Повномасштабне вторгнення армії РФ та тотальна війна, яка триває у Європі вже 137 добу стала холодним душем для всіх міністерств оборони та генеральних штабів, які почали оцінювати свої можливості протистояти такій навалі. Багато з європейських держав вже оголосили про збільшення оборонних витрат та почали активно закуповувати зброю.
Своєю чергою президент Франції Еммануель Макрон у середині червня взагалі оголосив про перехід до "військової економіки". Але попри гучну назву - мова, як виявилось, йде про додаткові 3 млрд євро до поточних 44 млрд у 2023 році, тобто про збільшення витрат на 6,8%.
Читайте також: "Демілітаризація по-українськи": Міноборони назвало ТОП-3 трофейних РСЗВ, що тепер нищать окупантів
І попри те, що Збройні Сили Франції формально вважаються одними з найпотужніших у Європі, бо мова йде про 200-тисячі сили, ядерну зброю та авіаносно-десантні можливості, при трохи детальнішому огляді виявляється, що картина дещо інша.
Зокрема, за даними Military Balance за 2021 рік, у 115-тисячних сухопутних військах Франції лише 222 танки Leclerc, 76 САУ CAESAR та 32 застарілих AU-F-1, а також всього 13 одиниць M270. А основною машиною сухопутних сил є понад 2000 бронетранспортерів VAB з 70-х років з озброєнням, у найбільш поширеному варіанті, у вигляді кулемета на турелі.
Лише нещодавно їх почали замінювати на, фактично, бронеавтомобіль VBMR Griffon. Ситуацію трохи покращують 605 нових колісних бронемашин VBCI, які замінили гусеничні БМП. Також треба згадати й колісні танки AMX-10RC у кількості 245 одиниць, які замінюють на теж колісні танки EBRC Jaguar.
Можливо, що Франція пішла шляхом компенсації недостатніх можливостей сухопутних військ нарощуванням авіації. Але й у французьких повітряних силах не все ідеально - одна сотня Rafale та 66 застарілих Mirage 2000. У будь-якому випадку обидва - винищувачі 4 покоління, а програма створення заміни для них знаходиться ще на стадії концептів.
До сил протиповітряної оборони варто також додати 40 ЗРК великого радіусу дії - SAMP/T, а армійська ППО повністю лежить на ПЗРК Mistral.
Єдине, з чим у Франції немає суттєвих проблем - флот. Власний авіаносець Charles de Gaulle, чотири підводні ракетоносці Le Triomphant з балістичними ракетами, чотири універсальні десантні кораблі Mistral, атакувальні атомні субмарини, із програмою оновлення на тип Barracuda, та основа флоту у вигляді 12 фрегатів класу Aquitaine та La Fayette. Останній, щоправда, вже потребує заміни.
Тобто якщо зробити "зріз" французького війська, то можливо побачити, в середньому, експедиційні сили для конфліктів низької ефективності, військової присутності у заморських територіях та охорони морських комунікацій. Чи пристосовані вони до тотального конфлікту у Європі - відверто ні. Банально через брак важкого озброєння.
Водночас польське видання Defence24 зібрало аналіз реальних потреб Франції для конфлікту високої інтенсивності за прикладом відбиття вторгнення РФ. У його основу лягла аналітика командувача сухопутних сил Франції генерала П'єра Шиля (Pierre Schill) та висновки членів національної артилерійської федерації (Fédération nationale de l'artillerie, FNA).
Зокрема вказується, що Франція повинна забезпечити прикриття кожного полку, у всіх двох піхотних дивізіях, зенітними комплексами SAMP/T, які здатні перехоплювати не тільки літаки, але й балістичні ракети. Також, як мінімум, необхідно довести кількість пускових для Mistral зі 132 одиниць до 190.
Щодо ствольної артилерії, то вже замовлена кількість САУ CAESAR на рівні 109 одиниць до 2025 року - критично мала. Реальна потреба у таких системах має становити від 215 одиниць. Для аргументування саме цього значення французькі аналітики використали доволі цікаву формулу - співвідношення артсистем до танків.
Станом на кінець 80-х років коефіцієнт артсистема/танк у Франції становив 0,85. Якщо ж рахувати в одному ряду дві сотні повноцінних Leclerc та нові колісні EBRC Jaguar, яких замовили 300 одиниць, то співвідношення артсистема/танк на рівні 2030 року буде лише 0,22. Тому для досягнення показника хоча б на рівні 0,43 необхідно саме 215 CAESAR. А для виходу на позначку 80-х років - 425.
Більше того, величезні питання викликає поточний рівень запасів 155-мм боєприпасів. Бо всіх наявних снарядів, за неофіційними оцінками, вистачить лише на 30 діб бойових дій. А на створення відповідного резерву має піти 5 млрд євро.
Тобто задачі дійсного посилення лише сухопутних сил Франції тягнуть далеко не на 3 мільярди євро на рік і значно перевищують закладене підвищення оборонного бюджету.
З боку Defense Express також можемо зазначити, що окрім сухопутних сил, Франція витрачає величезні кошти на флот. Лише проект заміни шести підводних човнів Rubis на новітні Barracuda коштує 7,9 млрд євро. А також є необхідність регулярно оновлювати фрегати, а ще спущений на воду у 1989 році авіаносець Charles de Gaulle не молодіє.
Також не треба забувати про вартість програми зі створення винищувача Next Generation Fighter (NGF), який веде Франція та Німеччина із необхідністю повного оновлення всього авіапарку. А також додати БПЛА, контрбатарейні радари, високе насичення протитанковими системами, ударні вертольоти та далі по списку...
Читайте також: Понад 30 порталів у пекло для рашистів: які наступні цілі для HIMARS, скільки це коштує та чи буде вигідно
