувати достатній темп підтримки України у тотальній війні. Лише Вашингтон "вливає" щомісяця близько мільярда доларів на зброю, що більше ніж річний бюджет Міноборони України на закупівлю всього озброєння та військової техніки за умовний 2021 рік.

Але справа навіть не у грошах, а в потужності оборонних підприємств випускати необхідну кількість озброєння для справжньої війни, Саме відповіді на ці питання шукало The New York Times та звернулось до аналітиків, а Defense Express зібрав з цього найцікавіше та найбільш важливе.

Читайте також: Рашисти зізналися, ударів по яких об’єктах з РСЗВ HIMARS вони бояться найбільше

Потреби ЗСУ та можливості Заходу

Один з красномовних прикладів потреби України в озброєнні, за яким не встигають виробничі потужності, це ПТРК Javelin. Цей приклад став найпопулярнішим після візиту президента США Джо Байдена на виробничий підрозділ Lockheed Martin, де він озвучив цифри, що Україна щодня використовує 500 ракет, а поточний рівень виробництва складає 2100 ракет на рік і тому треба "пришпорити виробництво". На що у Lockheed Martin пообіцяли його подвоїти.

Javelin
FGM-148 Javelin

З боку Defense Express зазначимо, що використання саме 500 Javelin на день виглядає більш ніж завищеним. Але навіть якщо поділити цю цифру одразу на 10, то річна витрата ракета становила б майже 18 тисяч одиниць, що у рази перевищує можливості виробництва. Але виходячи з поточних потужностей Lockheed Martin, виходить, що добова витрата Javelin, для постійного утримання балансу, може становити лише близько 6 одиниць. А це вже, звісно, не вкладається у будь-які реальні військові потреби.

Але, як зазначив у інтерв'ю полковник морської піхоти у відставці, фахівець Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, Марк Канчіан (Mark Cancian), ніякої справжньої загрози у цьому не має. Бо не тільки Javelin може знищувати російську бронетехніку. Окрім нього є й ПТРК Milan, або знятий з озброєння M47 Dragon та величезна кількість інших протитанкових ракетних комплексів.

M47 Dragon
M47 Dragon

Тобто дефіцит, наприклад, протитанкових засобів - не загрожує. Тим більш, що і кількість цілей, навіть якщо спиратися на абсолютно міфічні "десятки тисяч танків за Уралом" у РФ, є кінцевим показником.

Аналогічна ситуація відносно артилерії, якщо передача M777 стане неможлива через брак систем, які можливо надати без втрати обороноздатності США, то будуть передавати M198 - старішу та важчу, але повноцінну 155-мм гармату.

M198
M198

Як підкреслив Марк Канчіан, Вашингтон викинув в Афганістані астрономічні 2 трильйона доларів, на фоні яких меркне абсолютно все. І тому немає ніяких сумнівів у тому, що постачання зброї та допомога Україні буде продовжуватись.

Єдина умова - відсутність з боку України будь-яких, навіть найменших проявів корупції. Бо, як тільки українські олігархи почнуть скуповувати яхти за американські гроші - вся ця підтримка зникне.

Знову готувались не до тієї війни

Але насправді ситуація відносно Javelin дійсно є показовою. Зокрема, як слушно звернулась до досвіду Другої Світової війни Александра Маркштайнер (Alexandra Marksteiner), дослідник Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), саме промисловий потенціал союзників став головним фактором перемоги.

І існує неодноразово доведена історією приказка, що генерали завжди готуються до попередньої війни, бо кожен новий конфлікт відрізняється від минулого. Але схоже, що зараз історія викинула справжній фінт, бо РФ повторює конфлікт зразка середини минулого сторіччя, зі ставкою на масовість та нехтуванням втратами. Водночас весь Захід готувався до конфліктів низької інтенсивності.

піхотні патрулі
Піхотні патрулі конфлікту низької інтенсивності максимально далекі від реалій війни з РФ

"В останні пару років у вас була ідея, що війна майбутнього буде гібридною, вона буде низькою інтенсивністю, нетрадиційнішою. Отже, був акцент на всі ці високі технології, технології наступного покоління, штучний інтелект, гіперзвукові ракети. А потім українська війна повністю зняла це враження. Нині знову приділяється увага традиційної оборонної техніки: танкам, артилерії, боєприпасам. Фокус змістився, і це означає, що виробничі потужності також повинні будуть зміститися в галузі, яка і так перебувала у скрутному становищі", - вважає Александра Маркштайнер.

З боку Defense Express не можемо не погодитись, бо, якщо взяти зріз будь-якої армії Європи, то ми побачимо лише формальні збройні сили, які з 90-х років постійно скорочувались та урізались в ілюзії колективної безпеки на фоні краху СРСР. Перебуваючи у "летаргічному сні" оборонні відомства просто проігнорували й зростання військових бюджетів РФ, і підготовку до повномасштабної війни, а також всі не просто "дзвіночки", а справжні "набати", починаючи від Грузії, анексії Криму та Сирії.

армія РФ
Поки Кремль вливав у армію мільярди нафтогазових доларів Європа скорочувала збройні сили

Узявши, на приклад, збройні сили Франції, а мова йде про 200-тисячний контингент, можливо побачити "заточене" під експедиційні задачі військо, яке навряд готовий до конфлікту високої інтенсивності, хоча б, з рівнозначним за кількістю озброєння та живої сили ворогом. Брак танків, артилерійських систем, замала кількість засобів протиповітряної оборони, неоновлена авіація.

І така ситуація характерна для більшості європейських країн-членів НАТО. А відсутність потреби в озброєнні прямо впливає і на виробничі потужності. Зброярам впродовж 30 років не мало сенсу вкладатися у розширення виробництва, бо його просто немає кому було продавати зброю. Фактично її стало більше, ніж був попит, бо країни активно розпродавали залишки з часів Холодної війни.

нато
Ілюзія колективної безпеки, коли у тебе союзник США

Але, навіть попри мобілізацію Кремлем потужностей власного військово-промислового комплексу, враховуючи санкції та ембарго, у кого більше можливостей та резервів - очевидне.

"Хто довше зможе підтримувати якийсь рівень виробництва - Росія чи Україна плюс США та Європа? Прямо зараз все складається проти російської промисловості", - вважає фахівець з SIPRI.

Зазначимо, що зараз РФ вже одна, замкнена у можливостях свого військово-промислового комплексу, який не подолав, ані залежності від імпорту критичних компонентів, ані технологічної відсталості. Більше того, Кремль залишився без союзників, які готові допомагати. Навіть Іран відмовив у продажі дронів.

Читайте також: Українські Су-25 та Су-24М стали частіше нищити окупантів